ПАРОДОНТИТ ХРОНІЧНИЙ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ

Хронічний генералізованийпародонтит легкого ступеня розвивається як ускладнення невилікованого хронічного катарального гінгівіту і характеризується прогресуючою деструкцією тканин пародонта і кістки альвеолярних відростків щелеп.

Клінічна картина хронічного генералізованого пародонтиту легкого ступеня характеризується практично повною відсутністю неприємних суб'єктивних відчуттів у пацієнта, звідси - низька обертаність за медичною допомогою на даній стадії розвитку захворювання. Хворі, як правило, відзначають незначну сверблячку в яснах і кровоточивість їх при механічному роздратуванні (при чищенні зубів, прийомі твердої їжі). Загальний стан не порушений, хоча при поглибленому, цілеспрямованому обстеженні, як правило, виявляються зміни в імунній системі, відхилення з боку інших органів і систем, патогенетично пов'язані з патологією пародонта. З анамнезу вдається з'ясувати, що захворювання починалося поступово, довгостроково протікало практично безсимптомно.

При об'єктивному обстеженні відзначається хронічне слабовиражене запалення ясен (набряк, кровоточивість, гіперемія). Виявляються над- і под’ясеневі назубні відкладення (мінералізовані та немінералізовані). Зуби нерухомі, не зміщені.

Діагностичними критеріями пародонтиту хронічного генералізованого легкого ступеня є: наявність пародонтальних кишень глибиною до 3,5 мм, переважно в області міжзубних проміжків, і початковий ступінь деструкції кісткової тканини альвеолярного відростка (рентгенологічна картина: відсутність компактної пластинки на вершинах міжальвеолярних перегородок, вогнища остеопорозу, розширення періодонтальної щілини в пришійковій області).