Рівняння витрати за методом змінного перепаду тиску
Розглянемо стаціонарний (усталений) режим руху елементарної струминки рідини (газу), наведеної на рис. 1.
|
| Рис. 1. Схема руху елементарної струминки рідини (газу) |
Під час стаціонарного руху в будь-якій точці простору зберігаються незмінними в часі швидкість руху і стан рідини, газу (густина, тиск, температура). Траєкторії частинок за такого руху називаються лініями струму. Бічна поверхня струминки, що називається поверхнею струму, є для середовища непроникною. Відповідно до вказаного на рис. 1.1 напряму руху притік середовища здійснюється лише через поперечний переріз 1, а відтік середовища – тільки через переріз 2. Притік середовища через переріз 1 за нескінченно малий проміжок часу dt, виражений через масу середовища, буде дорівнювати:
dm1=r1U1 F1 dt, (1.1)
де r1, U1, F1 – відповідно, густина середовища, швидкість потоку середовища і площа поперечного перерізу потоку в перерізі 1.
Відтік середовища через переріз 2 за нескінченно малий проміжок часу dt відповідно буде дорівнювати:
dm2=r2U2 F2 dt, (1.2)
де r2, U2, F2 – відповідно, густина середовища, швидкість потоку середовища і площа поперечного перерізу потоку в перерізі 2.
За усталеного режиму руху і відсутності розривів суцільності рухомого середовища його притік dm1 за одиницю часу dt повинен дорівнювати відтоку dm2 за той самий час dt
. (1.3)
Рівняння (1.3) описує закон збереження маси, а відношення
називають масовою витратою середовища qм. Застосовуючи рівняння (1.3), запишемо рівняння нерозривності струмини потоку одиничної струминки середовища при усталеній її течії у вигляді:
qм = r 1U1 F1 = r 2U2 F2. (1.4)
Рух потоку газоподібного середовища через пристрій звуження потоку аналогічний руху потоку реальної рідини і схематично зображений на рис.2.
Основна відмінність газоподібного середовища від реальної рідини полягає у тому, що газоподібне середовище є стискуваним, тобто його густина залежить від тиску. І це повинно бути враховано під час виведення рівняння витрати.
Для виведення рівняння витрати газоподібного середовища застосовують закон збереження маси, який описується рівнянням (1.4), та закон збереження енергії у такій формі:
(1.5)
де Lтр – робота на подолання сил тертя; g – прискорення земного тяжіння.
Термодинамічний процес перетікання газоподібного середовища через пристрій звуження потоку близький до адіабатичного і, в зв’язку з цим, описується рівнянням адіабатного процесу
, (1.6)
де
– показник адіабати газоподібного середовища.
Рівняння (1.5) з врахування (1.6) запишеться як
, (1.7)
яке після інтегрування набере вигляд:
. (1.8)
|
| Рис.2.Схема протікання реальної нестискуваної рідини через діафрагму |
Із рівняння нерозривності (1.4) знайдемо значення середніх швидкостей `
і
через середню швидкість
в отворі діафрагми :
; (1.9)
, (1.10)
де mГ – коефіцієнт звуження струмини для газу, b - відносний діаметр отвору пристрою звуження, b = d/D.
Прийнявши Lтр =0, h1 = h2 із врахуванням рівнянь (1.9) та (1.10), розв’яжемо рівняння (1.8) відносно швидкості
і відповідно до (1.4) отримаємо рівняння для визначення масової витрати газоподібного середовища у вигляді
(1.11)
, де
– діаметр отвору або горловини пристрою звуження потоку при робочій температурі; Е – коефіцієнт швидкості входу 
Помножимо і розділимо праву частину рівняння (1.11) на вираз коефіцієнта витікання С:
.
Отримаємо остаточне рівняння масової витрати газоподібного середовища:
, (1.12)
де
. (1.13)
Коефіцієнт
називають коефіцієнтом розширення потоку газоподібного середовища. Для рідин
.
Взаємозв'язок між масовою витратою газу
, об'ємною витратою газу
в робочих умовах і об'ємною витратою газу
, приведеною до стандартних умов, відображається такими рівняннями:
; (1.14)
; (1.15)
, (1.16)
де
– густина газу за стандартних умов.
Розрахунок витрати виконують ітераційним шляхом за методикою, викладеною в ДСТУ ГОСТ 8.586.5:2009.
У якості стандартних пристроїв звуження потоку застосовують діафрагми, сопла, труби Вентурі (див.рис.3)
1 – вхідний торець діафрагми;
2 – вихідний торець діафрагми;
G – вхідний кант діафрагми
|
|
| а) | б) |
А – вхідна циліндрична ділянка; B – збіжна конічна частина;
С – горловина; Е – дифузор; F – площини з’єднання елементів труби Вентурі
| |
| в) | |
| Рисунок 3. Стандартні пристрої звуження потоку: а) стандартна діафрагма; б) сопло ISA 1932; в) труба Вентурі. |
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 1016;

1 – вхідний торець діафрагми;
2 – вихідний торець діафрагми;
G – вхідний кант діафрагми
А – вхідна циліндрична ділянка; B – збіжна конічна частина;
С – горловина; Е – дифузор; F – площини з’єднання елементів труби Вентурі