Примітки. 2) Про похід головні друковані джерела такі: реляції для королевича Кароля-Фердинанда з додатком особливо цінного обозового дневника від 4 серпня почавши-в

¹) Освєнцім с. 360, Staroż. c. 329 331-2.

²) Про похід головні друковані джерела такі: реляції для королевича Кароля-Фердинанда з додатком особливо цінного обозового дневника від 4 серпня почавши-в Staroż. pol. І. Реляції королеві від Анд. Мясковского-Памятники. Кіев. ком. II (лист з 26 серп. той сам, що в Staroż. c. 343). Дневник Освєнціма. В рукоп. Осол. 225 і 2286 і в Теках Нарушевича т. 145 кільканадцять реляцій невиданих в цілости, або в части; вище подані вибірки з них чуток про Хмельницького на с. 306-8, і звісток про народні повстання на с. 320. В деталі самого походу нам тут входити річ зайва.

³) Памятники с. 591.

⁴) Освєнцім с. 364.

⁵) Staroż. c. 333-6.

⁶) Тамже с. 280.

⁷) Staroż. II c. 278-9, 280-1 (під 9 і 11 серпня).

⁸) Тамже с. 282, 285 і 342, подія з 13 серпня.

⁹) Staroż. c. 278, під 6 серпня, пор. 276, під 5 серпня, і с. 337.

¹⁰) Мясковский з 4 серпня. Пам. с. 594, Staroż. c. 337.

¹¹) Staroż. c. 277 і 285.

¹²) Млоцкий описує, як з приводу донесення Радивила, що він боїться лишати у себе в тилу нездобутий Чернигів, король скликав раду 24 серпня, і в результаті нарад вислав Радивилові наказ, щоб він не наступав наперед, не забезпечивши тилу-“не бажаючи щоб він мав в тилу неприятеля”-авоґр. 221 л. 294.

¹³) “Кн. його м. вказував, що той плян війни, який взяли панове коронні і взивали до нього кн. й. м.,-недобрий. Бо хоч трохи відійти від Дніпра, тоді неприятель поновить всі свої фортелі-як то і сталось! Бо поки Дніпро був в руках, поти неприятель мусів розривати свої сили, пильнуючи литовського війська, щоб воно не пішло за Дніпро, в його осередок: мусів тримати обсадженими всі побережні укріплення, і татарські підмоги, що надходили, мусів держати в непевности-де вони будуть потрібніші, з котрої сторони Дніпра”-Continuacio dyariusza s kozakami, в ркп. Краків. Академиї № 1017 с. 67.

¹⁴) Сі міркування доволі ясно виступають з листу 23 серпня-Storoż. І с. 349, що подає перегляд ситуації від приходу польського війська під Паволоч і до виходу під Триліси, 13-23 серпня.

¹⁵) StaroStoroż. c. 286 і 343.

¹⁶) Про сей “універсал” довідуємося з листу Хмельницького, нижче с. 343-4.

¹⁷) “З оздобною церквою”-завважає инший лист, с. 345.

¹⁸) Реляція Андрія Мясковского в кількох варіянтах: Staroż. І с. 287-8 і 344-5, Памятники I с. 595, Осол. 2286 л. 184, Теки Нарушевича 145 с. 267. Недрукована реляція Потоцкого королеві з 30 серпня: “Підступивши під Триліси 23 с. м., кілька разів я до них посилав, аби піддались, і навіть чекав півдня і цілу ніч на опамятаннє упертого неприятеля, але не мігши дочекатись, бо таке у нього стало завзяттє: дати себе вирубати, а не піддаватись, післав я й. м. п. ппсаря польного вибрати місце, де припустити штурм. Вибравши в ночи з середи на четвер (на 24) на самім світанку вчинив штурм, в котрім так Господь пощастив, що з двома полками і кількома козацькими хоругвами, з люзьною челядю, він здобув місто і замок і вирубав бунтівників, а місто потім челядь запалила”.-Теки Нарушевича, копія з несвиж. архиву, т. 145 с. 277. Коховского І с. 289.

¹⁹) У Твардовского се Богун з своїм полком і міщанами тікає з Фастова до лісів від луни Трілісів (с. 51). Але Богуна тут ніяк не могло бути.

²⁰) Невиданий лист до біскупа київського з Хвастова, 28 серпня-в Теках Нарушевича с. 263. Барвиста реляція починається з того: “З наказу в. м. я старавсь як найскорше бути в Хвастові, але стараннє моє пройшло з великою трудністю, бо тільки за день або за два, поки обоз не став під Хвастовим, прибув я до Хвастова з залогою від й. м. пана краківського. А то тому що в місті були козаки реєстрові й хотіли боронитись. Потім, коли обоз підійшов з Паволочи до Триліс-миля від Хвастова-і здобувши штурмом всіх в пень вирубано і все місто (Триліси) спалено, і трохи німецької піхоти згинуло,-відправивши Триліси, став весь обоз під самим Хвастовом 25 серпня. Три дні відпочиває, і ще тут він, з великою шкодою вашої мил. Бо насамперед-спалено всі хутори навколо міста, декотрі з збіжем уже звезеним з поля. Не досить того-в місті також спалено з 50 домів. І того не досить-бо й ще більше шкоди мало статися, і бо-зна що далі буде: чи не спалять і останку. Всі комори, доми, склепи пограбовано, і що було в них річей і рухомости-ґвалтом забрано. Трудно було оборонити: пан гетьман польний побачивши запалене місто, ледво присутністю своєю погамував своєволю, прискакавши до міста: заховав від спалення костели і решту міста. Остаток збіжа в полю, возять його до обозу, нема коли збирати... Курки, гуски і худоби і на лікарство не знайти у всіх маєтностях Хвастівських”. Подібно про Бабичі, теж маєтність катедри: “Обоз литовський мав становище ціле літо; хлопів і міщан нема”. Про Київ відомости навів я вище. Звістка про вирізаннє всеї хвастівської “шляхти і Ляхів” може й перебільшена, бо тут же додано, мабуть про тутешнього урядника: “Яґодзіньский з жінкою живі обоє, пограбовані з усього, ледви з душею прийшли з Хвастова до обозу під Триліси”.

²¹) Листуваннє одначе мабуть таки йшло. В ркп. Осол. 2286, л. 178 під днями 25 і 27 липня”: “З двох листів ребелізанта Хмельницького, післаних до пана Яніцкого, слуги й. м. старости калуського-їх сумма така: “Має відомість, що король й. м. іде з військом на Україну, а причиною того панове українці. Вони приводять короля й. м. до того, щоб він ішов на Україну. А того Боже борони-бо ми волимо свому панові ґолдувати, ніж поганинові. А на се заноситься”.