Типи культур

Типологія культури – (гр..типос - вид, форма, логос – вчення) – про видові різниці культур, основні типи світової культури.

Принципи:

Географічний – локалізація культур у географічному просторі (давні Схід та Захід)

Хронологічний – виділення самостійних етапів в історичному розвитку, т.б. локалізація в часі (античність – новий час)

Національний – вивчення розпізнавчих рис культури протягом всього її історичного розвитку (сучасний Схід та сучасний Захід)

Вивчення єдності й багатоманітності культур, аналіз специфіки їх розвитку й зміни обумовили необхідність їх класифікації. Ці класифікації виникають на основі повторюваних особливостей, характерних рис певної культури. Система подібних класифікацій і визначає типологію культури.

Культурна система включає в себе обов’язкову й складну взаємодію її елементів. Для того, щоб здійснити типологічну класифікацію культури, необхідно проаналізувати саме взаємодію культурних елементів, які складають суть культурного процесу. Таким чином, основу типології культури визначає культурний процес.

Вченими запропоновано декілька теорій типології культури. Наприклад:

Джеймс Керн Фейблман виділяє 5 самостійних типів культури, відмічаючи можливість існування ще 2: до-первісний, первісний, військовий, релігійний, цивілізований, науковий та пост науковий.

Цивілізований тип культури – домінантна ідея: оточуюча дійсність може бути зрозуміла чуттєво, за допомогою тілесних відчуттів. Людина має бути унікальною. Вона отримує задоволення оточуючи себе різними речами, предметами комфорту. Особистість стає мірою всього – й божественного й людського.

Науковий тип культури – найвищий по відношенню до інших типів. Оточуюча дійсність має бути пізнаною – гасло цієї культури. Ідеальна особистість – та, що знаходиться в пошуці, русі. Мета культури – поглиблення пізнання істини. (як зразок – культури сучасних Європи та Америки)

Постнауковий тип культури – культура майбутнього. Дійсним буде вважатися все, що з’являється, всі феномени будуть розглядатися як реальні. Основні заняття – наука, філософія, мистецтво. Перевага надається дослідницькій діяльності. Ідеальна особистість – та, що має інтерес і розуміння. Мета культури – створення раю на Землі, але ця мета не може бути повністю досягнута.

Ці типи культур можна віднести до ідеальних, абстрактних. В дійсності не існує таких культур, які б повністю підходили під цю схему. Реальні культури включають в себе особливості різних типів. Крім того, людина як носій певного культурного типу може вбирати в себе риси культури іншого типу. Для цього на думку Фейблама, необхідно залишитися на довгий строк в іншому культурному оточенні.

Питирим Сорокін виділяє такі типи культур: ідеаціональний, чуттєвий, ідеалістичний

Прикладом ідеаціональної культури є західноєвропейське Середньовіччя. Головна цінність – надчуттєвий Бог.

Чуттєвий тип культури. Цінність – чуттєва реальність. Має смисл те, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо. Починається з епохи Відродження. Ідеал – досягення особистого щастя. Мистецтво віддаляється від церкви й служить задоволенню чуттєвих потреб, славить земне життя. Стала основою розвитку науки й мистецтва Нового часу.

Ідеалістичний тип культури – синтезує два начала: чуттєве й надчуттєве. Основна особливість – люди апелюють до якогось ідеального, розумного порядку. Мистецтво створює образи гармонійних, позитивних особистостей. Висока моральність. Релігія не відокремлена від держави (прикладом є стародавня Греція чи Європейське Середньовіччя ХІІ-ХІVст.)

1. Культура і цивілізація. Культурна єдність людини і природи (СПРС)

Отже, феномен культури – це діалектична єдність перервного і неперервного. Законом розвитку культури є спадковість. Будь-яка культура водночас спадкова і новаторська. Культура як продукт суспільної практики здійснює активний вплив на людей, на їхню життєдіяльність.

Тема: Походження і головні етапи розвитку культури. Виникнення мистецтва.