Примітки. 1) Не пустиша гостей ихъ ни лодей (мб
1) Не пустиша гостей ихъ ни лодей (мб. людей) отъ Перемышля и не бысть соли во всей Руской земли — Патерик c. 154. Тут можна бачити натяк на сіль перемишльську й пізнїйшу дрогобицьку або долинську.
2) Звістки про його збирає Кутшеба Handel Polski ze Wschodem с. 60-2, про соляну полїтику його-ж Handel Krakowa c. 133 і далї.
3) Жерела т. II с.1 і далї, т. VII c. 305 і далї (значно коротше).
4) Слово „жупа” в сїм значінню стоїть або в звязку з „жупище” — яма, гріб, або з „жупелъ” сїрка, сїрчаний, сильний огонь (меньше правдоподібно звязують його з „жупою” безпосередно в значінню „земля”, „волость”),
5) Жерела 1 c. 47, 51, 59.
6) В нїм мусїло задержати ся дуже багато практик з часів староруських.
7) Жерела II c. 57.
8) Жерела II c. 29.
9) Жерела VII c. 312.
10) Жерела II c. 20-9.
11) Жерела II c. 4-5, 8-9.
12) Жерела II c. 12.
13) Жерела II c. 38, пор. VII c. 321.
14) Жерела II c. 66-7.
15) Вони називають се бочками, але з порівняння цифр видно, що мова йде про колоди.
16) Жерела VII c. 228.
17) Жерела II c. 13.
18) Ibid. c. 42.
19) Жерела І c. 97-8, див. іще напр. III c. 91.
20) Жерела III c. 280.
21) Ib. III c. 291.
22) Жерела III c. 420-1, Матеріали ч. 120.
23) Źródła VI c. 79.
24) У Яблоновского Ruś Czerwona c. 459.
25) Див. с. 100.
26) Витяг у Лозїньского Kupiectwo c. 433.
27) Archiwum vom. hist. V c. 560.
28) Źródła dz. XVI c. 421.
29) Чтенія київські т. XV, Матеріали до ист. землевладЂнія Вишневецкихъ ч. 20, пор. 21 і 22.
30) Жерела І c. 97, III c. 197, 251-2, 419.
31) Жерела VII c. 174.
32) Жерела III c. 252.
33) Źródła XVIII. І с. 50.
34) Ptaszycki Iwan Fedorowicz док. ч. 18-20 (Rozprawy wydz filol. т. XI).
35) Опись книги 2047 кіев. центр. арх. ч. 465 і 468, пор. реєстр 1589 р. — Źródła XIX с. 149.
36) Напр. вище c. 66, 70.
37) Akta gr. i ziem. II ч. 9, VIII ч. 3, Акты Зап. Р. І ч. 4, нове вид. (факсімілє) — Палеограф. снимки ч. 4, 24.
38) Źródła XVIII.Ic. 146-151; цифри обраховані для части Сяніччини Яблоновоким, ор. c. c. 454, беру від нього, иньші доповняю з реєстрів.
39) Такі факти знаємо з в. кн. Литовського, з Чорної Руси — так нпр. міщане м. Слонима в 1522 р. просять у в. князя позволення держати у себе жорна „для драня круп”, і в. князь позволяв, і то з тим, аби тих жорен не було більше, як одні на трох міщан, „а жито и солоды и пшеницу мають на млыне господарскомъ молоти” — Акты Лит. рус. госуд. I ч. 158.
40) Так в Холмській землї в 1589 р. не було анї одного вітряка, в Белзькій в 1578 оден (rota ventilis — Źródła XVIII. I c. 220), на Волини три (ib. XIX c. 43) на сотки водяних.
41) Витяг з недрук. контракту у Д.-Запольского Хозяйство с. 419.
42) У Яблоновского Ruś Czerwona c. 132, в витягах і на жаль — без всяких близших пояснень про сей реєстр.
43) Цифри реєстрів 1569 р. для Волини подає Яблоновский (Źródła XIX c. 43) лучачи по цифрам податку в одну катеґорію млини дїдичні й вальники(платили 24 гр.), а в другу млини державлені, коречники і весняні (що не мололи цїлий рік, а тільки при весняній водї) — сї катеґорії платили по 12 гр.
44) Жерела II c. 297-8.
45) Жерела II c. 160-3.
46) Калуська волость була в державі Сенявских.
47) Жерела І c. 84, пор. нпр. c. 27-8, 47.
48) Напр. I с. 57, 117, III с. 124, 137, 147.
49) Відомости зібрані у Д.-Запольского Хозяйство с. 441 і далї.
50) Жерела III c. 222.
51) Źródła XVIII. І с. 120-2.
52) Źródła XVIII. I с. 124 і далї.
53) Жерела III c. 222.
54) Нпр. в Городельщинї. — Жерела c. 84, 89.
55) Див. Жерела III і VII, показчик під словом празничне, воно одначе тут являєть ся инодї синонїмом „почти” — стації.
56) Жерела III c. 100.
57) Любомірский на підставі джерел, яких близше не цитує, пише про Ратенщину: pozwolonem było każdemu poddanemu wyrabianie wszelkich napojów za opłata od waru lub od kotła — Star. Rateńskie c.219.
58) Уривок з невидрук. контракту у Д.-Запольского.
59) Źródła XVIII. I c. 120-1.
60) Витяг у Д.-Запольского Хозяйство с. 370.
61) Архивъ Югоз. Р. VII. І c. 83-4, 96, 113.
62) Źródła dz. XVIII. І c. 178, 191.
63) Źródła XIX І c. 44.
64) Жерела II c. 309.
65) Див. c. 108
66) Źródła V c. 78-9 і 118.
67) Ibid. c. 79-8 і 118-20.
68) Ib. c. 130.
69) Ibid. c. 103-4 і 132-3.
70) Ibid. c. 108 і 137.
71) Ib. c. 107 і 134-5.
72) Niemcewicz Zbiór pamiętników VI c. 242-3 (тут дата брошури хибна — про неї у Шельонґовского Pieniądz c. 301).
73) Брошура: Gründlicher Gegenberichfc vom wahren Remedio der gegenwärtigen Theuerung von Getreide im Niederland y Naude ор. c. c. 368-9.
74) Шельонґовский (ор. c. c. 148) противставляє словам анонїма відзив Старовольского, що Поляки „більше висилають за границю нїж звідти потрібують — сї останнї (товари) більше належать до роскоши, нїж до першої потреби”. Але в сих словах властиво нема нїчого противного анонїмови: Старовольский каже тільки, що Поляки могли без тих товарів, які довозять за свої сирові продукти, могли б обійти ся, і довозять їх не з потреби, а для роскоші, отже, як каже Старовольский — „не можуть бути названі зовсїм бідними в порівнянню з иньшими европейськими народами”. Про активність білянсу тут нема мови; сам Шельонґовский приймає для середнього вивозу Ґданська 1615-28 р. цифру 10 міл. зол. (maximum 17 1/2), а для середнього довозу 13 міл., і чомусь бачить в тім доказ, що білянс Польщі був активним.
75) Див. вище c. 68.
76) Вид. Ґолїцина c. 24.
77) Volum. legum. III c. 332.
78) Не відновлена, як хибно каже Шельонґовский, ор. c. c. 132 — Volum. legum. III c. 393.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 724;