Мораль та етика: основні поняття.

1*Мораль — одна із форм духовного життя, один із найдав­ніших універсальних способів соціальної регуляції. Вона має загальнолюдський сенс і конкретно-історичний зміст. Мораль­ний вимір дає нам уявлення про міру людяності суспільства і особистості.

Мистецтво та релігія, філософія та право завжди звертали­ся до проблем добра і зла, справедливості й гуманності, сенсу життя та щастя людини й узагальнили досвід духовних пошу­ків людства.

Особливо гостро проблема місця і ролі моральних ціннос­тей у суспільному житті постала у XX ст., у період постра­дянських трансформацій, зокрема, в Україні. Найвидатніші досягнення науково-технічного прогресу обернулися ката­строфічними наслідками для людини. Проблема війни у ядер­ний вік, глобальна екологічна криза, проблеми хвороб і голоду, взаємодії культур і освіти стали планетарними пробле­мами. Вирішення їх без опори на моральну складову людсько­го існування неможливе, оскільки інтелект, не наповнений, не пронизаний моральністю (моральними цінностями), здатний зруйнувати не тільки навколишній світ, а й самого себе. Мо­ральне відродження і духовне вдосконалення людини — мета і засіб прогресивного розвитку українського суспільства та людства у цілому.

1*Етика - це філософська наука про мораль. Вона осмислює, узагальнює, систематизує історичний розвиток моралі, історію становлення й розвитку етичних теорій, концепцій, які обґрунтували природу, сутність, специфіку, функції моралі, за­кономірності її розвитку та функціонування, взаємозв'язок з іншими формами матеріального та духовного життя людей.

Етика як моральна філософія — це теоретичне знання, що відбиває моральну свідомість у всій її складності та суперечли­вості й конкретно-історичну моральну практику в її розмаїтті та колізіях.