Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений відсоток (дохід) відповідно до умов договору (ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)1. Порядок відкриття та режим функціонування вказаного рахунка імперативно визначається Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 5272.
У зв'язку з зазначеним до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті договору банківського вкладу (ст. 1058 ЦК України).
Кількість вкладних (депозитних) рахунків, які можуть відкривати вкладники у банках, законодавством України не обмежується.
Сторони договору банківського вкладу. Сторонами договору банківського вкладу є банк та вкладник. Як залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення прийняття банківських вкладів є фінансовою послугою (ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»)3. Приймати банківські вклади у національній та іноземній валюті має право банк (універсальний або спеціалізований) та банківська корпорація.
Для укладення договорів банківського вкладу у національній та іноземній валюті банки та банківські корпорації повинні мати банківську ліцензію (статті 10, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями (п. 5.3 «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17липня 2001р. № 275)4, який є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р.№ 15-93.
Регулюючи вкладні операції кредитних установ, законодавство, крім ліцензування цих операцій, містить і деякі інші обмеження, наприклад, обмежує вкладні операції банківських корпорацій, які мо-
1 ВВР. — 2001. — № 29. — Ст. 137.
2 Офіційний вісник України. — 1999. — № 1. — Ст. 23.
3 ВВР. — 2002. — № 1. — Ст. 1.
4 Офіційний вісник України. — 2001. — № 34. — Ст. 1601.
Глава 20. Договір позики, кредитний договір...
жуть приймати вклади лише від банків або інших фінансових установ (ст. 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Згідно із законодавством договори банківського вкладу можуть укладати й інші фінансові установи (юридичні особи, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг та які внесені до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом). Зазначені фінансові установи для укладення договору банківського вкладу з фізичними особами повинні мати ліцензію уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг на провадження діяльності з надання фінансових послуг (ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»), а для укладення договорів банківського вкладу, предметом якого є іноземна валюта, мати генеральну валютну ліцензію Національного банку України, яка надається останнім згідно з Положенням про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 9 серпня 2002 р. № 297і.
Прикладом фінансових установ, яким закон надає право приймати грошові вклади, є кредитні спілки та об'єднані кредитні спілки, які мають право залучати вклади від своїх членів (статті 21, 23 Закону України «Про кредитні спілки»)2.
У випадках, визначених законом, договори банківського вкладу можуть укладатися і юридичними особами публічного права, наприклад, Національним банком України, який, регулюючи обсяг грошової маси на ринку різноманітними засобами, має право здійснювати емісію власних депозитних сертифікатів (ст. 26 Закону України «Про Національний банк України»3, Положення про депозитний сертифікат Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 9 вересня 2002 р. № 335)4.
Вкладником за договором банківського вкладу (депозиту) можуть бути резиденти України (юридичні та фізичні особи) і нерезиденти України (юридичні особи — інвестори, юридичні особи, що мають в Україні представництво, та фізичні особи).
Залежно від того, що є предметом договору банківського вкладу (національна або іноземна валюта), та відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють
1 Офіційний вісник України. — 2002. — № 36. — Ст. 1711.
2 ВВР. — 2002. — № 15.— Ст. 101.
3 ВВР. — 1999. — № 29. — Ст. 238.
4 Офіційний вісник України. — 2002. — № 40. — Ст. 1874.
Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...
відкриття банківських рахунків, клієнтами за договором банківського вкладу можуть бути: юридичні особи приватного права — резиденти; юридичні особи — нерезиденти, які мають в Україні постійні представництва; юридичні особи — нерезиденти інвестори; фізичні особи — резиденти — громадяни України; резиденти — іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні; нерезиденти — громадяни України, які постійно проживають за межами України; нерезиденти — іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні строком до одного року відповідно до відкритої візи або документів, що підтверджують законність їх перебування в Україні згідно з чинним законодавством; фізичні особи, нерезиденти — інвестори.
Вкладником за договором банківського вкладу може бути інша банківська установа (резидент або нерезидент). У випадках, визначених законодавством, вкладниками за договором банківського вкладу можуть бути юридичні особи публічного права, наприклад, ради або за їх рішенням інші органи місцевого самоврядування (ст. 70 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)1, районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби (ст. З Закону України «Про державну виконавчу службу»)2 та ін.
Предмет договору банківського вкладу. Предметом договору банківського вкладу можуть бути грошові кошти у готівковій формі (банкноти або монети) або у безготівковій формі (записи на рахунках банків), валюта України або іноземна валюта.
Закон не містить загальних вимог щодо джерела коштів, що передаються вкладником у вклад. Однак при оформленні банківського вкладу ощадним (депозитним) сертифікатом закон встановлює, що зазначені сертифікати придбаваються громадянами лише за рахунок їх особистих коштів, а підприємства придбавають їх за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит (статті 12, 19 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»)3.
Порядок внесення та повернення вкладу. Вклад вноситься юридичними особами перерахуванням коштів з їхніх поточних рахунків і після закінчення строку зберігання повертається на їхні поточні рахунки. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунка юридичної особи забороняється.
1 ВВР. — 1997. — № 24. — Ст. 170.
2 ВВР. — 1998. — № 36-37. — Ст. 243.
3 ВВР. — 1991. — № 38. — Ст. 508.
Глава 20. Договір позики, кредитний договір...
Фізичні особи можуть вносити вклад готівкою або перерахуванням з власного вкладного (депозитного) рахунка в іншому банку чи з власного поточного рахунка.
Вклад може бути повернутий фізичним особам за їх бажанням у безготівковій або готівковій формі. Кошти з вкладу фізичних осіб, у тому числі в готівковій формі, мають повертатися банками без будь-яких обмежень у сумі (п. 2 постанови Правління Національного банку України від 15 вересня 1998 р. № 369 «Про захист інтересів населення»1 та ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про режим валютних рахунків громадян в уповноважених банках України» від 2 грудня 1992 р. № 2-92)2.
Закон дозволяє внесення вкладу на рахунок вкладника іншою особою, якщо грошові кошти надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором не передбачено інше. Вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до вимог ст. 388 ЦК України (ч. 2 ст. 1062 ЦК України).
Форма договору банківського вкладу. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі (ст. 1059 ЦК України), що передбачає від сторін фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку (ст. 207 ЦК України).
За домовленістю сторін договір банківського вкладу може бути укладений у письмовій нотаріальній формі (ст. 639 ЦК України).
Письмова форма договору банківського вкладу вважається до-держаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або ощадного сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (ст. 1059 ЦК України).
У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
Види вкладів. Вклади поділяються на два види: вклад, що надається банку на умовах його видачі на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
«Податки та бухгалтерський облік». — 1998. — Вересень. — № 39. 2 ВВР. — 1993. — № 2. — С. 14.
14 3-290
Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...
Договором може бути передбачено й інший порядок повернення вкладу, наприклад, вклад під умовою (відкладальною — досягнення фізичною особою чотирнадцяти років).
Незалежно від виду вкладу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Винятком із цього правила є вклади, зроблені юридичними особами на інших умовах повернення, що встановлені договором (ст. 1060 ЦК України).
Закон не допускає відмови вкладника від свого права на отримання вкладу на першу вимогу, у зв'язку з чим умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
У разі, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Зміст договору банківського вкладу. Відповідно до вимог чинного законодавства та враховуючи вимоги ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір банківського вкладу має містити: назву договору, назву, адресу та реквізити банку; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-вкладника, адресу або найменування, місцезнаходження юридичної особи-вкладника; найменування фінансової операції — надання вкладу (депозиту); суму вкладу, вид вкладу; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови, визначені законодавством та згодою сторін; підписи сторін, а в разі відкриття вкладного рахунка фізичній особі (резиденту) — ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податку. Ідентифікаційний код може бути відсутній у договорі, якщо депозитний рахунок відкривається фізичній особі, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні державні органи і в паспорті якої зроблено відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Закон у цілому не обмежує суми вкладу, яку вкладник може надати банку як вклад. Однак у деяких випадках, регулюючи операції банківських установ, закон обмежує обсяг їх вкладних операцій, наприклад, спеціалізованим банкам, крім ощадних, закон забороняє залучати вклади (депозити) фізичних осіб в обсягах, що перевищують п'ять відсотків капіталу банку (ст. 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Глава 20. Договір позики, кредитний договір ...
Оскільки договір банківського вкладу є реальним, його зміст складає обов'язок банку повернути вкладнику вклад та сплатити відсотки за ним або доход в іншій формі. Порядок нарахування відсотків на вклад та його повернення регламентовано законом, згідно з яким відсотки на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (ст. 1061 ЦК України).
Зазначена норма встановлює, що день внесення вкладу та день його повернення або списання з інших підстав не включаються до періоду нарахування відсотків, і це правило не може бути змінено сторонами у договорі.
Розмір відсотків, строки сплати (місяць, квартал, рік та ін.), порядок сплати відсотків, як правило, встановлюються сторонами у договорі, однак можуть бути і відсутніми. Відповідно до цього вказані умови не є істотними умовами договору банківського вкладу. Якщо договором розмір відсотків не встановлений, банк сплачує відсотки вкладнику у розмірі облікової ставки Національного банку України. Законодавство в цілому не обмежує відсоткові ставки за банківськими вкладами. Разом з тим у деяких випадках з метою забезпечення фінансової стійкості банківських установ такі обмеження існують, наприклад, банки можуть укладати договори банківського вкладу з пов'язаними особами, які передбачають нарахування відсотків, що більші звичайних, лише у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку (ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
У разі, коли вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, відсотки за цим вкладом виплачуються у розмірі відсотків за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий відсоток (ст. 1060 ЦК України).
На відміну від кредитного договору, закон надає банкам право змінювати розмір відсотків, що сплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. Останнє робиться з метою забезпечення їх фінансової стійкості.
У разі зменшення банком розміру відсотків новий їх розмір застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення відсотків, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення.
Договором банківського вкладу може бути передбачений інший порядок зменшення банком розміру відсоткової ставки за вкладом на вимогу, наприклад, зменшений розмір відсоткової ставки застосовується банком з моменту прийняття ним відповідного рішення,
14*3-290
Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...
про що вкладник повідомляється у визначеному договором порядку (рекомендованим листом, під розписку при відвідуванні банку, з допомогою телеграфу, телетайпа, факсу, модему тощо).
На відміну від цього, рішення банку про збільшення відсотків набирає чинності з моменту, визначеного банком на свій розсуд, і не пов'язується з повідомленням про це вкладника, оскільки не зачіпає його майнових інтересів.
Надаючи банкам право змінювати відсоткову ставку за вкладами, закон встановлює і винятки з цього правила. Так, закон визначає, що встановлений договором розмір відсотків на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторон-ньо зменшений банком, інше може бути встановлено лише законом (ст. 1061 ЦК України).
Згідно із законом відсотки на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані відсотки збільшують суму вкладу (капіталізація відсотків), на яку нараховуються відсотки. Договором можуть бути встановлені й інші умови сплати відсотків, наприклад, передбачена сплата відсотків зі спливом іншого періоду ніж квартал або передбачено нездійснення капіталізації відсотків.
При поверненні вкладу банком виплачуються всі нараховані до цього моменту відсотки (ст. 1061 ЦК України).
Відповідно до діючих банківських правил нараховані відсотки за банківськими вкладами юридичних осіб сплачуються виключно у безготівковій формі. Фізичним особам відповідно до умов договору нараховані відсотки можуть сплачуватися за домовленістю сторін у безготівковій або готівковій формі.
Договором банківського вкладу може бути передбачена виплата вкладникові доходу у формі іншій ніж відсотки. У цьому разі в договорі банківського вкладу визначаються форма доходу, умови та порядок виплати, що є його істотними умовами.
Істотною умовою договору банківського вкладу є визначення імені фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь якої зроблено вклад (ст. 1063 ЦК України). Остання набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає із прав вкладника, або вираження нею бажання іншим способом скористатися такими правами (наприклад, вимога щодо отримання вкладу, поповнення вкладу, оформлення довіреності на розпорядження вкладним рахунком, застава майнових прав за ним). До набуття особою, на користь якої зроблено банківський вклад, прав вкладника ці права вкладника належать особі, яка зробила вклад.
Глава 20. Договір позики, кредитний договір ...
У разі, якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.
У період знаходження коштів вкладника на вкладному (депозитному) рахунку на них може бути звернено стягнення, накладено арешт (статті 1071, 1074 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Припинення договору банківського вкладу вкладником, яким є фізична особа, відбувається за одностороннім волевиявленням осо-би-вкладника. Що ж до договорів банківського вкладу, вкладниками за якими є юридичні особи, то вони припиняються таким чином: вклади за вимогою — на вимогу вкладника, а вклади на інших умовах — згідно з умовами договору.
Особливістю зобов'язань за договором банківського вкладу за участю фізичних осіб є гарантування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, створеним на підставі Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20 вересня 2001 р.1 Вказаний Фонд гарантує кожному вкладнику банку — учасника (тимчасового учасника) Фонду з урахуванням встановлених законом обмежень, відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, у розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1 200 гривень за вкладами у кожному із таких банків.
Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками — учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.
Відшкодування Фондом вкладів в іноземній валюті здійснюється у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів. На відміну від цього, вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою (ст. 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Ощадна книжка та ощадний сертифікат. Укладення договору банківського Екладу з фізичною особою і внесення грошей на її рахунок за вкладом підтверджується ощадною книжкою. Як і при укладенні договору банківського вкладу у звичайній письмовій формі, укладення договору в цьому випадку супроводжується відкрит-
1 ВВР. — 2002. — № 5. — Ст. ЗО.
Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...
тям вкладнику іменного рахунка. Ощадна книжка виконує дві функції: 1) підтверджує факт укладення договору банківського вкладу; 2) відображає операції за вкладним рахунком. Однак виконання ощадною книжкою функції відображення операцій за вкладним рахунком має свої особливості, оскільки у разі надходження грошових коштів на вкладний рахунок з інших рахунків вкладника або від третіх осіб відображення таких операції буде здійснено лише при відвідуванні банку та пред'явленні вкладником ощадної книжки. Тому дані ощадної книжки можуть бути не завжди об'єктивними. Законом окремо визначені вимоги щодо змісту ощадної книжки, в якій має бути зазначено найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк (ст. 1064 ЦК України).
Усі розрахунки за вкладом, включаючи його видачу, виплати відсотків за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів вкладного рахунка іншим особам, здійснюються банком виключно у разі пред'явлення ощадної книжки.
Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.
Ощадна книжка може бути за домовленістю сторін іменна чи на пред'явника. Вкладникам — фізичним особам — нерезидентам в Україні надається лише іменна ощадна книжка (п. 3.2.1 Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 р. № 527). У банківській практиці ощадна книжка найбільш широко використовується ощадними банками, наприклад, Ощадбанком України.
Договір банківського вкладу також може бути оформлений ощадним (депозитним) сертифікатом (надалі — «сертифікат»). На відміну від ощадної книжки, сертифікат застосовується для оформлення вкладів як громадян, так і юридичних осіб.
Згідно із законом ощадний сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та відсотків, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав (ст. 1065 ЦК України).
Як форма договору банківського вкладу, сертифікат є цінним папером (ст. З Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»)1.
1 ВВР. — 1991. — № 38. — Ст. 508.
Глава 20. Договір позики, кредитний договір ...
Сертифікати можуть бути строкові (під певний договірний відсоток на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника (ст. 18 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»).
Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним. На відміну від них, сертифікати на пред'явника обертаються вільно та можуть бути предметом цивільних правочинів на ринку цінних паперів. Використання сертифікатів на пред'явника, на відміну від ощадної книжки, пов'язане з тим, що за вкладами, які оформляються сертифікатами, вкладні (депозитні) рахунки вкладнику не відкриваються, а отримані від вкладника кошти вкладу обліковуються на рахунку самого банку.
Згідно з вимогами ст. 18 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» та п. 15 Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів, затверджених постановою Правління Національного банку України від ЗО червня 1998 р. № 250, ощадний (депозитний) сертифікат повинен мати такі реквізити: найменування цінного паперу — «ощадний сертифікат» (депозитний), найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката), умови випуску, сплати та обігу сертифіката, підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.
Залежно від валюти вкладу сертифікати можуть бути номіновані у національній або іноземній валюті. Сертифікати сплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, — в іноземній валюті. Вони можуть випускатися одноразово або серіями. Строк обігу сертифіката встановлюється від дати видачі сертифіката до дати, коли його власник отримує право вимоги депозиту (вкладу) за сертифікатом. Видача і погашення сертифікатів може здійснюватися лише банком-емітентом, тобто без залучення посередників.
Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за ними для юридичних осіб здійснюються лише в безготівковій формі, а для фізичних осіб — як у готівковій, так і безготівковій формі. До погашення банками приймаються лише оригінали сертифікатів.
Доход від сертифікатів виплачується при пред'явленні їх для оплати в банку, що їх випустив.
У разі, коли власник сертифіката вимагає повернення депонованих коштів за строковим сертифікатом раніше обумовленого в ньому строку, йому виплачується відсоток за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір відсотків (п. 2 ст. 1065 ЦК України).
Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...
Відповідно до банківських правил погашення сертифікатів, но-мінованих у національній валюті, юридичним та фізичним особам здійснюється банками лише в національній валюті. На відміну від цього, погашення сертифікатів, номінованих в іноземній валюті, юридичним та фізичним особам здійснюється банками за бажанням їх власників як в іноземній, так і в національній валюті за курсом Національного банку України на дату їх погашення, зазначену в сертифікаті.
Рекомендована література:
Агарков М. М. Основьі банковского права. Учение о ценньїх бумагах. —
М.: БЕК, 1994.
Новоселова Л. А. Гражданско-правовое регулирование банковской
деятельности. — М.: Юринформ, 1994.
Ефимова Л. Г. Банковские сделки: Комментарий законодательства и ар-
битражной практики. — М.: Юр. фирма «Контракт», «Инфра». — М.,
2000.
Полонений 9. Г. Применение законодательства о кредитований и раече-
тах. — М., 1967.
Флейшиц Е. А. Расчетньїе и кредитньїе правоотношения. — М., 1956.
Глава 21 Зобов'язання щодо здійснення фінансових послуг
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 714;