Протоколи мереж комутації пакетів

До найпоширеніших протоколів мережі передачі даних належить група протоколів, визначена рекомендацією Х.25 для мереж комутації пакетів. Ця рекомендація, запропонована CCIТТ, визначає єдині процедури взаємодії кінцевого устаткування даних та апаратури передачі даних (рис. 7.6) і використовується для встановлення процедур взаємодії між абонентськими системами. Аналогічно підключаються і мережеві сервери. Рекомендація Х.25 передувала еталонній моделі OSI і спочатку не була явно орієнтована на багаторівневу структуру протоколів, хоч і передбачала використання протоколу LAPB (Link Access Procedure Balanced — балансова процедура доступу до каналу) і рекомендації Х.21 як складових частин. Надалі для узгодження з еталонною моделлю взаємодії відкритих систем власне рекомендація Х.25 одержала назву протокол Х.25 рівень три (Х.25/3), відповідно, протокол LAPB — протокол Х.25 рівень два (Х.25/2). Рекомендація Х.21 визначається як протокол Х.25 рівень один (Х.25/1). Сукупність цих рекомендацій фактично і визначає аналізований тип мережі передачі даних.

Рис. 7.6. Область визначення рекомендації Х.25, де:

АПД – апаратура передачі даних; КУД – кінцеве устаткування даних;

АП – апаратура передачі; ВК – вузол комутації

Міжнародною організацією стандартів для цих протоколів було запропоновано позначення, при якому остання цифра визначала рівень протоколу: Х.251, Х.252, Х.253.

На мережевому рівні рекомендацією Х.25 визначаються формати пакетів і процедури керування передачею пакетів між абонентською системою і мережею передачі даних. З огляду на великий набір функцій, виконуваних на мережевому рівні, визначено кілька типів пакетів, проте всі вони мають загальну структуру і складаються із заголовка та основи (тіла). Заголовок пакета містить службову інформацію, необхідну для взаємодії абонентських систем на мережевому рівні. Основою пакету є його інформаційна частина. Залежно від характеру інформації, покладеної в основу, пакети поділяються на інформаційні та керуючі. Інформаційні пакети призначені для передачі блоків даних, що надійшли з транспортного рівня. Керуючі пакети забезпечують виконання процедур мережевого рівня, пов’язаних з керуванням мережею передачі даних при передачі інформаційних пакетів. Керуюча інформація, яка міститься в інформаційних пакетах, також використовується для маршрутизації і керування потоком даних.

До процедур керування передачею пакетів належать такі: встановлення і роз’єднання віртуального каналу, власне передача даних, керування потоками пакетів, переривання передач, поновлення з’єднань після виникнення помилкових ситуацій. Крім того, стандарт забезпечує процедури підтвердження, скасування, відновлення помилкових пакетів, керування потоком, тобто реалізує практично всі функції мережевого рівня еталонної моделі OSI. Слід зазначити, що рекомендація Х.25 визначає лише частину функцій мережевого рівня, зокрема вона не містить алгоритмів маршрутизації. Вважається, що внесення усіх функцій мережевого рівня в один стандарт зробить його громіздким і незручним для користувачів.