Призначення навчальних приладів, які використовуються без зброї

Мушка (рис. 7.2) складається з основи та рухомої мушки. Основою є зображення прорізу прицільної планки з вилкою для з’єднання з магнітним тримачем. Рухома мушка має гвинт для з’єднання з основою за допомогою гайки й шайби.

Мушка призначена:

– для показу правильного положення мушки зброї в прорізі прицільної планки;

– для показу видимого співвідношення розмірів прицільного пристрою та цілі на різних відстанях, а також визначення дальності до цілі (рис. 7.3);

– для показу помилок, які виникають при прицілюванні;

– для показу виносу точки прицілювання на вітер і рух цілі;

– для пояснення правил коректування стрільби.

Рис. 7.3. Порядок визначення дальності до цілі

(грудної фігури завширшки 50 см) за допомогою мушки

Сітки оптичних прицілів (рис. 7.4) призначені для навчання прицілюванню за допомогою денних і нічних оптичних прицілів різних зразків. Вони виконані з листового органічного скла, на якому нанесені сітки прицілювання різних оптичних прицілів. Користуватися сітками оптичних прицілів необхідно разом із магнітним тримачем.

Тримач магнітний(рис. 7.5) призначений для утримання прицільних приладів (мушки, сіток оптичних прицілів) на металевій поверхні стрілецької та гранатометної лінійки. Він складається з корпусу з постійним магнітом і затискної гайки для кріплення прицільних приладів (мушки або сіток).

Лінійка стрілецька(рис. 7.6) призначена для вивчення правил стрільби та прицілювання. Виготовляється у двох варіантах: перший – для навчання прицілюванню і правилам стрільби зі зброї калібру 5,45-мм (АК74, РПК74 та їх модифікацій); другий – зі зброї калібру 7,62-мм.

Лінійка стрілецька являє собою металеву основу, на одному боці якої нанесені контури цілей, які спостерігаються з відстані від 100 до 600 м, на іншому боці надані правила вибору прицілу та точки прицілювання при стрільбі зі стрілецької зброї у різні цілі, польові правила визначення поправок на вітер і рух цілі й правила стрільби у повітряні цілі. До комплекту лінійки стрілецької для стрільби з усіх видів стрілецької зброї калібру 7,62-мм, крім 5,45-мм АК74, РПК74 та їх модифікацій, входить контрольна лінійка.

Контрольна лінійка виконана з прозорого органічного скла і служить для тренування та визначення правильності виносу точки прицілювання з урахуванням поправок на вітер і рух цілі й являє собою лінійку з поділками (кожна поділка дорівнює одній фігурі цілі). Вона має два затискачі для кріплення на основі. Лінійка стрілецька застосовується як окремо, так і сумісно з мушкою, набором сіток оптичних прицілів та магнітним тримачем.

Лінійка гранатометна(рис. 7.7) призначена для вивчення правил стрільби і навчання прицілюванню з гранатометів РПГ, а також зі зброї бойової машини піхоти (БМП).

Її будова та призначення подібні до будови лінійки стрілецької.

На одному боці основи лінійки гранатометної нанесені контури броньованих цілей, які спостерігаються на відстані від 200 до 1000 м, на іншому боці надані правила визначення вихідних даних для стрільби з гранатомета (прицілу, прицільної марки та точки прицілювання), правила визначення поправок на температуру повітря, боковий вітер і рух цілі. Для наочності зображена сітка оптичного прицілу ПГО (для РПГ-7).

До комплекту лінійки гранатометної входить також контрольна лінійка.

Лінійка гранатометна може використовуватись як окремо, так і сумісно з мушкою, набором сіток оптичних прицілів і магнітним тримачем.

Призначення навчальних приладів, які використовуються
зі зброєю на зменшених відстанях

Екран(рис. 7.8) являє собою сталевий лист, на якому закріплені два стояки і чотири кутові поворотні затискачі.

Стояки призначені для установки екрана в гнізда на кришці ящика. Затискачі на кутах екрана призначені для кріплення на його поверхні аркуша паперу. Для цього необхідно повернути затискачі на 90° (відчинити), покласти на поверхню екрана аркуш білого паперу розміром 108×208 мм. Кінці аркуша, що виступають за межі габариту екрана, підвернути та зафіксувати затискачами так, щоб аркуш щільно притискався до екрану.

Указка магнітна(рис. 7.9) призначена для перевірки правильності та одноманітності прицілювання на зменшених відстанях вдень та вночі. Вона використовується разом з екраном та імітатором стрільби.

Указка складається з ручки та прикріпленої до неї цілі (грудна фігура розміром 25×25 мм) з отвором у середині для поміток олівцем. На указці розташований постійний магніт, який забезпечує надійне утримання її на екрані та вільне пересування у будь-якому напрямку.

На ручці є отвори діаметром 3, 5 і 10 мм для оцінки одноманітності прицілювання вдень та отвори діаметром 6, 10 і 20 мм для оцінки одноманітності прицілювання вночі. Крім того, є непозначений отвір діаметром 5 мм для контролю правильності прицілювання вдень.

Для визначення одноманітності і правильності прицілювання того, хто навчається, необхідно встановити прицільний станок і закріпити у ньому зброю. На відстані 10 м від закріпленої зброї розташувати ящик, на кришці якого у спеціальні гнізда встановити екран із закріпленим аркушем паперу.

Показувач (військовослужбовець, який знаходиться біля екрана) розмішує мішень указки в центральній частині екрана. Керівник наводить зброю в ціль (мішень на указці), фіксує станок із наведеною зброєю і подає команду “Відмічай”. Показувач через отвір у мішені ставить на аркуші точку (вона є контрольною). Після цього указка пересувається у будь-який бік.

Той, хто навчається прицілюванню, не збиваючи наведеної зброї, займає місце біля неї, з’ясовує точку прицілювання і подає показувачу команди на пересування указки, добиваючись при цьому суміщення “рівної мушки” з точкою прицілювання на мішені. За командою того, хто прицілюється, “Відмічай” показувач через отвір у цілі робитьпозначку на аркуші і знову пересуває указку в будь-який інший бік. Наведення здійснюється три рази, після чого керівник оцінює одноманітність та правильність прицілювання.

Оцінку одноманітності прицілювання того, хто навчається, керівник робить за купчастістю розміщення позначок його наведення. При установці екрана на відстані 10 м одноманітність прицілювання оцінюється “відмінно”, якщо всі три позначки наведення увійшли у коло діаметром 3 мм (при перевірці вночі – 6 мм); “добре” – у коло діаметром 5 мм (вночі – 10 мм); “задовільно” – у коло діаметром 10 мм (вночі – 20 мм).

Після цього керівник оцінює правильність прицілювання та робить аналіз помилок того, хто навчається. Задовільна оцінка за правильність (влучність) прицілювання виводиться у разі, якщо середня точка влучення, яка визначена за трьома позначками того, хто прицілювався, віддалена від контрольної точки не більше як на 5 мм (при перевірці вночі – на 10 мм).

Для наочного показу помилок того, хто прицілювався, керівник повертає аркуш із його позначками наведення на 180°, тобто верхнім краєм донизу, щоб позначки наведення давали пряме відображення. Це пояснюється тим, що при роботі з указкою магнітною зброя, що закріплена у станку, залишається нерухомою, а переміщується на екрані указка і якщо той, хто прицілюється, зробить помилку при розташуванні ока відносно напрямку лінії прицілювання, то це спричинить переміщення указки у невірному напрямку. На екрані ж ця помилка буде фіксуватись у дзеркальному (перевернутому на 180º) відображенні.

Припустимо, що позначка знаходиться нижче контрольної точки. Це означає, що при наведенні той, хто навчається, взяв “крупну” мушку або навів у мішень указки вище її нижнього зрізу (точки прицілювання), тобто врізався у чорне поле мішені указки.

Якщо позначка знаходиться вище контрольної точки, то це означає, що військовослужбовець взяв “дрібну” мушку або навів у мішень указки нижче її нижнього зрізу (з просвітом). При подібних помилках у прицілюванні трикутник позначок наведення буде мати велику висоту і малу основу; тобто буде витягнутий у вертикальному напрямку.

Позначки того, хто навчається, можуть бути відхилені від контрольної точки також у боковому напрямку. Якщо, наприклад, позначка відхилилась ліворуч від контрольної точки, то це означає, що військовослужбовець утримав мушку в прорізі прицільної планки праворуч або навів у мішень указки праворуч точки прицілювання. Якщо позначка відхилилась праворуч, то це означає, що він утримав мушку в прорізі прицільної планки ліворуч або навів у мішень указки ліворуч точки прицілювання. При подібних помилках трикутник позначок наведення буде мати широку основу і малу висоту.

Таким чином, визначаються помилки того, хто навчається, у прицілюванні та взятті “рівної мушки” по висоті та за боковим напрямком.

Для перевірки правильності та одноманітності прицілювання на скорочених відстанях у нічних умовах використовується зйомний імітатор стрільби. Використання указки вночі аналогічно використанню її вдень.

Імітатор стрільби(рис. 7.10) складається з електролампи, закритої ковпачком із отвором у боковій стінці, кнопки, електропроводу та вилки. Для кріплення імітатора стрільби на указці магнітній патрон з електролампою має пружинний тримач.

Для підготовки до роботи вночі (рис. 7.11) необхідно вставити два сухі елементи у гніздо кришки командирського ящика відповідно до мнемосхеми. Патрон із електролампою та ковпачком закріпити на указці так, щоб отвір ковпачка був спрямований на мішень. Вилку вставити у гніздо у боковій стінці кришки ящика.

Показувач утримує указку на екрані та за допомогою кнопки імітує спалахи пострілів і відповідно до команд того, хто навчається, пересуває її.

Призначення навчальних приладів, які використовуються
зі зброєю на реальних відстанях

Висок мушки(рис. 7.12) призначений для контролю горизонтального положення прицільної планки зброї при прицілюванні.

Він складається з цанги і мушки, яка сама завжди має набувати вертикального положення.

Висок мушки за допомогою цанги встановлюється на запобіжник мушки стрілецької зброї. Регулювання установлення виска мушки на зброї у вертикальному положенні здійснюється за допомогою бокових гвинтів, а у горизонтальному положенні – підгинанням пелюсток цанги.

Скло бокове (рис. 7.13) призначене для перевірки правильності прицілювання на відстані дійсного пострілу з автоматів і ручних кулеметів.

Рис. 7.13. Скло бокове: а – кріплення на зброї; б – розташування біля зброї

Воно складається з корпусу, всередині якого розташоване напівпрозоре дзеркало (під кутом 45° до лінії прицілювання), та кронштейна, який має гвинт для утримання скла на основі колодки прицілу. Скло бокове встановлюється за прицільною планкою зброї перед оком стрільця та закріплюється на основі колодки прицілу за допомогою гвинта кронштейна.

Ортоскоп до оптичних прицілів(рис. 7.14) призначений для перевірки правильності прицілювання при навчанні стрільбі зі зброї, яка має оптичний чи електронно-оптичний приціл.

Усередині корпусу ортоскопа знаходиться оптична система, яка складається з напівпрозорого поворотного дзеркала, основи рухомої лінзи, відбиваючого дзеркала та лінзи окуляра.

Рис. 7.14. Ортоскоп до оптичних прицілів:

1 – перехідний наочник; 2 – напівпрозоре поворотне дзеркало; 3 – виступ оправи
поворотного дзеркала; 4 – перехідний кронштейн; 5 – тримач; 6 – гвинт; 7 – лінза окуляра;
8 – окуляр; 9 – основа рухомої лінзи; 10 – відбиваюче дзеркало; 11 – корпус

На корпусі ортоскопа є тримач із гвинтом для кріплення приладу до окулярної частини оптичних прицілів. За тримачем розташоване вікно для того, хто навчається, та перехідний наочник.

У передній частині ортоскопа знаходиться окуляр для керівника заняття, у середній частині – основа рухомої лінзи для регулювання чіткості зображення, яке спостерігається через окуляр.

Напівпрозоре поворотне дзеркало допускає малий поворот, необхідний для регулювання положення сітки оптичною прицілу в полі зору ортоскопа. Для повороту дзеркала знизу є виступ оправи поворотного дзеркала.

Для підготовки ортоскопа до роботи необхідно:

– зняти з окулярної частини оптичного (нічного) прицілу гумовий наочник та надіти його на окуляр ортоскопа;

– тримачем встановити ортоскоп на окулярну частину оптичного (нічного прицілу) та закріпити його гвинтом;

– підготувати приціл до роботи (ввімкнути нічний приціл) і, дивлячись в окуляр ортоскопа, відрегулювати чіткість зображення шляхом пересування основи рухомої лінзи.

Якщо зображення сітки змістилось, то, пересовуючи виступ оправи поворотного дзеркала, добитись розташування її в центрі поля зору окуляра. Для повороту дзеркала необхідно спочатку послабити гвинт, розташований поруч з виступом оправи дзеркала.

При навчанні правильності прицілювання зі снайперської гвинтівки СГД необхідно перехідний кронштейн із перехідним наочником переставити перпендикулярно корпусу.

Вкладишіпризначені для установки ортоскопа на різноманітні оптичні приціли. Вони мають відповідні написи і вкладаються у тримач ортоскопа.

Фіксатор прицілювання(рис. 7.15) призначений для перевірки правильності та одноманітності прицілювання на відстані дійсного пострілу. Він складається з корпусу, механізму переміщення лінзи й зблокованої з ним голки-позначки, яка служить для фіксування на паперовому екрані результатів прицілювання. Для кріплення фіксатора прицілювання до дулової частини зброї корпус має тримач зі змінним стрижнем й затискними гвинтами. На корпусі є рамка з дверцятами для встановлення в екран паперової стрічки, яка вкладається у тримач, розміщений на корпусі біля рамки. На осі дверцят є поворотний наколювач, яким керівник наносить контрольну точку на паперовій стрічці. На кришці розташовані важіль для переміщення лінзи й фіксатор для встановлення лінзи у вихідне (нейтральне) положення.

Для підготовки фіксатора прицілювання до роботи необхідно:

– відкрити дверцята рамки, встановити під них паперову стрічку (рулон) і закрити дверцята;

– напіввідкрити кришку, ввести кінець важеля в отвір пластинки механізму переміщення лінзи і закрити кришку;

– встановити фіксатор прицілювання стрижнем в отвір ствола зброї іпритиснути затискними гвинтами (конструкцією фіксатора прицілювання передбачена можливість зміщення стрижня відносно корпусу фіксатора для установки положення мушки зброї по центру лінзи приладу. Для цього необхідно послабити два гвинти кріплення планки стрижня, перемістити його і знову закріпити гвинти);

– зброю з установленим фіксатором прицілювання встановити у прицільний станок і закріпити;

– лінзу, з’єднану з голкою-позначкою, встановити у вихідне (середнє) положення, для чого натиснути на важіль відповідно напрямку стрілки А вниз до упору (рис. 7.16);

– навести зброю на ціль, яка встановлена від прицільного станка на відстані не ближче 150 м;

– нанести поворотним наколювачем контрольний прокол на паперовий екран і зробити накол голкою-позначкою. Якщо нанесений наколювачем контрольний прокол у вихідному положенні лінзи не збігається з наколом голки-позначки, слід відрегулювати положення голки-позначки за допомогою двох гвинтів кріплення планки, в отворі якої знаходиться голка.

Переміщенням планки зробити так, щоб кінець голки-позначки збігався з контрольним проколом на паперовому екрані, після чого закріпити гвинти.

Для приведення фіксатора прицілювання у робочий стан необхідно фіксатор механізму переміщення відтягнути та прокрутити на 90° у будь-який бік.

При навчанні правильності та одноманітності прицілювання за допомогою фіксатора прицілювання керівник заняття наводить закріплену у станку зброю на ціль, фіксує станок та виконує прокол голкою-позначкою (він є контрольним). Розмістившись праворуч від фіксатора, керівник пальцями правої руки змінює положення лінзи. Той, хто навчається, не змінюючи положення зброї, повинен розміститися біля прицільного станка так, щоб бачити “рівну мушку”. Після цього керівник заняття за командами того, хто навчається, важелем “пересуває” ціль так, щоб “рівна мушка” збігалася з точкою прицілювання. При цьому напрямок “пересування” цілі відповідає напрямку переміщення лінзи.

При суміщенні “рівної мушки” з точкою прицілювання той, хто прицілюється, доповідає про закінчення прицілювання, після чого керівник натискає пальцем на кнопку голки-позначки для нанесення проколу на паперовій стрічці. Після трьох проколів (умовних пострілів) керівник відкриває отвір рамки та виймає стрічку з результатами прицілювання. За результатами прицілювання (проколів на стрічці) керівник дає відповідну оцінку тому, хто прицілювався.

Оцінка за одноманітність та правильність прицілювання виводиться:

– “відмінно”, якщо всі проколи на паперовій стрічці увійшли в коло діаметром 3 мм;

– “добре”, якщо всі проколи на паперовій стрічці увійшли в коло діаметром 5 мм;

– “задовільно”, якщо всі проколи на паперовій стрічці увійшли в коло діаметром 10 мм.

При цьому середня точка влучення, яка визначена за трьома позначками того, хто прицілювався, не повинна бути віддаленою від контрольної точки більше ніж на 5 мм.