Примітки. 3) “Під Батогом військо, що було на конях, все втікло; німецька піхота згинула, так що до неволі нічого з неї не дісталось”-Теки Нарушевича 146 с
1) У Ґоліньского ст. 582.
2) Міхалов. с. 656.
3) “Під Батогом військо, що було на конях, все втікло; німецька піхота згинула, так що до неволі нічого з неї не дісталось”-Теки Нарушевича 146 с. 265.
4) У Ґоліньского, тамже.
5) Теки Нарушевича 147 с. 227-8, реляція з дня 23 червня (хибно попала під рік 1653).
6) Се оповідає Єрлич, а подібне пишуть і з Варшави в 20-х днях червня: “Військо, що було за Дніпром, попаливши вози і всі багажі, стало під самим Берестечком, але й їм служба кінчиться з останніми днями сього місяца (червня) і починають уже поголовно бунтуватись”-Теки Нарушевича 147 с. 227.
7) Див. нижче, с. 453, реляцію поручика Вільчковского, з полку воєводи Сендомирського Мишковского-Міхал. с. 661.
З огляду на сказане самі собою упадають міркування Рудавского (с. 105-6), повторені Равітою-Ґавроньским, що Хмельницький вступився назад по Батозькім погромі з огляду на польсько-литовські сили: “коронне військо мало сполучитися з литовським, що стояло під провод Ян. Радивила, і таким чином на дорозі Хмельницького стала б нова армія з 25 тис.” (с. 212). Про се сполученнє не було й мови, литовське військо не виявило до того ніякої охоти, і коронні війська, як бачимо, відступили зовсім не під литовську границю, а “ближче до Висли”. Тому трудно припускати і переляк в козацькому війську від сих польських задніпрянців.
8) Міхаловского с. 659.
9) Твардовский с. 74.
10) By tylko były podobne siły a obedientia in castris laudata. Bogiem swiadczę, że na lekarstwo Rusina możem nie zostawić-Міхалов. c. 660-l.
11) Коховский вкладає в уста Золотаренкові приповідку: “мертві пси не кусають”, і поясняє, що його замисл вимордувати всіх Поляків-бранців був подиктований страхом: пустили раз Каліновского (після Корсуня), а він повернувшися з Криму завзятіш узявся до України, ніж йому король велів (с. 326). Рудавский наводить приказку нібито самого Хмельницького, що найкраще пахне польська шляхта побита-і тому мовляв він викупивши всіх польських бранців від Татар велів замучити їx найбільш вишуканими способами-с. 205. Вся ся белєтристика досі ходить по історичній літературі немов документальні факти.
Варта уваги лєґенда Teatrum Europaeum в стилю козацького монархизму: Хмельницький велів роздягти на голо взятих в полон шляхтичів і бити їx різками до смерти приказуючи: “Се щоб ви більше не противились королеві, не зривали соймів, не перешкоджали затвердженню згоди!”
12) Міхалов. с. 661.
13) Memoriale під місяцем червнем (Осол. 117 л. 184 об.).
14) Ojcz. Spominki II с. 85-6, див. нижче.
15) В ориґ.: гетманы и Ляхи с полскими людми.
16) Ориг.: Вингород.
17) Тут очевидно пропуск, і слів узятих в скобки в ориґіналі нема.
18) Кримські справи кн. 84 л. 43-4, звідом. Хомякова під 8 грудня 1652.
19) Реляція Яскульського в Ojcz. Spominki II c. 84 (про неї нижче, с. 446).
20) Конфесати Олекси з Саврани, Теки Наруш. 146 с. 265-6, нижче с. 446.
Дата добавления: 2015-07-22; просмотров: 511;