Матричні структури

Метою розробки матричних структур управління є забезпечення досягнення найкращого співвідношення між стійкістю й надійністю лінійно-функціонального механізму регулювання рутинних процесів, з одного боку, і динамічністю й оперативністю механізму координації функціональних і міжфункціональних зв'язків з досягнення цілей, що змінюються, - з іншого. Особливе значення при цьому має не тільки розробка організаційної структури, а й формування організаційних процесів управління.

Сутність матричної структури полягає в інтеграції двох організаційних принципів управління - горизонталь­ного і вертикального (рис. 9.12). Таке поєднання виникло в результаті спроби вирішення нових стратегічних завдань на основі вже сформованих структур. Традиційна ієрархічна (лінійно-функціональна) структура була зручна для реалізації основних адміністративних функцій і її корінна перебудова, як правило, була небажана для вищого керівниц­тва. У той же час інноваційні процеси, великомасштабні програми вимагали тимчасової мобілізації всіх ресурсів (матеріальних, фінан­сових, людських), що були в розпорядженні різних функціональних підрозділів і різних рівнів ієрархії.

Переваги матричних структур [34]:

– інтеграція різних видів діяльності компанії в рамках проектів, що реалізуються;

– отримання високоякісних результатів за великою кількістю проектів, програм, продуктів;

– скорочення навантаження на керівників вищого рівня управління шляхом делегування повноважень прийняття рішень на середній рівень за умов збереження єдності координації та контролю за ключовими рішеннями на вищому рівні;

– значна активізація діяльності керівників та працівників управлінського апарату в результаті формування проектних команд, що активно взаємодіють з функціональними підрозділами, посилення взаємозв’язку між ними;

– залучення керівників всіх рівнів управління у сферу активної творчої діяльності з реалізації організаційних проектів.

Рис. 9.12. Матрична структура управління

Недоліки матричних структур:

– складність матричної структури для практичної реалізації, для її впровадження необхідні тривала підготовка працівників та відповідна організаційна культура;

– складність, дорожнеча структури як у процесі впровадження, так і в експлуатації;

– у зв’язку з системою подвійного підпорядкування порушується принцип єдиноначальності, що призводить до виникнення конфліктів;

– в рамках матричної структури спостерігається тенденція до анархії, нечітко розподілені права та відповідальність між її елементами;

– у зв’язку з необхідністю утримання великої кількості керівників для матричних структур характерні значні накладні витрати;

– спостерігається часткове дублювання функцій;

– утруднюється контроль за рівнями управління;

– неефективність структури у кризові періоди.

Використана література: [7, 13, 14, 15, 18, 25, 29, 32, 33].