Що дублювати

Файли додатків дублюються рідше, ніж файли даних. Якщо у вас є первинні (master) установочні диски, створіть їхні резервні копії перед установкою додатка. Якщо ви встановлюєте додаток із компакт – диска, або в тому випадку, коли процес установки і конфігурації був надзвичайно складним, можете зробити резервну копію цих файлів, щоб у випадку появи помилки не встановлювати усе спочатку.

Для кожного додатка створюйте окрему копію. При кожному відновленні файлів конфігурації, незалежно від причин внесення змін, створюйте нову копію.

Немає потреби створювати безліч копій програми, ви можете обійтися однією або двома. Це допоможе вам заощадити час, оскільки файли додатків хоч і займають досить багато місця на диску, але змінюються зрідка.

При добре організованій структурі каталогів, файли даних будуть зберігатися окремо від файлів додатків. Автоматизована програма резервного копіювання надасть вам можливість зазначити, які каталоги (і які файли в цих каталогах) потребують регулярного копіювання на резервні носії.

На практиці досить зручно користуватися так званими віртуальними дисками (драйвами). При цьому на локальній станції створюється неіснуючий, як би локальний диск, який відображається на мережевий диск серверу. І, що найважливіше, його можна відображати не тільки безпосередньо на диск, але і на будь-який його каталог, підкаталог і так далі. Ці переваги дуже зручно використовувати при автоматичному відображенні особистих каталогів користувачів, що глибоко заховані в дереві каталогів серверу. При цьому процедура резервного копіювання виглядає достатньо просто, тому що не виникає потреби вказувати каталоги всіх користувачів окремо для того, щоб періодично створювати резервні копії їхніх файлів. Наприклад, якщо особистий каталог користувача має повний шлях: E:\USER\DATA\KULAKOV, то за умов підключення користувача до серверу його зручніше автоматично відображати на віртуальний диск. Так, у даному прикладі користувач буде бачити свій каталог як T:\KULAKOV, а програма резервного копіювання буде архівувати копії усіх файлів, що знаходяться в каталозі E:\USER і його підкаталогах.

Крім копіювання звичайних файлів даних необхідно регулярно копіювати системні файли мережі. Різноманітні мережі по-різному працюють з даними, проте існує декілька загальних типів файлів, що обов'язково варто включити до списку:

· файли безпеки (наприклад, файли інформації про права доступу, особистих переваг тощо);

· файли вхідних сценаріїв;

· файли інформації про користувачів;

· файли інформації про робочу групу;

· файли конфігурації робочої станції.

Так, наприклад, у мережі Microsoft Network під керуванням Windows NT важливими є файли вхідних сценаріїв користувачів (файли з розширенням .cmd і .bat), куди записуються команди конфігурації робочої станції, із якої даний користувач входить у мережу (зокрема тут записуються команди відображення віртуальних дисків). При втраті такого файлу губиться багато часу на його відновлення.

Після вибору каталогів, файли яких потрібно архівувати, ви вже можете запрограмувати автоматичний процес регулярного резервного копіювання. Вибір каталогів буде вашим першим кроком до забезпечення безпеки даних. Проте попередньо необхідно визначити розклад виконання даного процесу.