Новітні макроекономічні показники: індекс людського розвитку, індекс економічної свободи, рівень глобалізації економіки
Серед показників, які характеризують стан справ в економіці в цілому останнім часом все частіше починають використовувати такий показник як рівень життя.
Категорія „рівень життя” за рекомендацією ООН складається з таких елементів, як здоров’я, їжа, одяг, зайнятість, освіта, житло, соціальне забезпечення. В Україні та інших країнах рівень життя прийнято визначати за допомогою споживацьких бюджетів: фізіологічного, прожиткового і соціального мінімумів.
До показників рівня життя відносяться:
Ø виробництво національного продукту (ВВП/ВНП), валового національного доходу, національного доходу на душу населення;
Ø відповідність реального споживання науково-обґрунтованим нормам;
Ø грошові і реальні доходи на душу населення, що визначаються рівнем заробітної плати, величиною соціальних виплат і пільг, рівнем податків, індексом споживчих цін, рівнем інфляції;
Ø забезпеченість житлом;
Ø кількість безкоштовних соціальних послуг (освіта, охорона здоров’я, культурне, побутове і комунальне обслуговування);
Ø структура витрат населення;
Ø рівень безробіття
Ø середня тривалість життя;
Ø рівень освіченості населення;
Ø кількість вільного часу та ін.
Як бачимо, кількість показників достатньо велика. Тому, в 1990 р. група дослідників Програми розвитку ООН запропонувала показник, що є спробою комплексної оцінки людського прогресу – індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). При підрахунку ІРЛП враховують три види показників :
– середня тривалість майбутнього життя при народженні;
Ø рівень освіти як сукупність двох величин – рівня грамотності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупної частки тих, хто навчається (1/3 індексу);
Ø рівень життя, що оцінюється через ВВП на одного жителя.
ІРЛП є середнім від індексів цих показників. Кожен з індексів розраховується за наступним принципом:
x-індекс = ;
де min (x) і max (x) – максимальні і мінімальні значення відповідного показника х.
Індекс тривалості життя = ,
де LE – середня тривалість життя.
Індекс освіти = ;
Індекс грамотності дорослого населення (ALI)= ,
де ALR – грамотність дорослого населення у відсотках;
Індекс сукупної частки тих, хто навчається (GEI) = ,
де CGER – сукупна частка, тих навчається. Враховуються усі, хто охоплений трьома ступенями освіти (початкової, середньої та вищої).
Індекс рівня життя = ,
де GDPpc – ВВП на одного жителя при паритеті купівельної спроможності в доларах США.
Вважається, що країни з ІРЛП менше 0,5 мають низький рівень розвитку; 0,5-0,8 – середній; вище 0,8 – високий рівень розвитку.
Альтернативним до ІРЛП є показник бідності.
Іншим сучасним макроекономічним показником є індекс економічної свободи (ІЕС) . Цей показник враховує десять чинників, що відображають міру втручання держави в економічні процеси:
Ø торговельна політика держави ( рівень тарифів, нетарифні бар’єри, рівень корупції серед митних органів);
Ø податкова політика (величина оподаткування найвищих і середніх доходів громадян та прибутку корпорацій);
Ø втручання держави в економіку (частка витрат на утримання державних органів в ВВП, частка державної власності, наслідки економічної політики);
Ø грошова політика (рівень інфляції);
Ø потоки капіталів та іноземних інвестицій (законодавство про іноземні інвестиції, наявність бар’єрів по відношенню до іноземної власності та діяльності іноземних компаній, наявність дозволу на землеволодіння іноземцями, політика щодо реінвестування закордон);
Ø банківська справа (частка державної власності в банківській сфері, бар’єри щодо діяльності іноземних банків, свободи у наданні всіх фінансових послуг);
Ø контроль за рівнем цін та заробітної плати;
Ø право власності (державна політика стосовно захисту прав власності);
Ø державне регулювання економіки (ліцензійна політика, дозвільна політика, політика захисту довкілля);
Ø чорний ринок.
Кожний з названих чинників включає певну кількість змінних (біля 50), та оцінюється в балах від 1 до 5. Потім виводиться середньозважена оцінка. Чим нижчий загальний бал тим вищий рівень економічної свободи.
Наступний сучасний макроекономічний показник – рівень глобалізації економіки. Він розраховується за чотирма наступними складовими:
Ø рівень економічної інтеграції;
Ø персональні контакти;
Ø телекомунікаційні технології;
Ø участь країни в діяльності міжнародних організацій та міжнародних зв’язках.
Чим вищі загальні показники – тим значиміша участь держави в процесах глобалізації.
Використана і рекомендована література
Ø Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 638 с.
Ø Круш П.В., Тульчинський С.О. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
Ø Лугін О.Є., Фомішин С.В., Статистика національної економіки та світового господарства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2006.
Ø Мельникова В.І., Климова А.І., Макроекономіка: Навч. посібник. – 2-е вид. випр. і доп. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 400 с.
Ø Савченко А.Г., Пухтаєнко Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с.
Ø Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Изд-во “Питер”», 2000. – 448 с.
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 4670;