Вимір та чинники

Споживання – важлива складова ВВП, на яку в більшості країн останнім часом припадає біля 2/3 сукупних видатків на придбання товарів і послуг.

Споживання - це видатки домогосподарств на купівлю товарів і послуг.Ці видатки можна поділити на три групи: 1) на товари тривалого користування (меблі, побутову техніку і т. ін.); 2) на товари повсякденного вжитку (харчування, засоби гігієни тощо); 3) на послуги (транспортні, комунальні, освітні і т. ін.).

Заощадження – це та частина доходу, яка не витрачається у поточному періоді на споживання. Таким чином, поточний використовуваний дохід (дохід після сплати податків – Y-T) розпадається на дві частини: споживання (C) і заощадження ( S ). Тому:

(1),

де Y_d – використовуваний дохід;

Y – дохід до оподаткування;

T– податки.

На споживання впливає багато чинників: рівень доходу; рівень податків та трансфертних платежів; нагромаджене багатство та доходи від нього; наявність або відсутність заборгованості у споживачів; оптимістичні і песимістичні очікування споживачів; розвиненість системи соціального захисту; процентні ставки – які є ціною переміщення майбутнього доходу для поточного споживання (за допомогою позик) і т. ін. Проте, головним фактором споживання є, безумовно, величина використовуваного доходу. Залежність між обсягом споживання і використовуваним доходом називають функцією споживання. Функцію споживання можна записати наступним чином:

(2)

де C_o – автономне споживання, яке не залежить від використовуваного доходу (споживання в борг, за рахунок заощаджень минулих періодів, субсидій ).