Відсоток – це ціна, які сплачують за можливість мати гроші зараз, а не через якийсь час.

У літературі, навіть художній, часто можна зустріти вислів “облік векселів”. Він означає теж саме, що і дисконтування. Наприклад : у громадянина П є вексель на громадянина Ф, у якому зазначено, що через три роки громадянин Ф зобов’язаний повернути громадянину П 10 000 грн. Але громадянину П гроші знадобилися зараз, або ще простіше, він зовсім не впевнений, що знайде цього Ф через три роки і отримає свої гроші. Що він робить? Він несе цей цінний папір в дисконтний банк. Там цей вексель обліковують. Тобто банк дисконтує 10 000 грн. на три роки, виходячи зі ставки позичкового відсотку, яка діє на теперішній час, припустимо 12%. Легко порахувати, що в обмін на 10 000 грн. через три роки громадянин П отримає негайно 7142 грн. 85 коп. А вже банк знайде можливість розшукати громадянина Ф, де б він не був, і стягнути з нього 10 000 грн.

Тобто як бачимо вміння дисконтувати може стати корисним у житті.

Винагорода факторів виробництва.

Ми перервалися на тому, що оплата факторів виробництва має характер авансування. Готовий прибуток з’являється по закінченні виробничого періоду. У тому і полягає ідея Бьом-Баверка, що оплата праці представляє собою дисконтову цінність виробленого нею продукту. Теж саме – оплата послуг землі (рента). Цінність майбутнього граничного продукту даного фактору, помножена на кількість його продукції і дисконтована по відношенню до даного моменту часу, - ось що таке заробітна плата або рента. В якості дисконту виступає ринкова норма позичкового відсотку.

Теорія капіталу.

Що стосується винагороди капіталу, то тут все набагато складніше. Дохід на капітал – це ж і є відсоток, як ми щойно з’ясували. Той самий відсоток, що виступає як дисконт для зарплати і ренти.

На думку Бьом-Баверка, капітал має іншу природу ніж два других фактора. Праця і капітал – це дещо первісне, що не зводиться до інших економічних благ. Капітал же – це нагромаджений запас – благо похідне. Капітал можна звести до праці і землі( мова йде не про ґрунт, а про виробничі послуги землі).

Капітал – це проміжний продукт, утворений працею і природою для підвищення продуктивності виробництва.

Нагромадження капіталу потребує часу. Тут мова йде не про виробничий період, протягом якого послуги факторів перевтілюються в продукт. Тут мова йде про розрив у часі між утворенням фактора і задоволенням споживання. Утворення капіталу – збереження, нагромадження – виробничий процес, який передує виробничому періоду, коли послуги капіталу стають його продуктом. А розміри капіталу не мають тих неекономічних обмежень, які існують для кількості праці і землі або її продуктів.

Окольні методи виробництва.

Спершу праця витрачається на утворення засобів виробництва, які потім використовуються на утворення більшої кількості продукту виробництва. Таке застосування праці Бьом-Баверк назвав окольним процесом виробництва. У сучасній науці ця назва збереглася, хоча іноді говорять про непрямий процес.

Тепер можна сказати, що все суспільне виробництво ("капіталістичне") – є окольний процес. Саме в цьому можна побачити суть капіталізму (а не в приватній власності, вільній конкуренції і т.д.). Ми казали, що чистий продукт капіталу – відсоток. А що ж таке відсоток як продукт капіталу? На це питання Бьом-Баверк дає таку відповідь: відсоток - є дисконт з цінності майбутнього граничного продукту, виробленого за допомогою теперішніх засобів виробництва.

Теорія Бьом-Баверка внесла переконливий вклад в справу наукового обґрунтування положення про те, що капітал має свою власну продуктивність. Сей своєю концепцією про “три фактори виробництва” тільки висунув тезис про продуктивність капіталу. І тільки після Бьом-Баверка це положення стало науково достовірним.

Сьогодні кажуть так: капітал має чисту продуктивність. Вона з’являється у вигляді залишку продукту виробництва, який виходить після відрахування із продукту виробництва усіх витрат і який може бути виражений у формі річної норми відсотка.