Альтернативні витрати Фрідріха Візера.

Фрідріх фон Візер (1851 – 1926) зробив, крім усього іншого, дві принципово нові речі:

1. Він ввів термін, який залишився в науці назавжди: гранична корисність.

2. Розробив поняття, яке стало одним з основних в неокласичній економічній науці. В різних книгах його переводять з англійського по-різному:

ü витрати альтернативних можливостей;

ü витрати втрачених можливостей;

ü альтернативна вартість;

ü альтернативні витрати.

Ми зупинимося на останньому варіанті. Свою версію нової економічної теорії Візер виклав у двох книгах. Одна називається “Виникнення і головні закони господарської цінності”(1884). Друга – “Природна цінність”(1889)

В цілому можна сказати, що Візер розробляв ту концепцію, основу якої заложив Менгер. Але Візер, безумовно, був оригінальним вченим і його праці написані не як доповнення до робіт Менгера, а як самостійна теоретична система.

Візер формулює цікаву концепцію споріднених благ. Це такі продукти, у виготовленні яких був використаний не менш ніж один спільний фактор виробництва. При обміні між собою споріднених благ, говорить Візер, пропорція встановлюється згідно співвідношенню витрат спільного фактора виробництва на ці блага. Як бачимо економічна думка не може дозволити собі зовсім відмовитися від витрат виробництва в питаннях ціноутворення. Однак в понятті витрат Візер вніс зовсім новий зміст.