Тема 2.12 Налаштування мережевого обладнання

План.

1) Інтерфейси доступу.

2) Операційні системи.

3) Приклади налаштування.

1) Інтерфейси доступу.

Інтерфейс (від англ. Interface — поверхня розділу, перегородка) — сукупність засобів, методів і правил взаємодії (управління, контролю і т. д.) між елементами системи.

У комп'ютерних мережах мережевим інтерфейсом називають:
1) Точку з'єднання між комп'ютером користувача і приватною чи громадською мережею;

2) Мережну карту комп'ютера (найбільш часте використання терміна) ;
3) Точку з'єднання комутуємої телефонної мережі загального користування та телефону;
4) Точку з'єднання двох мереж між собою.

Інтерфе́йс користувача́ (дружній інтерфейс) — засіб зручної взаємодії користувача з інформаційною системою.

Інтерфейс користувача — сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їхнім розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їхніх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань.

Інтерфейс командного рядка (англ. command-line interface, CLI) — різновид текстового інтерфейсу користувача і комп'ютера, в якому інструкції комп'ютера даються тільки шляхом введення з клавіатури текстових рядків (команд). Також відомий під назвою консоль. Інтерфейс командного рядка може бути протиставлений системам управління програмою на основі меню, а також різних реалізацій графічного інтерфейсу. Формат виводу інформації в інтерфейсі командного рядка не регламентується; звичайно це простий текстовий вивід, але може бути і графічним, звуковим виводом тощо.

Призначення.

Невелика витрата пам'яті в порівнянні з системою меню.

У сучасному програмному забезпеченні є велика кількість команд, багато з яких потрібні вкрай рідко. Тому навіть у деяких програмах з графічним інтерфейсом застосовується командний рядок: набір команди (за умови, що користувач знає цю команду) здійснюється набагато швидше, ніж, наприклад, навігація по меню.

Природне розширення інтерфейсу командного рядка — пакетний інтерфейс. Його суть в тому, що у файл звичайного текстового формату записується послідовність команд, після чого цей файл можна виконати в програмі, що має такий самий ефект якби ці команди були по черзі введені в командний рядок. Приклади — bat-файли в Windows, shell-скрипти в Unix-системах.

Якщо програма повністю або майже повністю може вправлятися командами інтерфейсу командного рядка та підтримує пакетний інтерфейс, вміле поєднання інтерфейсу командного рядка з графічним надає користувачеві дуже потужні можливості.

Основні сфери застосування інтерфейсу командного рядка:

1) Операційні системи

2) Чати

3) Комп'ютерні ігри

Графі́чний інтерфе́йс кори́стувача (ГІК, англ. GUI, Graphical user interface) — інтерфейс між комп'ютером і його користувачем, що використовує піктограми, меню, і вказівний засіб для вибору функцій та виконання команд. Зазвичай, можливе відкриття більше, ніж одного вікна на одному екрані.

Веб-інтерфейс – це похідний від графічного інтерфейсу, для відображення інформації в якому використовується стандарти Інтернет та протокол http (HTML,JavaScript). Для функціонування веб-інтерфейсу пристрій повинен мати влаштований веб-сервер. Клієнт отримує доступ донього по встановленій ІР адресі за допомогою стандартного веб-браузера.