І дослід жувальних робіт

Будівництву об'єкта має передувати його проектування (включає розробку передпроектних документів, що обґрунтовують техніко-економічні показники об'єкта будівництва, та проектно-кошторисної документації) і проведення досліджувальних робіт (наприклад, щодо дослідження геологічних, гідрогеологічних умов будівельного майданчика). Проведення подібних робіт зазвичай здійснюєть­ся на підставі відповідного договору - підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт. За цим договором підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором роботи (проектні, досліджувальні), а замовник зобов'язується надати необхідні для виконання таких робіт відомості та/або документацію (дозволи), прийняти та оплатити їх (ст. 324 ГК). Регулювання відносин, які виникають у процесі ви­конання проектних та досліджу вальних робіт, може здійснюватися із застосуван­ням відповідних положень ст. 318 ГК, а також інших нормативно-правових актів, що визначають особливості проведення таких робіт: законів України «Про інвес­тиційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про планування і забудову те­риторій»; постанов Кабінету Міністрів України: від 25 листопада 1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкур­сів», Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про­ведення їх державної експертизи, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 та ін.

На підрядника за цим договором покладається обов'язок відповідальності за недоліки проекту. Якщо останні стосуються питань, що відповідно до ч. 1 ст. 8 і ст. 15 Закону «Про інвестиційну діяльність» підлягають обов'язковій держав­ній експертизі (санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, еко­логії, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, архітектурних вимог), то вони за­звичай виявляються у процесі проведення такої експертизи і відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 483 такий проект не може отримати позитивного висновку комплексної державної експертизи, без якого він не повинен затверджуватися та реалізовуватися. Відтак, вчасне усунен­ня підрядником таких недоліків необхідне для реалізації інвестицій і, відповідно, для укладання договорів з виконавцями будівельних і пов'язаних з ними робіт.

Виявлені в процесі реалізації проекту та експлуатації побудованого за даним проектом об'єкта недоліки, що не були зафіксовані в процесі проведення комп­лексної державної експертизи, також підлягають усуненню підрядником. Пере­робка проекту з метою усунення виявлених недоліків здійснюється підрядником за власний рахунок, що не звільняє його від обов'язку відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту.

Тривалість строків позовної давності для подання позову про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, залежить від ступеня тяж­кості негативних наслідків реалізованого проекту. За загальним правилом, строк позовної давності становить 10 років, а якщо збитки замовнику завдано проти­правними діями підрядника, що призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - ЗО років (ч. 5 ст. 324 ГК). Перебіг строку позовної давності починається з дня при­йняття побудованого об'єкта.

3.3. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції застосо­вується зазвичай при здійснення інноваційної діяльності, тому положення про цей договір (ст. 331) містяться в главі 34 «Правове регулювання інноваційної діяль­ності». Відповідно до цього договору одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати обумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), а замовник зобов'язується прийня­ти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Предметом цього договору є науково-технічна продукція, в тому числі її мо­дифікація. До категорії такої продукції належить й інноваційний проект. Інно­ваційним проектом вважається комплект документів, який визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створен­ня і реалізації інноваційного продукту - результату науково-дослідної та/або дослідно-конструкторської розробки, що відповідає встановленим законом вимо­гам (ст. 1 Закону «Про інноваційну діяльність»).

Науково-технічною продукцією (результатом виконання договору на створен­ня та передачу науково-технічної продукції) відповідно до ч. З ст. 331 ГК визна­ються завершені роботи та/або послуги науково-технічного характеру: науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні, а також створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт згідно з установленими вимогами (тобто від­повідно до стандартів, будівельних норм і правил та умов договору). Стороною-виконавцем за цим договором може бути суб'єкт господарювання (науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські і технологічні установи та організації, а у разі наявності відповідних повноважень - також науково-дослідні та конструкторські підрозділи підприємств, установ і організацій).

Предметом договору може бути весь комплекс науково-технічних (дослідних) робіт, його частина або навіть вся сукупність робіт, що забезпечують завершений технологічний цикл - від проведення досліджень до впровадження їх результатів (науково-технічної продукції) у виробництво і навіть подальше технічне супрово­дження (обслуговування) виробництва.

Виготовлення науково-технічної продукції може мати місце за ініціативою відповідної організації, що виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські та пов'язані з ними роботи. Реалізація такої продукції здійснюється на підставі договору про їх передачу, включаючи (у разі необхідності) надання послуг на її впровадження та освоєння.