Характеристика переривчастого з’єднання хребців

Зверніть увагу, що потилично-атлантний суглоб – art. atlanto-occipitalis – простий, двовісний, утворений краніальними суглобовими ямками атланта та виростками потиличної кістки. Суглоб має дві капсули, дві мембрани і дві бічні зв’язки. Кожна капсула – capsula articularis – прикріплюється навколо потиличного виростка і по краям краніальної суглобової ямки атланта. Дорсальна і вентральна перетинки – membrana atlanto-occipitalis dorsalis et ventralis - підкріплюють суглоб, вони закріплюються на виростках потиличної кістки і дужках атланта, закриваючи простори між капсулами. Крім того, з кожного боку між яремним відростком та краніальним краєм крила атланта знайдіть бічну зв’язку – lig. laterale atlantis.

Далі зупиніться на атланто-осьовому суглобі – art. atlantoaxialis, який простий, одновісний, утворений суглобовими поверхнями і зубом епістрофея та каудальними суглобовими ямками атланта. Суглоб має дві капсули, дорсальну перетинку і зв’язки. Кожна капсула прикріплюється по краям суглобових поверхонь епістрофея і ямок атланта, обидві капсули з’єднуються вентрально. Дорсальна перетинка – membrana atlanto-axialis dorsalis закриває міждужковий простір між атлантом та епістрофеєм. У всіх видів тварин знайдіть дорсальну (поздовжню) зв’язку зуба – lig. dorsale (longitudinale) dentis, що тягнеться від дорсальної поверхні зубоподібного відростка до вентральної дужки атланта та міжостисту зв’язку – lig. interspinale – між дорсальним горбком атланта і гребенем епістрофея.

В собакита свині дорсальна зв’язка зубоподібного відростка проходить хребцевий отвір атланта, віялоподібно розширюється і утворює крилові зв’язки – lig. alare, які йдуть до потиличної кістки. Крім того, в хребетному каналі через зубоподібний відросток у вигляді містка перекидається поперечна зв’язка атланта – lig. transversum atlantis, закріплюючись з боків від зуба на атланті.

В жуйнихі коня, окрім дорсальної, знайдіть вентральну зв’язку зубоподібного відростка – lig. ventrale dentis, яка йде від вентрального горбка атланта до гребеня тіла епістрофея.

Далі зупинитися на змішаному з’єднанні решти хребців: безперервному – тіл, дужок, остистих та поперечно-реберних відростків за допомогою синдесмозу, синеластозу, синхондрозу, синостозу та переривчастому – суглобових відростків.

Зауважте, що тіла хребців з’єднуються синхондрозом і синдесмозом. Між голівкою та ямкою суміжних хребців знайдіть міжребцевий диск – discus intervertebralis. В центрі диску виділіть – пульпозне ядро – nucleus pulposus, що являє собою залишок спинної струни і надає хребту пружності й еластичності, а на периферії волокнисто-хрящове кільце – anulus fibrosus, волокна якого, перехрещуючись, забезпечують міцність з’єднання і обмежують обертання хребців один відносно одного. Товщина міжхребцевих дисків найбільша у хвостовому відділі, менша – в шийному і поперековому та найменша – в грудному.

Синдесмоз представлений двома довгими поздовжніми зв’язками. В хребетному каналі на дорсальній поверхні тіл хребців знайдіть дорсальну поздовжню зв’язку – lig. longitudinale dorsale, щойде від епістрофея до крижової кістки, розширюючись у ділянці кожного синхондроза. Зауважте, що дорсальна зв’язка зубоподібного відростка є частиною цієї зв’язки. На вентральній поверхні тіл хребців виділіть вентральну поздовжню зв’язку – lig. longitudinale ventrale, яка прямуєу вигляді сполучнотканинного тяжу від останніх грудних хребців (8-го чи 9-го) до крижової кістки, прикріпляючись на своєму шляху до міжхребцевих дисків. В травоїднихтварин їй відповідає вентральна зв’язка зуба.

Далі знайдіть жовті (міждужкові) зв’язки – lig. flava (interarcuale) у вигляді еластичних пластинок, що сполучають дуги суміжних хребців, прикриваючи міжхребцеві отвори.

Під час вивчення з’єднань остистих відростків зверніть увагу, що вони сполучаються трьома зв’язками. Спочатку знайдіть короткі (міжсегментні) міжостисті зв’язки – lig. іnterstinalia – у виглядіпучків еластичних волокон. Відзначте, що в коня, в ділянці переходу шиї в грудний відділ, особливо між 1-м та 2-м грудними хребцями, і великої рогатої худоби, між усіма грудними та поперековими хребцями, ці зв’язки мають значну кількість еластичної тканини, а в собаки вони замінені міжостистими м’язами. Над вершинами остистих відростків грудних, поперекових та крижових хребців виділіть довгу надостисту зв’язку – lig. supraspinale, а шийних – каркову зв’язку – lig. nuchae. Зауважте, що каркова зв’язка складається із канатика – funiculus nuchae як продовження на шию надостистої зв’язки і пластинки – lamina nuchae, що є продовженням перетворених міжостистих зв’язок, а в травоїдних, окрім того, в ділянці холки виділіть ще й капюшоноподібну частину – pars cucullaris. Спочатку розгляньте найкраще розвинуту каркову зв’язку в коня, знайдіть у нього парний канатик, який тягнеться від потиличного підвищення до остистого відростка 3-4-го грудного хребця, оминаючи всі шийні і перші два грудні хребці та пластинку, що прямує від остистих відростків шийних і перших грудних хребців до канатика. Під канатиком каркової зв’язки визначте розміщення трьох підсухожилкових бурс, які полегшують рух: у ділянці атланта – bursa nuchalis cranialis, на рівні заднього відділу гребеня епістрофею – bursa nuchalis caudalis, над остистими відростками 2-3-го грудних хребців – bursa nuchalis cucullaris. У великої рогатої худобизнайдіть парний канатик каркової зв’язки, що тягнеться від остистого відростка 1-2-го грудного хребця до потиличної кістки та пластинку, що йде від остистих відростків шийних хребців позаду гребеня епістрофея і вливається в канатик. У собаки слабо розвинута канатикова частина прямує від гребеня епістрофея до верхівки остистих відростків перших грудних хребців. І нарешті відзначте, що в свині каркова зв’язка не розвинута.

Міжпоперечно-реберними відросткамипоперекових хребців розгляньте короткі (міжсегментні) міжпоперечні зв’язки – lig. intertransversarium. Зауважте,що в собаки міжпоперечні зв’язки відсутні, а в коня між поперечно-реберними відростками 5-го і 6-го та між 6-м поперековим хребцем і крилами крижової кістки замість міжпоперечних зв’язок є прості суглоби, котрі мають лише капсули – capsula articularis intertransversaria.

Відзначте, що надостиста та каркова зв’язки відносяться до довгих, а міжостисті та міжпоперечні – до коротких (міжсегментних) зв’язок.

Зверніть увагу, що суглобові відростки хребців зчленовуються суглобами, які мають лише капсули – capsula articularis. У ділянці шиї капсули досить широкі і зовсім не перешкоджають ковзним рухам суглобових поверхонь, а в решти відділах вони порівняно туго натягнуті.

III. Далі запам’ятайте, що кісткові ребра з’єднуються з хребцями, реберними хрящами та між собою, а хрящі справжніх ребер – з грудниною.

Зауважте, що з хребцями кісткові ребра з’єднуються за допомогою двох суглобів. Знайдіть реберно-хребцевий суглоб – articulatio costovertebralis,що являє собоюкомбінацію суглоба голівки – art. capituli costaeта суглоба горбка (реберно-поперечний суглоб) – art. tuberculi costae (art. costotransversaria). Запам’ятайте, що суглоб голівки ребра утворений голівкою ребра і тілами двох суміжних грудних хребців, а плоский, ковзний суглоб горбка ребра – горбком ребра і поперечним відростком грудного хребця. В кожному суглобі є капсули, причому на голівці капсула поділяється на краніальний і каудальний відділи. Крім того, створіть проекцію зв’язок, які розглядаються відразу для обох суглобів: