Глава 3. Основні риси цивільного права зарубіжних країн. Звичай ділового обороту може бути застосований незалежно від
Звичай ділового обороту може бути застосований незалежно від
ого, чи зафіксований він у якому-небудь документі (опублікований
пресі, викладений у рішенні суду, що вступив у законну силу,
конкретній справі, що містить подібні обставини, і т. ін.).
Звичай, що суперечить актам цивільного законодавства або дого-
ору, У цивільних відносинах не застосовується.
Рекомендована література:
рагинский М. И. Общие положения нового Гражданского кодекса // озяйство и право, 1995. — № 1.
рагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положе-ия. — М., 1999 (гл. 2).
ражданский кодекс, часть 1, три года спустя // Хозяйство и право. 998. — № 1. — С. 3—20.
озорцев В. А. Один кодекс или два? (нужен ли Хозяйственный кодекс наяду с Гражданским?) // Правовые проблемы рыночной экономики в Рос-ійской Федерации. Труды Института законодательства и сравнительного равоведения при Правительстве РФ. — М., 1994. — Вып. 57. якин И. С. Обычаи и обыкновения в международной торговле. — М., 1983. у ханов Е. А. Развитие гражданского законодательства России при пере-эде к рынку // Гражданское право при переходе к рынку. — М., 1995. ковлев В. Ф. О Гражданском кодексе Российской Федерации // ВВАС Ф. — 1995. — № 1.
ковлев В. Ф. О некоторых вопросах применения части первой Граж-шского кодекса Российской Федерации арбитражными судами // ВАС РФ. — 1995. — № 5.
Глава 3 Основні риси цивільного права зарубіжних країн
§ 1. Основні цивільно-правові системи сучасності Поняття цивільно-правової системи
У процесі глобальної гармонізації та уніфікації цивільно-право-[X норм, що зумовлена пожвавленням міжнародних економічних 'язків між державами і здійснюється з метою адаптації націо-ільних правових систем до нових соціально-політичних та еконо-чних умов шляхом взаємозапозичення правових норм, принципів
юридичних конструкцій, постає необхідність більш детального :вчення поняття цивільно правової системи.
Під поняттям цивільно-правової системи слід розуміти сукуп-сть держав, які мають подібні основні закономірності цивільно-іавового регулювання та охорони суспільних відносин.
Основними критеріями виокремлення тієї чи іншої цивільно-правової системи та віднесення до її складу будь-якої національної правової системи є: 1) історичне походження та розвиток правової системи; 2) пануюча юридична доктрина та її специфіка; 3) специфіка існуючих правових інститутів та їх система; 4) правові джерела, методи їх тлумачення та практика застосування; 5) ідеологічні чинники.
З огляду на це слід виділяти такі цивільно-правові системи: континентальна (романо-германська), система звичаєвого права (анг-ло-американська), мусульманська, патріархальна, північна (скандинавська), далекосхідна, індуїстська та соціалістична1.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 618;