Примітки. 3) Реляція в Памятниках III, ч
1) Кубаля (Wojnу duńskіе, с. 94) не зовсім вірно представляє, нібито Бєньовський його і привіз до Чигрина, і з того часу Томкович війшов в довір'я на гетьманськім дворі, в дійсності його знали там і раніш, як показують рекомендації Хмельницького і Виговського з березня 1657 р.
2) Wojnу duńskіе, с. 63.
3) Реляція в Памятниках III, ч. 62.
4) Відомості з конвокації 14/III - Walewski, Historya wyzwolenia II дт. 52, у Кубалі с. 433: “Щодо козаків ухвалено загально — війти з ними в порозуміння (чи в договір), послати до них депутатів і запропонувати їм різні способи. Але інструкція депутатам ще не сформульована. Щоб їх до згоди понудити, буде післане на їх границю сильне військо — так як радять це самі провідники козацькі, ті що бажають згоди”.
5) Памятники III, ч. 66.
6) “З доручення Виговського і війська Зап. переїздить до Корця і Межирича полк. Тетеря, щоб тут мешкати і зчаста порозуміватися з п. Бєньовським і вияснити, на яких пунктах і умовах могла бути зложена згода; в тих переговорах як умисно до того призначений і заприсяжений писар їздив я — відвозив писані декларації п. канцлерові, а той негайно відсилав їх до Варшави і гетьманам”. Інформація Перетятковича, с. 344.
7) Памятники III, ч. 65.
8) З рукоп. Чортор. 399, л. 255 видано у Кубалі, Wojny Duńskie, дод. с. 538. на жаль, лист без дати.
9) Акты IV, c. 104, дата “из МежирЂчь 16 марта” — але це день очевидно одержання (с. ст.) а не висилки з Межирича.
10) Як раз навпаки тому, що писав Тетеря в своїм листї до Виговського.
11) Praktykę — властиво інтригу, дещо менш інтересне скорочую.
12) Haesitanter.
13) Властиво інтригу — praktykuje.
14) Памятники III, ч. 70, лист з Чигрина 5 травня.
15) Там же ч. 71. лист з Голтвн 15 березня — старий стиль!
16) Лист “спід Полуозера” 20 травня (с. с.). Памятники III, ч. 74.
17) Памятники III, с. 289.
18) Там же с. 305.
19) Там же с. 304.
20) Свята великодні очевидно — 21 квітня н. с.
21) Московського уряду або “черні”.
22) Закид Бєньовському.
23) Памятники III, ч. 75, вибираю, що ясніше з досить плутаного тексту (оригінал, але не знати, чи добре відчитаний!).
24) Фраза не дуже ясна — хоч це теж ніби з оригіналу. Пам. III, ч. 72.
25) Знову дуже неясна фраза, але загальний хід думок не лишав місця сумніву.
26) Septembrionale condimenta, в розумінню: московські примани.
27) Укр. Архів III, ч. 52, дата: z taboru pod Połuiezierem d. 20 mаіа в листі Бєньовского, Памятники III, ч. 77, цей лист Виговського датується новим стилем — 30 травня, і зазначено, що пересланий Бєньовскому він був через Кам'янець-Подільський.
28) Укр. Архів III, ч. 53 бібл. Красінських, рукоп. 312.
29) Памятники III, ч. 77.
30) Памятники III, ч. 78 і 79.
31) Ratio ас modus quo praefati Cosaci reunientur Coronae Polonicae non erit ut antea per adsolutam subiectionem, sed per quandam speciem accessionis et communionis ad instar magni Lithuauiae ducatus, ad cuius normam suis gaudebunt privllegiis ac officiales proprios nominabunt, deputabunt ad comitia et velut proprium ac perticulare corpus in ipso reipublicae corpore consiituent, iisdem ferme conditionibus ac praerogativis prout Lithwani.
32) Укр. Архів III, ч. 71 — доповнення депеші Коловрата і Лізолі з дня 14 липня, надрукованої в збірці Прібрама (Archiv für oesterr. Geschichte LXX ч. 107), з опущенням цього місця.
33) Про це у Кубалі, Wojny Duńskie, c. 63 дд.
34) ркп. Чортор. 388, л. 383, Уривок у Кубалі, додаток 19.
35) Відірватися від Польщі як Швейцарія і Голландія відірвалися від Австро-Іспанської імперії.
36) Привілеї видані на майно причетних до повстань, чи засуджених за зраду.
37) Там же л. 388 у Кубалі дод. 18.
38) Укр. Архів III, ч. 67, за двома копіями.
39) Urzędników — в розумінні вищих чинів, міністрів.
40) Покорочую цю реторику.
41) Raczey utar alia phrasi — gentis nomine: Ukraina sive Rus. Україна як національне ім'я!
42) Очевидно мова про Москву.
43) Тут копія несправна, я цю фразу справляю як можу.
44) Натяк на боротьбу з Мусульманським світом, ясніш див. нижче.
45) Iaka jest kozakow intentia: — місце не зовсім ясне.
46) Licentiosam multitudinem — своєвільного множества, козацької і жовнірської своєвільної черні.
47) Українське і польське своєвільство.
48) Nie scrupulujmy.
49) Розуміється головно московський.
50) Див. нижче с. 358.
51) Wojny Duńskie c. 206. Перед тим повторив це оповідання Костомарова Герасимчуку (Виговщина і Гадяцький трактат, с. 88), хоча сам відзначив, що з звідомлень Лізолі виходить, що послів від Виговського на соймі не було прим. 3).
Непевним здасться мені й лист Виговського до короля, записаний в збірці Голінського з датою 4 серпня і приточений Кубалею до сойму, він здається мені сфабрикованим на підставі того, що розповідалось за пропозиції Виговського; це не його стиль і змістом він не відповідає цій стадії переговорів.
52) Це місце пропущене в виданню Прібрама с.439, його подає Герасимчук в Укр. Архіві III під ч. 80.
53) Укр. Архів III, ч. 81. Чортор. рукоп. 387.
54) лист до короля — Литерат. Сборник с. 550, лист до королеви у Валевського Historya wyzwoloney Rzeczypospolitey, І, дод. 4 i Укр. Архів III, ч. 75, оба з Чигрина 29 липня.
55) Лист видрукований у Кубалі, дод. 10.
56) Найвиразніше на це вказують дальші міркування Лещинського, що це наємне військо формуватимуть шведські офіцери.
57) В листі своїм Лещинський називав його “братом арцибіскупа львівського”, але це мова про владику львівського — ясно виходить це, коли порівняти те що пишеться в листах Виговського до королеви і королеви до Желиборського про місію брата владики і ролю самого владики, і те що говорить Лещинський про свої розмови з “братом арцибіскупа”
58) З митрополичого архіву видобув їх Зубрицький — надр. в Suplementum ad Historica Russiae Mon., c. 487-8.
59) Quantum ad desideria w. m. р. — w tych cale ucontentowany zostaniesz — лист з датою 3 вересня, Варшава, в Укр. Арх. III, ч. 85.
60) Укр. Архів III, ч. 86, з датою 5 вересня.
61) Акты Ю.З.Р. IV с. 165-6.
62) “Ця Informatio usługi ku Rptey urodz. Krzysztopha Peretiatkowicza” заховалась, як “облята” — документ вписаний до луцьких гродськнх книг Перетятковичем, щоб доказати свої права на вдячність уряду Річпосполитої, котрої від нього мовляв не зазнав. Мабуть і написав він його тодіж, в 1683 р. через чверть століття після подій. Тим пояснюються різні недокладності, з них найбільш разюча та, що Перетяткович помішав осінній похід Виговського під Кам'яне в 1658 р., з Конотопською битвою 1659. Розуміється, там де Перетяткович говорить про свої персональні переживання, можна більше покладатися на докладність його пам'яті. Але все таки і тут потрібна деяка оглядність чи обережність. Підношу це тому, що Антонович свого часу сотворив цьому мемуарові досить високу репутацію і з нею він зістався в київських наукових кругах (в польській історіографії на нього не звернули уваги — ні на рос. переклад “студента Стрельчевского”, що з'явився в київських Универ. Известіяхъ 1873 р. (кн. 9) — очевидно з ініціативи того ж Антоновича, ні на польський оригінальний текст, включений до III т. Пам'ятників Київ. комісії в другім виданню 1898 р., ч. 94 — (Кубаля ані згадав його).
63) Означення місця дає звідомлення Кікіна, — зараз нижче.
64) Він вписаний до збірки Голінського ркп. 189 ч. 1043, на цій підставі В. І. Герасимчук вважав Голінського його автором і учасником комісії (с. 94). Але Голінський мабуть дістав цей дневничок з других рук. Виданий у Кубалі в додатках, ч. 21, але з прогалинами і помилками письмо збірки дуже не розбірне.
65) У Кубалі za Komissią, в ориг. ясно: zakomisną.
66) Згаданий вище Курдюков зазначує що 27 с. с. серпня (6 вересня) він проїхав через Сенчу “до Чигрина” себто до гетьманової квартири — Сівськ. ст. 190 л. 13.
67) Видане в Актах Ю.З.Р. IV, ч. 79.
68) (Щось бракує) “буди Великая Росія Великою Росією, а Малая Росія Малою Росією, понеже суть и в Малой Росіи войско незвотяжо...”, с. 145.
69) Оригінал в цім місці сильно обгнив і має багато прогалин, але цілих осіб здаться не бракує.
70) Ім'я пропало, але з змісту не трудно доміркуватись.
71) Фраза з прогалинами: Ба... государ ...рин что хочет то броит, с. 148.
72) В кількох місцях пропали слова і розбивають зміст цих фраз, але його можна вхопити досить докладно.
73) В оригіналі в третій особі.
74) В оригіналі в третій особі.
75) В друк.: “вадитъ”.
76) В розумінню “життя”.
77) І ця промова його “исхищренна”, але я не вважаю потрібним переказувати всього того красномовства.
78) Фраза ця дуже поточена прогалинами — с. 152.
79) “Москва де все... зрадлива”.
80) Скорочую.
81) Скорочую.
82) З збірки Голінського — виданий у Кубалі, Wojny Duńskie c. 547, деякі місця дуже не чіткі і проф. Кордуба інакше читає ніж неб. Кубаля.
83) Звідомлення Кікіна в IV т. Актів Ю.З.Р., с. 154.
84) Тут в друкованім тексті неясно, я пропускаю: “и Вас. Борисовича не токмо осадили”.
85) Тут — с. 157 ясно відрізняється оцей Янко Барабаш від кошового Якова в попереднім (с. 153). Янком очевидно називається той же кошовий Яків.
86) Сильно скорочую і упрощую цю промову, як її наводить Кікін, в останній фразі пропущено кілька слів.
87) фраза ця в оригіналі дуже знищена, але зміст можна собі уявити ясно — приблизно в тих словах як я це написав.
88) Climacteres, II c. 308, Костомаров нового вид. с. 355, Волк-Карачевcкий с. 35, Герасимчук с. 96, Кубаля с. 109.
89) або: вигнати з краю, вираз двозначний.
90) В оповіданню Коховського про гадяцьку унію єсть кілька моментів, які так близько сходяться з дневничком збірки Голінського, що треба прийняти його залежність від дневничка: дата приїзду комісарів, стріча, приїзд московського гінця, але поруч того різна плутанина з інших джерел.
91) Пропускаю записку більш автобіографічного значення: “перед тим, поки ще ми в'їхали до обозу, був я у Карач-бея з Яжиною, від пп. комісарів”.
92) Данила Виговського під Гадячем не було!
93) Трактат підписаний ві второк, 17 вересня, значить дата негодиться; і так як представлено далі, що в переддень підписання договору Бєньовський зробив першу візиту Карач-беєві, це не згоджується з анонімним дневничком, що комісари були у Карач-бея двічі; коли те, що описує Перетяткович відбулося, то мусило статися раніш.
94) Пояснення: “присяжний брат гетьманський, стояв він в пів милі від війська Зап. з 40 тисячами”.
95) Стрільчевський переклав “в палатке”.
96) Na axamitnym materacu.
97) Текст доволі неясний, тому не диво, що Стрільчевський і Герасимчук перекладають різні місця інакше. Я переклав так як уважав найправдоподібніш. Можна вагатися — чи гетьман з полковниками приїхали до Карач-бея, чи закликали його на раду до себе, але ясно виходить, що це була рішуча нічна нарада гетьмана з Карач-беєм, хоч в тексті Карач-бея не названо.
98) В друк: zaszło.
99) Памятники III, с. 345-7.
100) Акты Ю.З.Р., IV с. 160-1, скорочую.
101) “А идетъ де онъ, гетманъ и съ войскомъ, которые при немъ, управлятись съ неприятели своими, которые починили въ войскЂ Запорожскомъ незносные кривды и обиды и смертные убивства” — с. 162.
102) Акты IV, с. 163, скорочую.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 569;