Примітки. 1) Так люстрація Хмельницького староства пише про селян одного села: nicz nie dayą s tei przycziny

¹) Так люстрація Хмельницького староства пише про селян одного села: nicz nie dayą s tei przycziny, ysz przy graniczi nieprzyaczielskiei siedzą, a przetho ie sobie maia (дїдичі) yako szassiadi — Архивъ Югозап. Россіи VII. 2 с. 156.

²) Моя розвідка про селян на Поднїстровю с. 28 і далї.

³) Архивъ VII. 2 с. 173, 175, 171, 180, 191, 192, 194, 201, 205, 210 і т. и. Про поволовщину с. 190, пор.197, 218.

⁴) Kierdanowcze wiesz — w ktorei ludzie nigdi swobodi nie wisziedza, zwlascza yz czestho odchodza, ktorem ma swoboda wichodzicz, a na ich miescza zaszie drudzi na swobode, do liath kielkanasczie wstepuią — Архивъ Югозап. Р. VII 2 с. 207.

⁵) Акты Барскаго староства с. 153, Архивъ Югозап. Рос. VII 2 с. 234, 243, 260. Про оподаткованнє див. мою книгу Барское староство с. 252 і далї.

⁶) Барское староство с. 259-60.

⁷) Див. с. 119 і далї.

⁸) Див. вище с. 181.

⁹) Акты Южной и Зап. Россіи І ч. 94.

¹⁰) Памятники изд. кіевскою комиссіею І ч. 2 і 3.

¹¹) Видана була рівночасно в II т. Памятників изд. кіевскою комиссією й III т. Актів Западной Росіи.

¹²) Див. передмову одного з ревізорів в Актах Виленской коммиссіи т. XXV. Супроти переважно неприхильної оцїнки реформи у старших дослїдників, справедливо бере її в оборону, з державного становища, Довнар-Запольский — Госуд. хозяйство І с. 292 і далї. Сеї сторони, безперечно, не треба також забувати.

¹³) Про технїчну сторону реформи нова розвідка Д.-Запольского: Крестьянская реформа в Литовско-русскомъ госуд. въ пол. XVI в., Ж. М. Н. П. 1905, III і IV.

¹⁴) 3 волоки доброго ґрунту селяне мали давати 20 гр. чиншу, бочку („солянку”) жита вартости 10 гр., 2 бочки вівса, вартости 10 грошей разом, стацію вартости 2 ²/₃ гр., разом отже 42 ²/₃; коли дорахувати ще „за отвозъ” збіжа, як рахує устава, 15 гр., то буде 57 ²/₃ гр., більше нїж в уставі 1557 р. (там 53). З лану лихого ґрунту податків було на 42 ²/₃ (та „за отвозъ” дорахувати 5 гр.). Робили з лану на тиждень два днї, 6 толок до року і чергою ходили на сторожу і з фірами.

Помір Пинського й Клецького князївств Станїслава Фальчевского з р. 1552-5 вид. виленська археоґраф. комісия під титулом: Писцовая книга Пинскаго и Клецкаго княжествъ, 1884. Помір, переведений в 1561-3 рр. дворянином в. княжим Лаврином Войною на підставі устави 1557 р., виданий там же під тит. Писцовая книга бывшаго Пинскаго староства, т. I-II, 1874. Оподаткованнє переводило ся на ново, по уставі 1557 р. Катастр земель кн. Кобринського виданий від титулом: Ревизія Кобринской экономіи составленная въ 1563 г. королевскимъ ревизоромъ Дмитріемъ СапЂгою, Вильно, 1876. Видавцї не подають нїяких близших відомостей про час і обставини сеї „ревізії”, але очевидно, що се була вже ревізія перед тим переведеної поміри, так само як і ревізія Берестейського староства, розпочата Іваном Сапігою, а докінчена, за його смертию, тим же Дмитром Сапігою „ревизором є. к. мил. на Подляшу” в р. 1566, видана в Документах архива юстиціи І. Помір в Берестейщинї переводив ся при кінцї пятдесятих років, як показує грамота з 1558 р., видана мною в Записках Наук. тов. ім. Шевченка т. XXVIII (Кілька документів з житя Забужської Руси, док. 1 — перед. в Розвідках і матеріалах IV).

¹⁵) Наказ Жиґимонта Старого з 1536 р. старостї дорогичинському, аби поміряв у кількох селах свого повіту ґрунти на волоки й людей перевів на чинш „по тому что и в иншыхъ селахъ тамошнихъ цыншъ з волокъ своихъ дають”, у Д.-Запольского op. c. с. 285. Надання маґдебурського права підляським містам маємо від Витовта; селам від середини XV в., як побачимо низше.

¹⁶) В двох селах по 50 гр. з волоки — мабуть з гіршого ґрунту, подекуди була ще медова дань.

¹⁷) Акты Виленской коммиссіи т. XIV с. 26, 31, 46.

¹⁸) Помір кременецьких королївщин переводив ся в 1563 р., як показує лист дяка Андрея Івановича, що „справував поміру”, в Архиві Югозап. Россіи VII. II с. 40-1. Катастр, з датою 1563 р., видано тамже під ч. 10. Д.-Запольский (Госуд. хозяйство І с. 285) каже, що в староствах, держаних Боною — в тім і Кремінецькім (про нього зовсїм катеґорично в новійшій статї, 1. с. с. 163), „волочная система” була нею запроваджена. Він при тім лист, де згадуєть ся про розпорядження Бони „люди садити” в пущі Кобринській, але за волочний помір в тім листї нема анї натяку. Опись Кремінецького староства з 1552 р. (Архивъ Югозап. Россіи VII ч. 8) показує зовсїм виразно, що тодї про волочний помір там анї снило ся нїкому.

Не знаю також, на якій підставі каже д. Любавский (джерела свого він не цитує), що „Устава на волоки” була переведена також у Володимирськім повітї (Литов.-рус. сеймъ с. 452). Може на підставі поручення поміряти ґрунти м. Володимира, зацитованого у Д.-Запольского, 1. с. с. 163.

¹⁹) Перехід українських земель до Польщі спинило тут дальшу поміру — в землях східнїх, білоруських вона переводила ся ще в першій чверти XVII в. — Д.-Запольский 1. с. с. 183.

²⁰) Акты Вилен. ком. XIV с. 560 і далї. Наводжу порівняннє податкових дат 1563 і 1597 рр. з кількох сїл ріжних волостей і війтівств, з волоки. Заразом подаю також, для порівняння, число волок з обох ревізий:

¹) Ревізія 1563 р. с. 32, волок 10, 1597 р. — с. 560, волок 10.

²) Овес давали натурою і тільки „за отвозь'' 10 гр. Взагалї в ревізії 1597 р. селяне радше давали збіже натурою, бо піднесено його грошевий еквівалєнт: жито замість 10 гр. раховано на 24 „ординацією для всього в. кн. Литовського”, і тільки для деяких сїл позволювано платити його давньою цїною — с. 561, 571.

³) Ревізія 1563 р. с. 37, волок 10, 1597-х с. 561, волок 10.

⁴) 3 особливої ласки плачено давньою цїною.

⁵) Ревізія 1563 р. с. 50, волок 55, 1597 — с. 563, волок 25.

⁶) Тут „осаду піднесено з 30 гр. на 40.

⁷) Ревізія 1563 р. с. 91, волок 47, 1597 — с. 571, волок 47.

⁸) За ґвалти бочка жита, як і в 1563 р., але раховано її вже на 24 гр.

⁹) І крім того робота, бо толока заступлена роботою на фільварку, близше не означеною.

¹⁰) Ревізія 1563 р. с. 165, волок 22, 1597. — с. 585, волок 22.

²¹) Акты вилен. ком. XIV с. 187.

²²) Ibid. с. 195.

²³) Ibid. c. 529.

²⁴) Дворища: в Луцькім пов. — Забороль, 1566 р. (тут навіть дань дають не з дворища, а від вола) — Памятники изд. Кіев. ком. III. 2 ч. 1 (с. 16), Вишків, 1572 — Архивъ Ю. 3. Р. VI l ч. 35, Цевів, 1573 — ib. ч. 97, Чорногородська маєтність, в пов. Луцькім і Володимирськім 1578 (тут дворища рішучо не міряні) — Памятники ч. 2, Григоровичі в пов. Луцькім, 1582 — Архивъ ч. 43, Конюхи й т. и., Володим. пов., 1586 — ib. ч. 45, Верхів, Луцьк, п. 1589 — ib. ч. 68, Городок Володимирського пов., 1626 — дворища, але може бути що й міряні — Архивъ ч. 143.

²⁵) Памятники Кіев. ком. III. 2 с. 48, 57-59.

²⁶) Ibid. c. 75-6, 96-8, 110.

²⁷) Ibid. 121-2, 128.

²⁸) На цїлу волость було фільваркової рілї 6 волок 28 морґів, на 123 осаджених селянських волок.

²⁹) Архивъ VI. І ч. 45 — тут панщина огородників і підсусїдків дає дорозумівати ся, що значило те „що скажуть”: огородники роблять два днї тижнево, підсусїдки — день.

³⁰) Архивъ VI. I ч. 37, 43.

³¹) Архивъ VII. І ч. 29. В Верхові Луцьк. пов. (1589) так само роблять три днї тижнево з дворища, при тім дають по 23 гр., по чвертцї вівса „від вола” й ріжні десятини — Архивъ VI. І ч. 68.

³²) Подібно мабуть треба розуміти пять день на тиждень роботи (мабуть з лану, хоч се не зовсїм ясно) в Житанях, Володим. пов. (1585), при такім досить високім оподаткованню: з півлану 24 гр., з маци вівса, і підводах — Архивъ VI. І ч. 55.

³³) Архивъ VI. І ч. 44, 70.

³⁴) Архивъ VI. І с. 337 і 338.

³⁵) Ibid. с. 480, 483, 490, пор. с. 363 (село дворищне).

³⁶) Так як би справдї інвентарем.

³⁷) Архивъ VI. І с. 471, 474.

³⁸) Ibid. c. 225.

³⁹) Як ріжнили ся міри меду в ріжних околицях, показують їх цїни: в Ратенській королївщинї люстратори цїнять відро меду на 24 гр., в Любомльській на 96, в Холмській на 144 гр.! (Архивъ VII. 2 с. 277,328, Жерела III с. 63). А цїни овруцького відра інвентар не подає.

⁴⁰) Архивъ IV. 1 с. 44-6.

⁴¹) Архивъ VI. 1 с. 117 і 226.

⁴²) Архивъ VII. 1 с. 117-121.

⁴³) Рахую віз по оцїнцї уставній 1557 р. на 5 гр.

⁴⁴) Ibid. c. 597.

⁴⁵) Ibid. c. 608-610.

⁴⁶) Архивъ VI. 1 с. 224, 226-231.

⁴⁷) Архивъ VII. І ч. 29, VI. І ч. 44, 70.

⁴⁸) Архивъ VI. І с. 337 і 338.

⁴⁹) Ibid. VII. 1 с. 286.

⁵⁰) Ibid. с. 319-20.

⁵¹) Архивъ VII. I c. 290-1.

⁵²) Ibid. с. 305-5, пор. податки наложені 1628 р, на остерських міщан і селян з Омелянового хутора: чинші й дани від кождої пари волів — ibid. c. 353.

⁵³) Архивъ VII. l с. 312-317.

⁵⁴) Відомости зібрані у Лазаревського — Лубенщина и кн. Вишневецкіе, К. Стар. 1896, II.

⁵⁵) Уривок з невид. акту (К. у а кн. 13 л. 1034) тамже с. 229.

⁵⁶) Description de l'Ukraine, вид. 1861 р. с. 23.

⁵⁷) Архивъ Югозап. Р. VII. I с. 432 (теп. Липовка Тимонівська Олгопольського пов.).

⁵⁸) Вид. 1878 р. с. 5.