Аналіз фактичних обставин справи.

Дуже часто після перших інтерв’ювань консультанта охоплює почуття розгубленості і безпорадності. Це відбувається внаслідок того, що консультант не має досвіду роботи з інформацією, він не відразу може побачити фабулу справи, і не завжди зможе відділити інформацію яка має значення для справи, а яка ні. Оскільки не рідко клієнти розказують про свої проблеми настільки просторово, що студентам приходиться докладати немало зусиль, щоб перервати речовий потік клієнта і спрямувати його розповідь в необхідне «юридичне» русло. Треба пам’ятати, що факти, це та основа, від якої залежатиме перспектива справи і те, чи варто братися за її ведення. Саме факти вплинуть на визначення правової позиції по справі, і від них залежатиме успішне вирішення справи.

Отже, під фактамислід розуміти події реальної дійсності, які мали місце в певний час, в певному місці та за певних обставин. Ті з них, які тягнуть за собою певні правові наслідки, називають юридичними.

Юридичні факти - це будь-які явища, які мають юридичне значення тобто приводять до виникнення і зміни в правах і обов'язках суб'єктів правовідносин.

Юридичні факти мають свою класифікацію [3, с.78-79 ]: 1. За вольовою ознакою (Рис.2.1)

	наприклад: народження і смерть, сплив строків, природні зміни об'єктів: катастрофи, пожежі і.т.д

Рис.2.1.

2. За юридичними наслідками факти поділяються: (Рис 2.2.)

Рис 2.2.

3. За складом юридичні факти поділяються: (Рис.2.3.)

Рис.2.3

4. За тривалістю дії факти поділяються: (Рис 2.4.)

Рис 2.4

З вище наведеного стає зрозумілим, що всі юридичні факти мають чіткі територіально-часові характеристики та певне фактичне вираження і зміст.

Складність роботи юриста полягає в тому, що коли факти стають предметом його професійної діяльності, вони, як правило, залишаються в минулому. Юристу уже доводиться звертатися до минулих подій, тобто працювати не з фактами як такими, а з їх описом, тобто з уявою про факти інших людей. Факти описують клієнти, розповідаючи про свою проблему, а також вони встановлюються при ознайомленні юриста з матеріалами справи, або під час здійснення слідчими огляду місця пригоди.

Таким чином, фактичні обставини справи, які аналізує юрист, відрізняються від фактів реальної дійсності тим, що на відміну від фактів, вони мають інформаційну основу, їх зміст вміщує як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи, і вони передаються від носія інформації до об'єкту пізнання в певній описовій формі (знакова, демонстраційна). [1, c.28]

Отже, при аналізі фактів юрист повинен розуміти і чітко розмежовувати факти об'єктивної реальності, які існували і, можливо, продовжують існувати незалежно від його свідомості і волі, і фактичні обставини справи, як образ цієї реальності, який він сам цілеспрямовано сформував в своїй свідомості на підставі отриманої інформації. [2, c.5]

Постає питання, як з отриманої інформації можна виокремити об’єктивну фабулу справи, і яким чином її треба аналізувати?

В першу чергу необхідно вивчити всю наявну інформацію і відповісти на п'ять запитань які і розкриють обставини справи:

Відповіді на ці запитання в розповідній формі складуть короткий опис справи, яку юристи ще називають версією (фабулою) справи.

У версії справи в сконцентрованій формі вміщується весь зміст юридично значимої інформації. Вона повинна бути насичена лише конкретним змістом, і в ній не повинно бути жодного зайвого чи випадкового слова. Наприклад: 16 жовтня 2008 року о 23.00 в м. Києві був здійснений наїзд на громадянина Н. чорною іномаркою, яка не зупиняючись зникла з місця пригоди, а громадянин Н., в результаті наїзду помер.

Ця маленька історія, викладена простою мовою, яка зрозуміла не тільки юристу, але й будь-якій людині. Разом з тим, вона несе в собі у лаконічній і зжатій, як пружина формі, весь зміст юридично значущої інформації. Вона так пронизана правовим змістом, що в ній не лишилось жодного зайвого або випадкового слова: кожне слово має своє юридичне значення. [4,c.204]

Але в процесі складання версії справи, виходячи із поставлених запитань, необхідно за допомогою фактичних обставин справи встановити чи мали місце в об’єктивні дійсності описані події клієнтом. Саме тому, складаючи версію справи, потрібно відрізняти факти від оціночних понять, думок та уявлень для того, щоб опис фактів не був підмінений суб'єктивним уявленням про картину події (фантазією), і не відкинув їх дослідника далеко від істини. [1, c.28]

Аналізуючи фактичні обставини справи, які стали складовими її версії, юристу слід пам'ятати, що залежно від об'єктивності та суб'єктивності відповідей на поставлені запитання, вони завжди вміщуватимуть певне співвідношення об'єктивних і суб'єктивних елементів.

Об'єктивні елементи - це ті, які стверджуються не лише самими співрозмовниками, а й відповідними доказами і які існують поза волею людини і мали місце в реальному житті, (наприклад: настання смерті, народження, пошкодження майна, зникнення майна)

Суб'єктивні елементи - це ті, які не мають підтвердження відповідними доказами, а лише базуються на розповіді та думці особи, яка розповідає цю історію, а також на припущенні, (наприклад: відбулася крадіжка чи самі втратили річ, був умисний підпал чи самозагорання, був прогул чи людина була відсутня на робочому місці в межах дозволеного часу).

Суб'єктивні елементи в змісті фактичних обставин справи є, як правило, змінною величиною. Вони можуть змінюватися, як в уяві одного носія інформації, так і в уявах різних носіїв інформації.

Наявність суб'єктивних елементів у змісті фактичних обставин справи обумовлена тим, що між фактами реальної дійсності і юристом, який їх пізнає, стоять різні носії інформації про ці факти. [2, c.5] До таких носіїв можна віднести: клієнта, свідків, речові докази, протокол слідчого, висновки експертів, аудіо, відео записи. Та крім суб’єктивних елементів, які вносить у зміст фактичних обставин справи, такий носій інформації, як клієнт чи свідок подій, юрист дуже часто, сам додає суб’єктивізму в оцінку інформації і визначеності її важливості. Оскільки в процесі сприйняття фактів реальної дійсності людина свідомо і несвідомо відбирає лише частину інформації, обумовлену її суб'єктивним життєвим досвідом, фізичним і емоційним станом, системою цінностей, смаками, пристрастями.

Таким чином, на точність і повноту сприйняття фактів реальної дійсності, а також на їх запам'ятовування і відтворення інформації про них впливають різні суб'єктивні фактори. За ступенем відповідності об'єктивній істині фактичні обставини справи можна поділити на безспірні і сумнівні.

Безспірні факти (Рис. 2.5.) - їх об'єктивне начало обумовлено змістом і характеристиками самих фактів реальної дійсності. Ця інформація однозначно повторюється всіма її носіями, так само однозначно сприймається юристом та формує образ реальності, який не викликає сумнівів.

Характеризуючи такі обставини, ще древні римляни говорили "Проти факту немає доказу".

Безспірні (визнані) обставини простежуються на прикладі:

17 травня 2001 року громадянка К., що проживає в м. Ірпінь, по вул.. Садова 54, зламала нещодавно встановлені ворота громадянки О., що проживає за адресою м. Ірпінь, вул. Садова 53. Громадянка К. стверджує, що декілька разів попереджувала сусідку О., щоб та перенесла ворота на свою земельну ділянку, оскільки вони встановлені на земельній ділянки, що належить громадянки К., крім того, при відкритті ці ворота шкодять рослинам, що ростуть у городі громадянки К. Сусідка О. не реагувала на прохання сусідки К, тому вона була вимушена їх зламати. Громадянка О. звернулася до суду з вимогою, про відшкодування громадянкою К. матеріальної та моральної шкоди за зламані ворота.

Вданому випадку безспірними (визнаними) обставинами, які вміщують об'єктивні елементи, будуть такі:

1) які встановлюють час дії (17 травня 2001 року)

2) які встановлюють місце дії (м. Ірпінь, вул. Садова 53)

3) які встановлюють учасників дії (сусідки: громадянка О. та громадянка К.)

4) які підтверджують зміст суті дії (зламані ворота )

Фактичні обставини справи, які викликають певні сумніви, оскільки вміщують ряд суб'єктивних елементів і не є настільки переконливими і незмінними - є сумнівними.(Рис. 2.5.)

При дослідженні сумнівних обставин, які вміщують ряд суб'єктивних елементів треба дослідити факти та віднайти докази, які б підтверджували певні факти, спростовували або інтерпретували їх (належність земельної ділянки на якій установлені були ворота, попередження громадянки О. та поважність причин і законність таких дій з боку громадянки К.).

Такий поділ обумовлено спрямованістю процесу доказування залежно від завдань, які стоять перед його учасниками.

Так, у справі громадянки К. немає твердого переконання в тому, що земельна ділянка, на якій установлені ворота належить їй, в тому, що громадянка К. не одноразово попереджувала громадянку О, що ворота громадянки О. шкодять рослинам громадянки К. Можливо, громадянки К. яка зламала ворота припустилася помилки. З цього приводу є різні бачення у сусідок К. і О. Саме тому, ці обставини підлягають детальній перевірці та оцінці.

Прикладом сумнівних обставин в справі громадянки К. можуть бути такі:

Вказуючи на законність і правомірність своїй дій громадянка К., зазначала, що земельна ділянка на якій були встановлені ворота громадянки О., належить їй, що підтверджує державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та технічна документація на земельну ділянку. Громадянка К. вказувала на те, що вона неодноразово попереджувала громадянку О., і вимагала, щоб та перенесла свої ворота на свою земельну ділянку, оскільки ці ворота шкодять її рослинам і заважають використовувати земельну ділянку, на якій розташовані ці ворота, на свій розсуд. Що громадянка О. такими діями порушує чинне законодавство. Факт про те, що громадянка К. вимагала перенесення воріт можуть підтвердити сусіди громадянка З і громадянка М.

Тобто описані громадянкою К. обставини викликають сумніви у неправомірності вчинення нею таких дій.

Також в інформації громадянки К. простежуються обставини, які спростовують вчинення таких дій без попередження та правомірність такого вчинення.

Оскільки громадянка К. стверджувала, що земельна ділянка на якій були установлені ворота, належить їй на праві приватної власності, згідно державного акту, а відповідно до ст..319 Цивільного кодексу України, «власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії», ст. 321 ЦКУвстановлює те, що «право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавити цього права чи обмежувати у його здійсненні», ст.41 Конституції України зазначається «ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як за рішенням суду», ст..387 ЦКУвизначає, «що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним». Ст. 391 ЦКУзакріплює право власника«вимагати усунення перешкоду здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном». п. б) ч.1. ст.90 Земельного кодексу України, закріплює право власника, «самостійно господарювати на землі», ч.2 ст.103 Земельного кодексу України закріплює те, що «власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх не за цільовим призначенням». Це вказує на те, що громадянка О. порушувала закріплене в законодавстві право К. на користування її приватною земельною ділянкою на свій розсуд і що своїми діями громадянка К., захищала свою приватну власність.

Таким чином, факт протиправної поведінки з боку громадянки К. підпадає під сумнів. Крім того, сусідки З. і М. підтверджують факт неодноразової вимоги з боку громадянки К. до громадянки О. про перенесення воріт з земельної ділянки К. Саме такі обставини, з допомогою яких заперечується подія (дія), ще називають спростувальними.

Крім цього, значення окремих сумнівних обставин може видозмінюватися залежно від точки зору оцінюючого їх суб'єкта. Такі обставини ще називають інтерпретаційними. Наприклад, в справі громадянки К. обставиною, яка залежатиме від точки зору суб'єкта, який її оцінює, буде поважність причин вчинення дій, їх законність. Громадянка О. вважає, що громадянка К. вчинила незаконно пошкодивши її ворота, В той же час громадянка К. вважає, що вона захищала свою приватну земельну територію і насадження від протиправного посягання з боку громадянки О.

Таким чином, аналіз фактичних обставин передбачає їх систематизацію за ступенем відповідності об'єктивній основі, змістом та спрямованістю процесу доказування.

Безумовно, можуть бути запропоновані і інші критерії для аналізу. Проте, на наш погляд, запропонований аналіз в поєднанні з аналізом правової основи та аналізом доказів дає змогу дати об'єктивну оцінку правовій перспективі справи та забезпечити успішне її вирішення.

Як бачимо, навички аналізу фактичних обставин справи полягають у виявленні юридично значимих обставин, в систематизації їх на певні групи (залежно від співвідношення в них об'єктивного і суб'єктивного елементів) з метою використання їх у виробленні і формуванні правової позиції і доведення її до суб’єкта правовідносин та компетентних органів при вирішенні цієї справи.

3.