Посилання та визначення термінів

2.1. При розробці Правил використовувалися такі нормативно-правові акти та документи:

= Кодекс торговельного мореплавства України;

= Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 (СОЛАС-74);

= Міжнародна конвенція про підготовку та дипломування моряків та несення вахти, 1978 (ПДНВ-78)
та Кодекс про підготовку та дипломування моряків та несення вахти, 1995 (Кодекс ПДНВ-95);

= Конвенція про мінімальні норми на торговельних суднах, 1976 (МОТ № 147);

= Резолюція ІМО А.890(21) від 25.11.99 „Принципи безпечного укомплектування суден екіпажами”;

= Резолюція ІМО А.772(18) від 04.11.93 „Фактори втоми при комплектуванні екіпажів і забезпечення безпеки”;

= Резолюція ІМО А.787(19) від 23.11.95 „Процедури контролю держави порту”;

= Політика Міжнародної федерації робітників транспорту (ITF) щодо укомплектування суден екіпажами, Додаток 5 до Колективної угоди (ITF) щодо загальної вартості утримання екіпажів (від 1 січня 1998 року).

Международная конвенция по охране человеческой жизни на море, 1974 (СОЛАС - 74)

International Convention for the Safety of Life t Sea 1974, as amended) (SOLAS)

Правило V/13 Экипажи

а) Договаривающиеся правительства обязуются в том, что касается их национальных судов, соблюдать ранее принятые или, если это необходимо, принимать новые меры с целью обеспечения того, чтобы с точки зрения охраны человеческой жизни на море все суда были укомплектованы экипажами в надлежащем числе и должной квалификации.

b) Каждое судно, к которому применяется глава I настоящей Конвенции, должно иметь соответствующий документ о безопасном составе экипажа судна или равноценный документ, выданный Администрацией, в котором указывается минимальный безопасный состав экипажа, признанный необходимым и отвечающий положениям пункта а).

Украина – сторона этой конвенции – „Договаривающееся Правительство”

Конвенция 1996 года о продолжительности рабочего времени моряков и укомплектовании судов экипажами (Конвенция МОТ № 180)