Закон композиції та пропорційності.

Формулювання закону пропорційності і композиції: кожна система (біологічна або соціальна) прагне придбати, створити або зберегти в своїй структурі всі необхідні ресурси (композицію), що знаходяться в заданому співвідношенні або заданому підпорядкуванні (пропорції).

Р. Емерсон, розробник принципів продуктивності, підкреслював важливість пропорційності та композиції для досягнення успіху в управлінській діяльності. Він писав, що якби можна було об'єднати всі цілі та ідеали, що надихають організацію від низу до верху, зібрати їх так, щоб всі діяли в одному й тому ж напрямі, то результати вийшли б колосальними. Але оскільки насправді всі вони тягнуть у різні боки, то рівнодіюча часто виявляється дуже слабкою, а іноді просто негативною. На основі цих думок можна зробити висновок про необхідність здійснення в соціальних системах оптимального поєднання та гармонізації загальних, часткових та індивідуальних цілей.

Професійна реалізація закону пропорційності і композиції базується на виконанні низки принципів: планування, координування, обмеження, стабілізації, узгодження, повноти.

Принцип планування. «У кожній компанії може бути обгрунтований план роботи і розвитку». Цей принцип закріплює статичний (початковий) набір ресурсів немає і їх пропорції, які мають плануватися на трьох рівнях: стратегічному, тактичному і оперативному. Планування пов'язані з виробленням місії і цілей компанії. Тому розрізняють стратегічні, тактичні й оперативніші мети, кожна з яких своєю чергою то, можливо представлена набором дрібніших цілей чи набором задач.

Принцип координування. «Кожна компанія має ознайомитися з стратегічними, тактичними і оперативними змінами і вносити відповідні корективи в набір і пропорції ресурсів». Цей принцип у тому, що з будь-якого фахівця існують межі оброблюваного кількості різноманітної інформації. Якщо це межа перевищений, ефективність координації ресурсів немає і їх пропорцій буде снижаться.

Принцип стабілізації. «Зміна змісту набору ресурсів немає і їх пропорцій на повинен виходити межі заданого діапазону (нормативний рівень)». Цей принцип закликає компанію до обдуманості своїх рішень про використання ресурсів: матеріальних, інтелектуальних, фінансових, з існуючих і здорового смысла.

Принцип узгодження. «Плановані для використання ресурси повинні підходити одна одній з технічних, хімічним, інтелектуальним, та інших характеристикам». Компанія повинна планувати придбання й застосування їх ресурсів немає і їх пропорцій те щоб вони було узгоджено друг з одним і створювали при спільну роботу позитивну эмерджентность чи синергию.

Принцип повноти. «Кожна компанія має виконати весь набір функцій виробництва й управління своєму ділянці діяльності незалежно від кількості постійних працівників». Принцип жадає від компанії її підрозділів виконання необхідних функцій або самотужки, або з допомогою залучених организаций.