Примітки. 1) Через свого полковника, Пушкаря, треба розуміти.

¹) Через свого полковника, Пушкаря, треба розуміти.

²) Білгород. ст. 407 л. 84, мocкoвcький список. Дата: “14 мая над Пслом під Манджеликою”.

³) “Не будучи наглые на кров христианскую” — московський список заховав тут фоазеологію оригінала.

⁴) Білгород. ст. 399, л. 87, кінець цього листу надрукований в актах Ю.З.Р. IV. с.120, без початку.

⁵) Його звідомлення в Актах Ю.З.Р. IV, с. 124.

⁶) Друк. текст зве його Грушкою.

⁷) “В нашихъ правахъ такъ належитъ: не повинен полковнику и никому дать грамоты кроме гетмана: все расправуетъ одинъ гетман” — я мав нагоду вище одмітити цю політичну тезу, яку гетьманський уряд занадто пізно усвідомив собі в відносинах до московського, і дозволив уже перед тим зробити в практиці важні прецеденти наперекір цій тезі — грамоти містам і надання на маєтності під час московських переговорів 1654 р.

⁸) В розумінню: він не грав ролі.

⁹) “иныхъ статей нихто не ведалъ”, очевидна помилка.

¹⁰) Це інтересне, але доволі неясне місце треба розуміти мабуть так, що цар, мовляв дозволив гетьманові з міст, аренд і всяких доходів брати на кожного козака по 10 тал., і за роки (1654-1658) гетьман вибрав з полтавського полку 60 тис. талярів, не роздавши козакам. Але рахунок виходить тільки на 1500 козаків. Це мало!

¹¹) Тут неясна для мене фраза: “Неприятельскихъ вестей нетъ”.

¹²) Натяк на запорожців, що переймали царську казну, як її везли до Криму.

¹³) Акты Ю.З.Р. IV, с. 125-6. Не зовсім ясно, чи це розмови 14 чи 15 травня с. с

¹⁴) Білгор. ст. 407, л. 74-7, московський переклад, незвичайно лихий, так що місцями тільки приблизно можна вхопити зміст. Дата “С табору под Голтвою, дня 17 мая 1658”.