Економічні аспекти автоматизації

Автоматизація виробництва не є самоціллю, а ефективним засобом підвищення продуктивності праці, покращення якості продукції, зменшення затрат важкої, моно­тонної, небезпечної та шкідливої праці.

При вирішенні питань про автоматизацію того чи іншого виробництва, необхідно приймати до уваги не лише економічні, але і соціальні чинники. Перш за все автома­тизують ті виробничі процеси, за ходом яких людині важко слідкувати, а також там, де перебування людини є небезпечним для її життя або шкідливим для здоров'я. В інших випадках впровадження автоматизації залежить від того, яку вона дає вигоду, тобто від її економічної ефективності.

Ефективність автоматизації залежить від:

- раціонального вибору об'єкту автоматизації;

- ступеня досконалості технологічного обладнання та його придатністю для сумісної роботи з автоматичними пристроями;

- раціонального вибору засобів автоматизації;

- наявності і рівня підготовки обслуговуючого персоналу;

- величини фінансових затрат та термінів впровадження та окуплення автоматики;

- ступеня використання автоматизованого обладнання.

Суттю сучасного підходу до автоматизації виробництва є не лише застосування окремих локальних автоматичних пристроїв, регуляторів, роботів та маніпуляторів, але головним чином - створення сучасних, принципово нових "високих" технологій та гнучких виробництв і розробка для них комплексних систем автоматизованого керу­вання (АСК). Іноді це може означати повну перебудову виробництва, включаючи тех­нологію, організацію та керування.

Створення автоматизованих систем керування технологічними процесами (ТП), виробництвами (АСКВ) і підприємствами (АСКП) вимагає значних затрат на їх розробку, придбання необхідних технічних засобів і біжучих затрат на забезпечення функціонування систем. Економія від функціонування АСК визначається з врахуван­ням затрат на їх експлуатацію. Економічна ефективність капіталовкладень в автомати­зацію характеризується відношенням цієї економії до затрат на створення АСК.

Застосування АСК дає можливість стабілізувати та оптимізувати технологічні про­цеси у виробництві, постійно контролювати витрату матеріалів і сировини та проводи­ти аналіз відхилення їх фактичних витрат від нормативних. При цьому удосконалю­ється організація виробництва, зменшується потреба позаурочних робіт і відповідних доплат до них. Частково вивільнюється інженерно-технічні працівники та керуючий персонал за рахунок зниження працемісткості складання первинних документів, вико­нання облікових операцій та розрахунків. Це дозволяє знизити затрати у сфері керу­вання.

Таким чином, основними факторами підвищення ефективності від застосування АСК, які можна кількісно оцінити, є:

- підвищення продуктивності праці внаслідок скорочення затрат робочого часу і оп­тимального завантаження робочого персоналу, а також раціональнішого використання засобів та технологічного обладнання;

- прискорення введення в експлуатацію об'єктів та збільшення потуж­ностей для випуску продукції;

- скорочення тривалості отримання готової продукції;

- забезпечення ритмічності роботи;

- скорочення затрат матеріальних та енергетичних ресурсів;

- підвищення якості продукції, та інші.

Нижче приводиться спрощена методика підрахунку економічної ефективності ав­томатизації (АСК), хоч треба зауважити, що існуючі інструкції (як державні, так і відомчі чи галузеві) не завжди є чіткими та конктетними, а іноді і суперечать одна одній.

Економічна ефективність автоматизації визчається трьома показниками: річ­ним приростом прибутку, річним економічним ефектом та ефективністю зроблених затрат.

Річний приріст прибутку (річна економія) визначається за формулою:

/1.1/

де В₁, В₂ - річний випуск продукції до і після впровадження автоматизації, тнс.грн.; П_р - прибуток від реалізації продукції до впровадження автоматизації, тис.грн.; 3₁, 3₂ - затрати на одну гривню вартості продукції до і після впровадження автома­тизації, коп.

Звідси - річний приріст прибутку за рахунок збільшення випуску продукції в тнс.грн.;

- річний приріст прибутку за рахунок зниження витрат на ви­робництво в тнс.грн.

Річний приріст прибутку П є одним з показників ефективності роботи підприємс­тва, а також використовується для підрахунку річного економічного ефекту:

/1.2/

де Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень у да­ній галузі; Ка - капітальні затрати на створення і впровадження АСК, тис.грн.

Ці затрати складаються з:

- затрат на придбання інформаційної, обчислювальної та керуючої техніки, технічних засобів автоматизації, периферійних пристроїв, засобів зв'язку, допоміжного обладнання, оргтехніки та інших;

- вартості проектних, транспортних, монтажних, налагоджувальних та пускових ро біт;

- затрат на будівництво (реконструкцію) будов та споруд, необхідних для функціо­нування АСК.

Ефективність даних затрат визначається терміном їх окупності та розрахунковим коефіцієнтом ефективності:

/1.3/

де Т_ок - термін окупності затрат, роки;

Е_р - розрахунковий коефіцієнт ефективності затрат на створення АСК.

Природньо, що капітальні затрати, а, значить, і показники їх ефективності залежать від вибраного рівня автоматизації. Затрати на випуск продукції після автоматизації зменшуються, але лише до певної міри. При високих рівнях автома­тизації, тобто при застосуванні порівняно складного і дорогого обладнання зростають і витрати на його експлуатацію, що неминуче відбивається на собівартості продукції. Тому треба старатися визначити оптимальний рівень автоматизації як з огляду на затрати, так і з точки зору показників їх ефективності.

Контрольні запитання :

1. Що розуміють під «автоматизацією виробництва»?
2. Назвіть основні етапи розвитку автоматики.
3. Яка різниця між поняттями «керування» та «регулювання»?
4. Що назнивають об’єктом керування?
5. Як класифікують технологічні процеси?
6. Назвіть основні групи параметрів керування.
7. Сформулюйте необхідні умови для впровадження автоматизації.
8. Що розуміють під видами і рівнями автоматизації?
9. Від чого залежить ефективність автоматизації?
10. Що таке «термін окупності» і як його визначити?