Вихідні цінності людського буття.

В житті людини велике значення мають ціннісні орієнтири.

Поняття цінностей позначає не стани чи властивості речей самих по собі, а їх якісні прояви щодо людини. Цінність – це значущість чогось для людини.

Поняття цінностей у певному сенсі протистоїть поняттю знання.

Людина може знати, що певна річ нічого не варта в аспекті її предметних співвідношень, але для неї може бути надзвичайно цінною як спогад, родинна реліквія та ін. (Згадаймо, як Тарас Бульба загинув, не побажавши залишити ворогам своєї люльки).

Цінність постає як цілісний, інтегральний мотив діяльності та характеристика людських вчинків у тому сенсі, що вчинок вказує на те, що для певної людини постає її справжніми цінностями. З одного боку, це тому, що людина досить часто не може раціональними аргументами довести, чому певні речі (або стосунки) є для неї цінностями.

З іншого боку, реальні ситуації життя досить часто можуть виявити навіть несподівано для самої людини її справжні глибинні ціннісні орієнтації, які можуть не збігатися із свідомими уявленнями про них.

Хоча цінності мають індивідуалізований характер, до найголовніших людських цінностей можна впевнено віднести насамперед найвищу цінність – саме людське життя. Визнання життя людини найвищою цінністю постає вихідним принципом сучасного гуманізму.

Із такого визнання органічно випливає у значенні другої за важливістю цінності право людини на вибір життєвого призначення. Це означає, що перше право розпорядитися життям належить самій людині.

Наступною цінністю для людини є свобода. Під свободою загалом розуміють наявність у людини можливостей для максимального самовиявлення.

До людських цінностей відносять також моральні (добро, сумління, мужність), естетичні (краса, гармонія), соціокультурні та ін. цінності.

Контрольні запитання і завдання.

1. Чому філософська концепція людини – це поняття суспільної істоти?

2. Чому діяльність людини – це основа її буття?

3. Назвіть вихідні цінності людського буття.