Господарської діяльності. Господарська діяльність (як і будь-яка інша) вимагає організації та управління.

Господарська діяльність (як і будь-яка інша) вимагає організації та управління.

Слово «організація» означає налагодження, впорядкування, приведення чо­гось у систему. Організація господарської діяльності - це система заходів, спря­мованих на раціональне поєднання в часі та просторі всіх елементів господарської системи відповідного рівня: економіки країни, господарської системи певного регіону (Автономної Республіки Крим, певної територіальної громади, суб'єкта господарювання).

Будь-яка господарська система складається з елементів (складових або під­систем), серед яких: суб'єкти (суб'єкти господарювання, органи управління та контролю, споживачі); майнова база (матеріальні ресурси, необхідні для функці­онування системи); нормативне регулювання, що визначає правила функціону­вання відповідної господарської системи, в тому числі правовий статус суб'єктів, правові режими майна, правові форми взаємовідносин між суб'єктами, відпові­дальність тощо; інформаційна підсистема, що забезпечує двосторонній зв'язок між центром системи та/або її елементами та інші складові.

Господарські системи можуть бути різних рівнів: вищого - економіка країни (макроекономіка), середнього - економіка певного регіону, локального - суб'єкти господарювання, проміжних - господарські об'єднання, промислово-фінансові групи, холдингові групи та інші об'єднання суб'єктів господарювання; в умовах глобалізації економіки особливого значення набувають транснаціональні госпо­дарські системи (транснаціональні корпорації, зокрема). Складність господар­ської система обумовлює складність і рівень регулювання.

Загальнодержавний рівень застосовується для забезпечення функціонуван­ня економіки країни в цілому та визначення параметрів діяльності її складових (суб'єктів господарювання, їх об'єднань, органів управління різного рівня); ре­гіональний рівень має врахувати специфіку господарської системи конкретного регіону в межах наданих державою повноважень; на локальному та проміжному рівнях суб'єкти господарювання та їх об'єднання з урахуванням вимог вищих рівнів регулювання визначають особливість господарських зв'язків між собою, влас­ні параметри діяльності тощо.

Управління будь-якою господарською системою здійснюється в різних фор­мах. До них належать: нормативне регулювання (тобто встановлення правил здій­снення господарської діяльності конкретної системи); планування (визначення з фіксацією у відповідному правовому документі основних напрямів і конкретних результатів діяльності господарської системи певного рівня); управління поточ­ними справами (вирішення конкретних організаційних питань); контроль (вста­новлення ступеня відповідності фактичних напрямів і результатів діяльності учасників господарської системи певного рівня встановленим правилам, вияв­лення порушень, вжиття заходів щодо їх усунення).