Примітки. 1) Перекладчик транскрібує її назву у Павла: Хумано.
1) Перекладчик транскрібує її назву у Павла: Хумано.
2) Дальше про довге богослуженнє-наведено вище с. 984.
3) Сказане тут про доми і міщан я навів вище.
4) Перекладчик транскрібує: Краснобула, тепер Краснополка, півтори милі від Умани.
5) “Брилука”-транскрібує перекладчик.
6) “Фішнафаска”; наступає доволі фантастична історія Вишневецького, котрого козаки нібито зловили в його утечі і принесли його голову Хмельницькому.
7) “Кустини Тріца”.
8) II с. 83-6.
9) Автор перекладає: “мЂсто органа”
10) Перед тим автор детально описує ікону на сю тему в Бикові (с. 82)-“Трапеза Авраама і ангелів, перед ними на полумиску печене порося (!); Capa і Агар несуть збани з питтєм; над головами ангелів Содом і Гомора” і т. д., і з сього приводу завважає: “Чудова ікона; починаючи від Козацьких країв і далі в краю Московськім дуже пильнують сеї икони Трійці; єсть вона в кожній церкві, так само як нерукотворений Спас над олтарними дверима. На їх дорогоцінних і гарних корогвах также трапляється сей образ Трійці за трапезою, з Сарою, що сміється за завісою”.
11) Перекладчик уважує, що сей вираз “ікритош”, критський, автор уже не раз уживав в своїх оповіданнях про тутешні малювання як особливу похвалу, прирівнюючи до малювань критських малярів, що стояли під венеціянськими впливами Відродження. Очевидно, Павло помічав певні подібности українського малярства з сим італізованим грецьким.
12) В перекладі: “бЂлыми аба (плащами)”-очевидно се “турецька біла габа” наших дум.
13) Описуючи Московщину, Павло називає чотири найбільші ярмарки України і Москівщини разом: в “Серкас” “звана Долян” (перекладчик думає, що се старий Черкаськ на устю Дону), київська (в Печерському монастирі на Успеніє), “Синска” (в Брянську, в Свинському монастирі), (і четверта в Архангельську-III с. 80-1.
14) Се був Діонисий Балабан.
Дата добавления: 2015-07-22; просмотров: 430;