Типи резервних копій

Існують три основних підходи для створення декількох наборів резервних копій.

Повна копія. У повній копії утримуються всі необхідні дані. Як ви можете припустити, на створення подібної копії витрачається багато часу, і вона займає багато місця на резервних носіях. Проте вона має незаперечні переваги, якщо вам потрібно відновити всі дані. Усі останні модифікації файлів даних зберігаються разом в одному, але великому файлі. Повну копію необхідно створити під час першого резервного копіювання даних.

Копіювання з накопиченням. Ця система копіювання використовує атрибути файлу, за якими визначає, які файли були додані або змінені з часу останнього резервного копіювання. Очевидно, що копіювати потрібно тільки файли, що змінилися. Це найбільш швидкий процес резервного копіювання, оскільки він копіює менше файлів, у той час як відновлення може бути вибірковим. Для відновлення ушкодженої системи потрібно відновити останню резервну копію, а потім скористатися всіма копіями, зробленими після повного копіювання. Якщо ж ви взагалі не робили резервних копій, то подібне відновлення може бути досить складним.

Диференційоване копіювання. Подібна система є чимось середнім між першими двома. Вона читає атрибути файлів даних і копіює лише ті, що були додані або змінені після останнього “повного копіювання”. Часто це займає більше часу, ніж копіювання з накопиченням, проте значно спрощує процес відновлення. Для відновлення системи потрібно відновити останню “повну копію”, а потім відновити останню диференційовану копію.

Неможливо переоцінити важливість регулярного створення надійних копій. Після завершення копіювання слід обов'язково перевірити створені копії, щоб засвідчитися, що в них утримуються всі необхідні дані і їх можна використовувати. Якщо ви адміністратор мережі, то ні в якому разі не повинні дозволити собі різноманітні несподіванки, що стосуються якості резервних копій.