Примітки. 1) Rudawski с. 100, Kochowski c

¹) Rudawski с. 100, Kochowski c. 320. Костомаров, посилаючись на Коховского, каже, що з польської сторони від війська був до комісії призначений Лянцкороньский, але у Коховского сього нема.

²) Польські справи 1652 р., стовб. 1-а.

³) Костомаров, комбінуючи звістки Самовидця і Коховского з ріжними пізнішими компіляціями і доповнюючи їx своїми власними додатками, зложив досить детальну історію сих засудів й екзекуцій, крім Гладкого й Мозири назвавши поіменно ще Гуляницького, Хмелєцького, Ґурського, і закінчивши сі детальні вказівки загальною фразою про те, що крім названих, “в ріжних місцях України, почасти засудом сеї комісії, почасти волею гетьмана рубали голови, вішали, сажали на палю” (с. 388). Я не маю змоги занятися докладним розбором, що тут проходить з ріжних пізніших жерел, а що додано автором. Не ясним зістається також, що то був за невиданий “власноручний універсал Хмельницького” з сього часу, де він “забороняв народові навіть думати, що козацький гетьман коли небудь дозволить їм спротивлятися жовнірським лежам і не віддавати послушенства дідичам”.

⁴) На сій підставі я й кладу Корсунську комісію-ближче не датовану нашими джерелами, перед великодньою радою, бо засуди й екзекуції козацьких старшин псіхольоґічно допустимі тільки перед сею радою, а не після неї, чи поруч неї. Я думаю, що Корсунська комісія припадає приблизно на той час, коли Хмельницький мав приїхати на раду до Полтави, і не приїхав, діставши вість про приїзд польських комісарів-коло 15 квітня н. ст.

⁵) Тут оповідач переходить на третю особу: “будет де велит он, Богданъ Хмельницкой быть имъ всЂм Черкасом на раду, и он де наказной полковникъ с казаками вмЂстЂ будет, а один де к нему не Ђдет”.

⁶) Польські справи 1652 р. стовб. 1-а.

⁷) Жерела XVI с. 143.

⁸) Польські справи 1652 р., стовб. 1 а.