Розрахункові зобов'язання

Поняття та форми розрахунків. Виконання грошових зобов'я­зань між суб'єктами цивільного обороту здійснюється шляхом розра­хунків, їх ціллю є виконання та документальне оформлення сплати платником грошових коштів їх отримувачу. За своєю формою розра­хунки поділяються на готівкові та безготівкові. Існування цих форм розрахунків викликано тим, що гроші існують у готівковій (формі грошових знаків) та безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Відповідно до цього виконання готівкових розрахунків здійс­нюється завдяки передачі платником отримувачеві грошових знаків (банкнот і монет), а виконання безготівкових розрахунків здійснюєть­ся через банк або іншу платіжну систему за допомогою розрахункових документів в електронному або паперовому вигляді (ст. З Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)¹.

Згідно із законом розрахунки в Україні можуть здійснюватися в національній валюті України та іноземній валюті.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за но­мінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня (ст. 192 ЦК України). Вона є валютою України та приймається в Україні всіма фізичними і юридичними особами — резидентами без будь-яких обмежень на всій території держави за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вкла­ди, акредитиви та для переказів. Відповідно до цього грошове зобо­в'язання, як правило, має бути виконане у гривнях (ст. 533 ЦК України).

¹ ВВР. — 2001. — № 29. — Ст. 137.