Транспортні договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг

Крім договорів перевезення, на транспорті використовуються договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг (у тому числі з використанням перевезень). Найчастіше такі договори є обслуговуючими пере­везення.

У цій групі договорів (про надання інших транспортних послуг або комплек­су послуг) чимало різновидів, що віддзеркалюють специфіку певного виду тран­спорту, проте є й універсальні. До останніх належить договір транспортного екс­педирування.

Договір транспортного експедирування (ст. 316 ГК України, ст. 929-935 ЦК України). За цим договором одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визна­чених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Плата за виконання експедитором послуг експедирування встановлюється за домовленістю сторін (загальне правило), а у визначених законодавством випадках - з використанням державних або комунальних цін (ч. 2 ст. 316; гл. 21 ГК України); якщо розмір пла­ти не встановлений - клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 531 ЦК України).

Форма договору - письмова (зазвичай повна - шляхом підписання сторона­ми єдиного документа); крім того, клієнт зобов'язаний видати експедитору до­віреність (якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків), надати інші документи та інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення тощо (тобто всю інформацію, необхідну для виконання експедитором встановлених до­говором обов'язків) - ч. 1 ст. 933 ЦК України.

Факультативні (необов'язкові) умови договору транспортного експедируван­ня щодо покладання на експедитора таких обов'язків:

• організації перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом;

• укладання від свого імені або від імені клієнта договору/договорів пере­везення вантажу;

• забезпечення відправки і одержання вантажів, а також інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням;

• надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо);

• можливість залучення до виконання своїх обов'язків інших осіб (проте пе­ред клієнтом відповідатиме експедитор).

Відповідальність за договором транспортного експедирування: експедитора: за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків (про­строчення виконання щодо організації чи забезпечення доставки; втрату чи по­шкодження наданого для експедирування майна та ін.);

клієнта - за порушення строків сплати послуг клієнта, за ненадання чи пору­шення строків надання експедитору необхідних для експедирування документів та інформації.

Форми відповідальності: відшкодування збитків; сплата неустойки (пені, штрафу); оперативно-господарські санкції (відкладання експедитором виконан­ня своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання доку­ментів та інформації в повному обсязі - ч. З ст. 933 ЦК України).

На залізничному транспорті використовуються різноманітні договори, біль­шість яких спрямована на обслуговування перевезень вантажів. Найбільш по­ширеними серед них є два взаємопов'язаних договори: договір на експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір на подання та прибирання вагонів, викорис­тання яких зумовлено специфікою залізничного транспорту.

Так, до складу залізничного транспорту входять залізничний транспорт за­гального користування та залізничні під'їзні колії, правовий режим яких і правова регламентація відносин між залізницею та власниками під'їзних колій (зазвичай перебувають на балансі підприємств, що їх експлуатують) передбачена Законом України «Про залізничний транспорт» (ст. 21), Статутом залізниць України (розділ 4) та Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій. І.В.Булгакова на під­ставі аналізу згаданих нормативно-правових актів виділяє низку ознак залізнич­них під'їзних колій (їх з'єднаність із загальною мережею залізниць безперервною рейсовою колією; їх належність різним підприємствам, організаціям, установам, незалежно від форми власності, та індивідуальним підприємцям; цільова призначеність - транспортне обслуговування одного або кількох суб'єктів у взаємодії із залізничним транспортом загального користування) та пропонує таке визначення цього договору:

Відповідно до договору експлуатації залізничної колії залізниця зобов'язується подавати під навантаження і вивантаження вагони до межі під'їзної колії у вста­новленому сторонами порядку, а володілець залізничної колії зобов'язується приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законо­давством облікових операцій, здійснювати подальший рух вагонів власними або орендованими локомотивами, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під'їзній колії та сплачувати залізниці обумовле­ну договором плату.

Сторонами цього договору є, з одного боку, залізниця або уповноважена на­чальником залізниці організація (ст. 77 Статуту залізниць України), а з другого - законний володілець залізничної під'їзної колії (її власник, орендар, користувач, їх контрагенти), який має власні або орендовані локомотиви.

Забезпечення перевезень залізничним транспортом з використанням заліз­ничних під'їзних колій зазвичай передбачає укладення між вищезгаданими сто­ронами (залізницею та законним володільцем під'їзних колій) іншого різновиду транспортного договору обслуговуючого характеру - договору про подачу та при­биранні вагонів. Відповідно до цього договору залізниця зобов'язується подавати під навантаження та вивантаження вагони безпосередньо на під'їзну колію і роз­ставляти їх на місцях навантаження і вивантаження у встановленому сторонами порядку, а володілець - приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, забезпечувати додержання ви­значеного сторонами терміну перебування вагонів на під'їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату.

У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами зазначених видів договорів встановлюється відповідальність:

залізниці перед власниками/володільцями під'їзних колій, вантажовідправ­никами та вантажоодержувачами за:

а) порушення узгоджених обсягів подачі вагонів;

б) за подачу неочищених вагонів;

власника колії, законного володільця, орендаря, користувача, їх контрагентів, вантажовідправників і вантажоодержувачів перед залізницею за:

а) пошкодження вагонів і контейнерів на під'їзних коліях;

б) за повернення залізниці неочищених вагонів.

Контрольні запитання

1. Який зміст має поняття «господарське зобов'язання»?

2. Як класифікуються господарські зобов'язання?

3. Назвіть підстави виникнення господарських зобов'язань.

4. В який спосіб забезпечується виконання господарських зобов'язань?

5. На яких засадах мають виконуватися господарські зобов'язання?

6. За наявності яких підстав можуть припинятися господарські зобо­в'язання?

7. У чому полягає специфіка господарських договорів?

8. Які функції виконує господарський договір?

9. Назвіть критерії класифікації господарських договорів і, відповідно, види договорів згідно з класифікацією за певною ознакою.

10. У чому полягає практичне значення класифікації господарських догово­рів?

11. Які способи укладення господарських договорів належать до конкурент­них?

12. За яких обставин є доцільним застосування неконкурентних способів укла­дення господарських договорів?

13. Назвіть випадки обов'язкового застосування конкурентних способів укла­дення господарських договорів.

14. Які вимоги ставляться до змісту господарських договорів?

15. В якій формі можуть укладатися господарські договори? Чи мають певні форми господарського договору модифікації (якщо так, то які саме)?

16. Яка модель господарського договору (з точки зору його змісту та форми) найкраще забезпечує належне виконання договірних зобов'язань?

17. Назвіть найбільш поширені види господарських договорів за критерієм економічного змісту та юридичних ознак.

18. Що ви вкладаєте в зміст поняття «договори на реалізацію майна», які кате­горії договорів цього виду можете назвати?

19. Чим відрізняється договір поставки від договору купівлі-продажу?

20. Які характерні ознаки договорів на користування чужим майном?

21. У чому полягає специфіка правового регулювання оренди державного та комунального майна?

22. Чим лізинг відрізняється від оренди? Який вид лізингових договорів має найбільше характерних ознак порівняно з іншими договорами на користу­вання чужим майном (оренди)?

23. У чому полягає особливість підрядних договорів, які використовуються у сфері господарювання?

24. Які види підрядних договорів застосовуються у сфері господарювання?

25. Які санкції застосовуються за порушення зобов'язань за договорами під­ряду?

26. Назвіть договори, що за своїми ознаками належать до транспортних?

27. Які підвиди транспортних договорів належать до організаційних?

28. Назвіть характерні ознаки договорів перевезення вантажу?

29. В чому полягає специфіка обслуговуючих договорів у сфері транспорту? Які категорії транспортних послуг надаються за такими договорами?