Види юридичних осіб
Юридичні особи можуть класифікуватися за різними ознаками. Цивільний кодекс 1963 р. поділяв юридичні особи, насамперед, за формою власності. Перше місце відводилося державним юридичним особам, які були на господарському розрахунку, мали самостійний баланс, тобто державним підприємствам.
Друге місце - державним організаціям та установам, які фінансувалися з державного бюджету. Третє - державним організаціям, які фінансувалися з інших джерел (наприклад, з відрахувань від організацій, що були їм підпорядковані). Четверте - колгоспам, міжколгоспним та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, іншим громадським організаціям.
Далі йшли державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації.
Розділ IV. Учасники цивільних правовідносин
Законом СРСР могли бути передбачені й інші організації як
юридичні особи.
Релігійні громади, центри релігійних організацій тощо не вважалися юридичними особами. У сфері цивільних відносин вони мали статус «інших організацій».
Визнання у Законі України «Про власність» рівного правового режиму майна, незалежно від того, кому воно належить, звело нанівець правове значення такого поділу юридичних осіб.
У Цивільному кодексі України юридичні особи поділені за іншими класифікаційними ознаками.
Як записано у частині 1 статті 81 ЦК, юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Отже, юридична особа може бути трьох видів: об'єднанням осіб та майна; об'єднанням осіб; об'єднанням майна.
Господарське товариство (крім акціонерного) - об'єднує і осіб, і майно (капітал). Фонд, акціонерне товариство - є об'єднанням майна. Політична партія, інша непідприємницька організація є лише об'єднанням осіб.
Поряд з цим юридична особа може бути створена однією особою, на базі її майна (власного чи взятого в оренду).
2. Залежно від порядку створення, у Цивільному кодексі України окремо виділені юридичні особи приватного права та юридичні особи публічного права.
Юридичну особу приватного права, як записано у частині 2 статті 81 ЦК, створюють засновники (юридичні, фізичні особи) на підставі установчих документів (статуту і(або) засновницького договору).
Юридичні особи публічного права створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Поділ юридичних осіб на ці дві групи був здійснений за наполяганням окремих членів Робочої групи.
Таким чином, школа чи інший державний навчальний заклад будуть юридичними особами публічного права, а такі ж приватні навчальні заклади - юридичними особами приватного права. Казенне (державне) підприємство, створене за рішенням Кабінету Міністрів України, буде вважатися юридичною особою публічного пРава, а господарське товариство, яке займається випуском такої ж продукції,- юридичною особою приватного права.
Згладжуючи недолугість підстав для такого поділу юридичних Осіб, професори Е. О. Харитонов та Н. А. Саніахметова юридични-
Розділ IV. Учасники цивільних правовідносин
ми особами публічного права називають тих, що створені для виконання функцій публічної влади - управління, забезпечення публічного правопорядку тощо1. З цією метою професор А. С. Довгерт вимушено додає ще одну ознаку юридичної особи публічного права: «Публічний характер їхніх цілей, наявність у багатьох випадках владних повноважень чи особливого характеру членства»2. Отже, виходить, що державна школа чи державний театр не є юридичними особами публічного права. І це - абсолютно правильно, адже поділ юридичних осіб на ці два види мав би обумовлюватися особливістю мети, задля якої вони створені. На цьому ще сто років тому наголошував професор О. М. Гуляєв3.
Як записано у частині 3 статті 81 ЦК, порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом. Ця норма з'явилася у Цивільному кодексі на підставі зауважень Президента України.
Але якщо звернутися до Конституції, то ні цього порядку, ні правового статусу жодної з «юридичних осіб публічного права» } ній немає і не могло бути. Ні Верховна Рада України, ні Президен' України, ні Кабінет Міністрів України юридичними особами не є Конституція України визначає їх повноваження, а також повнова ження судів, прокуратури, але не як суб'єктів цивільних відносин тобто не як юридичних осіб.
Управління справами Верховної Ради України, Державне управ ління справами Адміністрації Президента є юридичними особами але їхні повноваження у сфері цивільних відносин у Конституції звісно, не визначені.
У системі інших державних органів та органів місцевого само врядування такої особливої структури, яка була б суб'єктом цивь льних відносин, немає. Так, обласна державна адміністрація є, відповідно до закону, юридичною особою. Але нею вона є не тоді, і коли здійснює владні повноваження, а тоді, коли укладає договори (цивільні, трудові), здійснює свої майнові права та обов'язки.
Юридична особа - це виключно цивілістичне поняття, ним належить користуватися виключно у сфері приватних, цивільних відносин.
Конструкцію юридичної особи, як звертав на це увагу професор
Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право Украи-ньі.гХ., 2004.-С. 176.
" Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар / За ред. розробників проекту.- К., 2004.- С. 68. 3 Гуляєв О. М. Цит. праця.- С. 277.
С М- Братусь, не можна переносити на сферу інших, зокрема адміністративних правовідносин. Отже, можна зробити висновок про те шо визначення у Цивільному кодексі України критеріїв поділу юридичних осіб на два види: публічного та приватного права - не має необхідної наукової аргументації, а сам цей поділ не дає щонайменшої теоретичної та практичної користі.
Участь, наприклад, Верховного Суду України чи районної податкової адміністрації у цивільних відносинах - це додатковий механізм, спосіб матеріального забезпечення їхньої владної, публічно-правової діяльності. Отже, у публічних відносинах вони є органами судової чи виконавчої влади, а у приватних відносинах -юридичними особами.
3. Залежно від мети, задля досягнення якої юридична особа
створена, юридичні особи поділяються на комерційні (підприєм
ницькі) та некомерційні (непідприємницькі).
4. Юридичні особи поділяються залежно від організаційно-
правових форм їх діяльності.
При опрацюванні проекту Цивільного кодексу України окремими членами Робочої групи категорично заперечувалася можливість існування інших організаційно-правових форм юридичної особи, окрім товариства та установи.
Лише при підготовці проекту до третього читання була передбачена можливість існування й інших організаційно-правових форм юридичних осіб.
Господарським кодексом України передбачено можливість створення державних та комунальних унітарних підприємств, господарських об'єднань.
5. Залежно від суб'єкта, який є власником майна, належного
юридичній особі, останні поділяються на приватні, комунальні,
державні.
6. Залежно від того, які права мають засновники щодо майна
юридичної особи, останні є трьох видів:
1) юридичні особи, засновники яких мають зобов'язальні права
(акціонерні товариства, кооперативи). Акціонери не є власниками
майна акціонерного товариства, вони мають право на одержання
частини прибутку (дивідендів).
Член виробничого кооперативу також не є власником майна кооперативу. Майно, що є у власності кооперативу (стаття 165 ЦК), поділено на паї його членів. Кожен з членів має право на частку прибутку, відповідно до своєї трудової участі;
2) юридичні особи, засновники яких мають речові права, най
перше, право власності. Створена засновником організація може
Українське цивільне право
Роздіі IV. Учасники цивільних правовідносин
мати лише право володіння і користування майном власника і(або) право управління ним.
За статтею 136 ГК, суб'єкт підприємництва наділений правом господарського відання, тобто правом володіння, користування та розпорядження майном, наданим власником, у визначених ним межах;
3) юридичні особи, засновники яких не мають жодних прав. До цієї групи належать засновники об'єднань громадян, політичних партій, фондів тощо1.
Чи є держава Україна Пропозиція окремих членів Робочої гру-юридичною особою? пи віднести державу Україна, Автономну
Республіку Крим, адміністративно-територіальні громади до числа юридичних осіб не була підтримана.
Твердження професора А. С. Довгерта про те, що Цивільний кодекс України визнає державу, АРК, територіальні громади юридичними особами публічного права2, не має щонайменшої підстави.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 980;