Характеристика банків другого рівня

Реформа, яка почалася у 1989 році, сприяла створенню дев'яти великих регіональних комерційних банків, які розпочали свою діяльність 1 лютого 1989 р. Спочатку це були державні банки, що у 1991 році були реорганізовані в одноосібні товариства Державної скарбниці. На сьогодні частина банків - акціонерні товариства.

Правова основа польської банківської системи закладена в Законах "Про Національний банк Польщі" і "Про банки" (від 19 серпня 1997 року). Згідно з Законом "Про банки" в Польщі прийняті такі принципи діяльності банків, як універсальність, самостійність, конкурентоспроможність, самофінансування та комерціалізація.

Банки в Польщі поділяються за формою власності, характером послуг, що пропонуються, і типом клієнтів.

Банк вітчизняного господарства - єдиний банк, що повністю належить Державній скарбниці.

Серед акціонерних товариств виділяють:

- банки, контрольний пакет акцій яких належить Державній скарбниці (AT "Польська ощадкаса");

- комерційно-державні банки, відокремлені від НБП, що стали акціонерними товариствами;

- банки-акціонерні товариства з контрольним пакетом, що належить польському або іноземному приватному капіталу.

Якщо взяти до уваги характер послуг, що пропонуються, то усі банки можна поділити на універсальні, які пропонують стандартні депозитні та кредитні послуги, та спеціалізовані. На сьогодні польський банківський сектор характеризується диверсифікацією. На польському ринку функціонують банки, що спеціалізуються на фінансуванні діяльності, пов'язаної з охороною навколишнього середовища (Банк охорони середовища), або банки, що обслуговують металургійну галузь (AT "Банк Ченстохова").

Іпотечні банки також належать до банків, що пропонують спеціалізовані послуги. їх функціонування регулює Закон "Про Іпотечні банки та заставні листи". У Польщі функціонує невелика кількість іпотечних банків, проте іпотечні кредити пропонуються більшістю комерційних банків, наприклад Польська ощадкаса, AT "Промислово-торговий банк".

Інвестиційні банки - чергова підгрупа спеціалізованих банків. Займаються консалтинговою діяльністю та організацією випуску цінних паперів. У Польщі роль інвестиційних банків виконують, насамперед, небанківські інститути, що належать іноземним інвестиційним банкам. Також на ринку капіталів з'явилися польські банки, що пропонують послуги у сфері організації та гарантуванні емісії (underwriting).

За тином клієнтів банки поділяються на роздрібні, що обслуговують окремих клієнтів, та оптові, що пропонують послуги клієнтам, що займаються господарською діяльністю. Усе частіше корпоративні банки створюють відділення роздрібної банківської системи, основна мета діяльності яких акумулювання коштів (у формі депозитів чи вкладів), необхідних для фінансування кредитної діяльності.

Польські банки характеризуються низьким рівнем концентрації капіталу. Найбільші банки - Польська ощадкаса, AT "Пекао", Банк харчової промисловості і Торговий банк - контролюють майже 50 % капіталу банківського сектору. Для порівняння: у країнах-членах Євросоюзу три-чотири великі банки контролюють 75-80 % капіталу сектору. Така ситуація спостерігається у Великобританії та Німеччині.

Кооперативні банки залишаються досить важливими для польських хліборобів та не відіграють важливої ролі в національній банківській системі. Проте у 2005 році їхня частка в банківських послугах зростала третій рік поспіль. На кінець 2005 року кооперативні банки володіли 6,6 % депозитів нефінансового сектору, і на них припадало 7,1 % загального обсягу кредитів. Сума балансу кооперативних банків зросла за рік і становила 5,3 % суми балансу всього банківського сектору в 2005 році. З 600 кооперативних банків тільки два (Кооперативні банки розвитку Samopomoc Chlopska і Krakowski Bank Spoldzielczy у Кракові) були незалежними. Всі інші кооперативні банки об'єднані в трьох організаціях: AT "Мазовецький регіональний банк", AT "Економічний Вели-копольськиЙ банк" і AT "Банк польського кооперативного руху".

В останні роки спостерігався швидкий розвиток банківської мережі. У 2005 році вітчизняна мережа комерційних банків (без обліку головних управлінь і представництв) включала понад З 100 відділень і майже 6 000 інших установ (невеликі відділення, пункти обслуговування клієнтів та ін.).

Ринок банківських карток динамічно розвивається в Польщі. У минулому році використання банківських карток зросло більш ніж на 15,1 млн раз. Польські банки пропонують усі типи банківських карток, хоча дисконтні картки складають близько 88 % із загальної кількості споживання. З іншого боку, ринок кредитних карток зріс на 7,8 % порівняно з 4,8 % на кінець 2004 року.

Щоб виграти в конкурентній боротьбі, польські банки повинні активно інвестувати у свої мережі, а також в автоматизацію та інформатизацію. Багато комерційних банків (зокрема, кооперативні банки) пропонують свої послуги через Інтернет. Ряд банків надає своїм клієнтам можливість побити опеоапії за допомогою звичайних мобільних телефонів з використанням технології WAP або телетексту. Більше того, на ринку уже існують віртуальні банки. Наприкінці 2004 року їх нараховувалося три ("Мбанк", "Інтелі-го" і "Фольксваген банки Дайрект") при AT "БРЕ Банк", "ПКО банк Польський" і AT "Фольксваген банк Польські" відповідно .

Модернізація банків розвивається швидкими темпами, але великі капіталовкладення в розвиток технологій істотно збільшують вартість операцій. Ще більш дорогим є підвищення якості обслуговування клієнта і впровадження нових банківських продуктів. Проте кінцевий результат безперечно позитивний, особливо для клієнтів. Загальні позитивні економічні умови 2006 року сприяли досягненню в банківському секторі кращих результатів, ніж у 2005 році. На початок 2006 року з 56 діючих у Польщі комерційних банків 13 котирувалося на Варшавській фондовій біржі (ВФБ), а їхня частка в капіталізації ВФБ досягла 33 %.

Основні зміни у структурі банківської власності були результатом злиття або іноземного інвестування, а також підвищення капіталу в банках, контрольованих державою. У 2005 році з 52 приватних комерційних банків, що діють у Польщі, 46 було під контролем іноземних акціонерів. До них належала одна філія іноземного банку, 24 акціонерні товариства з 100-відсотковою іноземною власністю, 15 - з переваженням іноземного капіталу і 6 банків, контрольованих опосередковано.

Іноземні акціонери послідовно нарощують свої вкладення в польський банківський сектор, причому контрольовані іноземними інвесторами банки становлять близько 70 % від суми балансу банківського сектору. Згідно з даними Національного банку Польщі найбільші інвестиції в польському банківському секторі були зроблені німецькими, американськими, бельгійськими і голландськими фінансистами.

У 2004 році процес консолідації комерційних банків призвів до зникнення трьох невеликих банків, що ввійшли до складу більш великих партнерів. Виникло два нових банки: AT Іпотечний банк "Nykxedit", четвертий земельний банк у Польщі і AT "HSBC Банк Польска".

Клієнти всіх банків, створених і діючих відповідно до польського законодавства, захищені системою страхування депозитів - Банківським гарантійним фондом (Bankowy Fundusz Gwarancyjny), створеним у листопаді 1994 року. У 2004 році БГФ давав 100-відсоткові гарантії за внесками до суми 1 тис. євро і до 90 % за внесками від 1 до 22,5 тис євро. Додатково Національний банк Польщі здійснює захист заощаджень у таких банках шляхом нагляду і призначення своїх управляючих при виявлених фінансових труднощах.

Приєднавшись до Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Польща дозволила іноземним банкам з 1999 року вільно відкривати свої філії. У зв'язку з цим з 1999 року іноземним банкам уже не потрібно отримувати ліцензію на ведення банківської діяльності в Польщі. Можна просто відкрити свою філію в будь-якому населеному пункті на території країни без необхідності попередньо отримати ліцензію і починати повний обсяг операцій, включаючи відкриття back office.

Лібералізація правил і порядку відкриття іноземних банків у Польщі зводиться в цілому до впровадження принципу "національного режиму". Це означає, що юридичні підстави для відкриття в Польщі філій іноземних банків є такими ж, як і для польських банків, і до них висуваються ті ж вимоги. Нові умови забезпечують жорстку конкуренцію на ринку банківських продуктів та послуг, що, з одного боку, сприяє більшому задоволенню потреб клієнтів, а з іншого - збільшує витрати комерційних банків, які направляються на удосконалення асортименту послуг, що пропонуються.