Методичні поради з вивчення теми. Вивчення матеріалу даної теми спрямовано на ознайомлення студентів із законодавчою базою проблем управління якістю

 

Вивчення матеріалу даної теми спрямовано на ознайомлення студентів із законодавчою базою проблем управління якістю. У процесі самостійної роботи студентам необхідно звернутися до текстів основних документів, пов’язаних із забезпеченням якості продукції.

На перший погляд може скластися думка, що у втручанні держави в діяльність організацій, спрямованої на підвищення якості продукції, створення СМЯ та впровадження принципів TQM, немає потреби. Однак практика доводить, що без регулювання такої діяльності компаній із боку держави обійтися неможливо. Це пов’язано, у першу чергу, із необхідністю задоволення інтересів не тільки споживачів, а й усіх зацікавлених у діяльності організації сторін. У зв’язку з цим виникає необхідність у правовому регулюванні усіх сфер діяльності організацій з урахуванням інтересів усіх суб’єктів цієї діяльності. Отже, інтереси всіх зацікавлених сторін повинні бути представленими у формі законних вимог і дотримуватися всіма суб’єктами, які здійснюють господарську діяльність. При цьому, орієнтуючись на реалізацію системно-процесного підходу до забезпечення якості в рамках підприємства, інтереси всіх зацікавлених сторін повинні бути врахованими на всіх стадіях життєвого циклу продукції.

Виходячи зі сказаного вище, студенти, з’ясовуючи сутність та значення правового забезпечення процесів управління якістю, повинні зрозуміти, що це діяльність, спрямована на використання різних форм і засобів юридичного впливу на органи та об’єкти управління на всіх стадіях життєвого циклу продукту. Правове забезпечення управління якістю спрямовано на вирішення таких задач:

· правового регулювання відносин, що складаються на всіх рівнях управління якістю;

· створення нормативно-правової бази, яка забезпечує належне правове регулювання процесів ефективної реалізації функцій управління якістю;

· захист прав та інтересів працівників тощо.

Нормативно-правова база управління якістю включає в себе різні нормативні акти та правила. Серед ключових документів, які регулюють відносини виробників у галузі виготовлення якісної продукції та створення СМЯ, студентам обов’язково слід ознайомитися з рядом законодавчих актів і стандартів.

Державну систему управління якістю України створено з урахуванням вимог міжнародних стандартів. У першу чергу це серія стандартів ISO 9000, які забезпечують споживачеві право активно впливати на якість продукції, а також забезпечують законодавчу базу, нормативи якої передбачають, що для створення якісної продукції необхідно забезпечити якісне виконання всіх процесів, що реалізуються в межах підприємства. Ґрунтовну характеристику основних груп стандартів серії ISO 9000 надано в темі 7. Ураховуючи те, що дієвим документом, у якому регламентуються вимоги до СМЯ та описується порядок її впровадження у компаніях, є стандарти видані у 2000 році Міжнародною організацією зі стандартизації та прийняті Держстандартом України у 2001 році, студентам слід ознайомитися саме з цією групою нормативних актів. Особливу увагу слід приділити вивченню положень таких документів, як:

1. ДСТУ ISO 9001-2001. Системи управління якістю. Вимоги.

2. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник.

3. ДСТУ ISO 9004-2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності.

Крім наведених документів, діяльність виробників у галузі управління якістю регламентується на основі державних та галузевих стандартів. У даному випадку державна стандартизація виступає засобом захисту інтересів суспільства та конкретних споживачів і поширюється на всі рівні управління. Серед докумен­тів, які доцільно розглянути студентам при вивченні даної теми, варто відзначити такі:

1. Закон України «Про стандартизацію» [4].

2. Закон України «Про підтвердження відповідності» [2].

3. «Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні» [7].

4. «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення». Декрет Кабінету Міністрів України [8].

5. «Про забезпечення єдності вимірювань». Декрет Кабінету Міністрів України [9].

Необхідно зазначити, що в Україні з метою підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції (товарів, робіт, послуг), забезпечення захисту інтересів споживачів, сприяння входженню нашої держави в європейський та світовий економічний простір було видано Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції». Згідно з ним передбачено:

1) розробити законопроект про засади державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг). Таким документом стала «Концепція державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг)», де сформульо­вано основи державної політики у сфері управління якістю, яка базується на підтриманні та стимулюванні зусиль підприємств та організацій у їх намаганні задовольнити потреби споживачів на основі підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, розвитку та впровадження найновітніших методів управління якістю. Концепція є стратегічним орієнтиром діяльності органів державної влади у сфері управління якістю, науково-дослідних та виробничих структур у розвитку фундаментальних та прикладних досліджень і на цій основі економічного зростання країни, підвищення добробуту й рівня життя громадян України. Формування та реалізація державної політики у сфері управління якістю продукції базуються на принципах тотального управління якістю (TQM);

2) розроблення та затвердження заходів щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах.

Здійснення міжгалузевої координації та функціонального регулювання з питань управління якістю, згідно з наведеними документами, повинно здійснюватися Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України.

Отже, очевидно, що нормативна база для впровадження та розвитку сучасних підходів до управління якістю в Україні відповідно до вимог міжнародних стандартів постійно розвивається. Однак існує низка проблем, пов’язаних із тим, що «діюча система державного регулювання не стимулює виробників поліпшувати якість продукції. Крім того, не сформована інфраструктура сприяння підприємствам у підвищенні якості, підтримки інновацій, [майже] відсутнє інформаційне забезпечення, наукові дослідження в галузі забезпечення якості та управління якістю. Більшість вітчизняних підприємств не застосовують сучасні методи підвищення якості та ділової досконалості, які базуються на принципах всеохоплюючого управління якістю (TQM)... Аналіз впровадження систем управління якістю на підприємствах України показує, що основними причинами недостатнього рівня цієї діяльності є відсутність необхідних знань у сфері управління якістю серед керівників і фахівців підприємств... Результатом цього є незадовільний рівень обізнаності керівників та спеціалістів вітчизняних підприємств з європейським та світовим досвідом у сфері управління якістю та ділової досконалості.» [3].

В умовах ринкових відносин якість завжди розглядається з позицій споживача. Тому законодавство України покликано вирішувати проблеми підвищення рівня захисту прав споживачів. Це пов’язано, у першу чергу, із масштабами споживчих відносин, у яких бере участь населення країни.

Правові відносини в галузі захисту прав та інтересів споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» і відповідними постановами Кабінету Міністрів. У процесі вивчення студентами даного питання їм обов’язково треба ознайомитися зі змістом цього законодавчого акта. У наведених документах захищаються права громадян-споживачів, у тому числі враховано ситуації, коли споживачам надано недостовірну або неповну інформацію про продукцію.

Реалізація нормативно-правових актів у сфері управління якістю дозволяє організувати ефективну систему законодавчого й нормативного забезпечення якості та безпеки продукції. Серед основних завдань такої системи слід назвати взаємопов’язане функціонування законодавчих актів і нормативних положень на всіх рівнях — від загальних законів щодо проблем безпеки продукції до вимог нормативних документів на конкретні види об’єктів стандартизації. Усе це означає подальший розвиток системи захисту інтересів споживачів.

Поряд із правовим забезпеченням, що регламентує процеси управління якістю на державному рівні, організаційне забезпечення дозволяє сформувати дієвий механізм функціонування СМЯ на рівні підприємства.

Під організаційним забезпеченням процесів управління якістю студенти повинні розуміти усі види діяльності, спрямовані на використання методів та інструментів адміністративного впливу на об’єкти управління в межах організації, для впровадження СМЯ в діяльність підприємства та забезпечення її ефективного функціонування.

Завершуючи роботу над вивченням дисципліни, студенти мають чітко зрозуміти, що здійснення будь-якої діяльності в межах організації потребує розробки низки організаційних заходів. Якщо мова йде про процеси управління якістю через створення СМЯ та засвоєння принципів QM, то обов’язково значна увага з боку керівництва повинна приділятися саме організаційним аспектам тих змін, що проводяться.









Дата добавления: 2015-07-06; просмотров: 931;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.