Поняття географічного зазначення та його ознаки
Місце виготовлення товарів може вказувати на їх особливі унікальні якості, на особливу майстерність людей певної місцевості. У цілому все це впливає на позитивну репутацію товару на ринку, попит серед споживачів та ціну. Наприклад, загальновідомі назви, такі як Champagne, Cognac, Tokaj, Paleh, що є географічними назвами місцевостей, де виготовлено певний продукт, перетворилися у родову назву товару й асоціюються у споживача з його певними якостями.
Право на географічне зазначення — це новий цивільно-правовий інститут для нашої країни, хоча як об'єкт прав інтелектуальної власності географічне зазначення розглядалося ще Паризькою конвенцією про охорону промислової власності 1883 р. В Україні правове регулювання відносин, пов'язаних з географічним зазначенням місця походження товарів, передбачено ЦК України (статті 501-504) та Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»1. Коло питань щодо даної сфери відносин регулюється також законами України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про захист прав споживачів», «Про рекламу» тощо.
Незважаючи на певні термінологічні розбіжності, у ЦК України використовується термін «географічне зазначення» (ст. 501), а в законі — «зазначення походження товару» (ст. 6). Під географічним зазначенням походження товару розуміють назву країни, населеного пункту, місцевості чи іншого географічного об'єкта, що використовується для позначення товару, особливі властивості якого винятково чи головним чином визначаються характерними для даного географічного об'єкта природними чи людськими чинниками або тими й іншими чинниками одночасно.
Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. // ВВР. — 1999. — № 32. — Ст. 267.
Термінологічні проблеми характерні також і для законодавства інших країн1. Це зумовило введення Світовою організацією торгівлі (СОТ) терміна — «indication of geographical origin» (позначення географічного походження) з метою використання його в документах організації2.
Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару або послугами і межами географічного місця їх походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Неодмінними умовами правової охорони географічного зазначення є:
1)наявність у товарі особливих властивостей, цінних з погляду споживача, що підвищують конкурентоздатність товару на ринку однорідних товарів;
2) обумовленість цих властивостей виключно або головним чином властивими даному, а не іншому географічному об'єкту природними (кліматичними, водяними, ґрунтовими і т. п.) факторами;
3) людськими (навичками майстрів, уміннями виготовлювачів) факторами чи тими й іншими факторами одночасно.
Закон визначає термін «зазначення походження товару» через просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару. До першого належить будь-яке словесне чи зображувальне позначення, що прямо вказує на географічне місце походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації. Правова охорона простого зазначення походження товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими і вводять в оману споживачів щодо дійсного географічного місця походження товару. Кваліфіковане зазначення походження товару охоплює терміни «назва місця походження товару» та «географічне зазначення походження товару». Обидва ці терміни визначаються як назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить з цієї території та має певні якості, зумовлені природними умовами, людським фактором або їх поєднанням.
Суб'єкти та об'єкти права на географічне зазначення Законом визначено, що суб'єктами права на географічне зазначення є виробники товарів, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним
1 Csecsi Gyorgy. Vedjegyjog es piacgazdasag. Miskolc. — 2001. — C. 51.
2 Csecsi Gyorgy — Hatalyos vedjegyjogunk a fogyasztovedelem tukreben. — Budapest.
— Magyar Jog. — 2003. — № 9. — С 523.
Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Глава 31. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
місцем; асоціації споживачів; установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.
Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:
1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;
2) право на використання географічного зазначення;
3) право перешкоджати неправомірному використанню гео
графічного зазначення, в тому числі забороняти таке викорис
тання.
Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням. Реєстрація найменування місця походження товару здійснюється за заявкою одного чи кількох юридичних або фізичних осіб до Установи. Якщо найменування вже зареєстроване, будь-яка особа, яка перебуває в тому самому географічному місці, що і перший заявник, і виробляє товар з тими самими властивостями, може подати до Установи заявку на надання йому права користування зареєстрованим найменуванням. Реєстрація в установленому порядку є підставою для видачі відповідного свідоцтва.
Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, щодо якого виконуються такі умови:
1) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;
2) воно вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви;
3) у вказаному цією назвою географічному місці наявні характерні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;
4) позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людським фактором;
5) хоча б основна складова позначуваного цією назвою товару вироблялася та/або перероблялася в межах зазначеного географічного місця.
Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.
Правова охорона надається також омонімічним зазначенням походження товару за умови забезпечення запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж.
Правова охорона не надається кваліфікованому зазначенню походження товару, що:
1) не відповідає вищезазначеним умовам;
2) суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі;
3) є видовою назвою товару;
4) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар виготовлено в іншому географічному місці;
5) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару.
Крім того, національне законодавство не надає правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо:
1) Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону цього виду зазначень походження товару;
2) це зазначення не охороняється у відповідній іноземній державі.
Українське географічне зазначення походження товару може бути також зареєстроване в інших країнах, законодавство яких передбачає таку реєстрацію. Однак обов'язковою умовою іноземної реєстрації є попередня реєстрація і одержання права користування зазначенням місця походження товару в Україні.
Користуючись своїм правом, власник свідоцтва може розміщувати географічне зазначення на товарі, упаковці, рекламі, проспектах, рахунках, бланках та іншій документації, пов'язаній із введенням товару в господарський обіг. Власник свідоцтва має право також проставляти поруч з охоронюваним найменуванням попереджувальне маркування, що свідчить про наявність його державної реєстрації. Однак право на використання зазначення походження товару не передається за ліцензійним договором. Усі бажаючі скористатися зареєстрованим найменуванням місця походження товару зобов'язані звернутися безпосередньо до Установи, підтвердити особливі властивості їхніх товарів та одержати на своє ім'я свідоцтво на право користування цим найменуванням.
Розділ V. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 1241;