ПЕРСПЕКТИВНІ РОЗРОБКИ АВТОМАТІВ

У автомат

Рис. 4.25. Зовнішній вигляд автоматів:
а – АК101 та АК103; б – АК102, АК104 та АК105

Усі модифікації цих автоматів мають пристосування для кріплення оптичних і нічних прицілів (планку “ластівчин хвіст”). Автомати АК102, АК103 та АК104 можуть обладнуватись пристроями безшумної та безполум’яної стрільби (ПБС), які встановлюються замість дулового гальма-компенсатора; є також пристрій для кріплення підствольного гранатомета.

У нових автоматах повністю відсутні деталі з дерева. Так, приклад і цівка виготовлені з ударостійкого пластика чорного кольору, магазин – із пластика, армованого склониткою, а його кришка й горловина – металеві. Конструкція приклада, що складається, набагато зручніша і виключає послаблення клепаних з’єднань та деформацію при падінні автомата. Використання пластика і фосфатно-лакового покриття металевих частин дозволило застосовувати достатньо низький рівень вимог до його збереження на складах і базах зберігання зброї.

Рис. 4.26. Зовнішній вигляд автоматів АК107 та АК108

Відмінністю автоматів нового покоління (Александрова – Калашникова, рис. 4.26) АК107 (калібру 5,45-мм) та АК108 (калібру 5,56-мм НАТО) є збалансована безударна система автоматики з розподіленими масами, яка діє за газовідвідною схемою з довгим рухом газового поршня та додатковим балансиром. Другий газовий поршень (газовий двигун), зі встановленою на його шток протимасою та пристроєм (шестірнею, що синхронізує), розташований між затворною рамою та балансиром (рис. 4.27). Газові поршні рухаються назустріч один одному. Один газовий поршень приводить у дію систему автоматики зброї, а другий рухає протимасу і компенсує імпульс руху затворного механізму, чим зменшує відбій та підкидання зброї угору.

Рис. 4.27. Схема роботи автоматики АК107 (АК108):

1 – затворна рама з нижньою планкою та газовим поршнем; 2 – верхня планка з поршнем;
3 – шестірня, що синхронізує; 4 – затвор; 5 – газова камора

При пострілі, від тиску газів на них, обидва поршні отримують інерцію та рухаються у протилежних напрямках, і у своїх крайніх точках створюють інерційні моменти, чим зменшують силу відбою; при цьому протилежний рух поршнів синхронізується за допомогою спеціальної шестірні. Під дією сили пружин зворотного механізму (у конструкції передбачено дві зворотні пружини – одна розташована між задньою стінкою ствольної коробки та затворною рамою, а друга пружина знаходиться між затворною рамою та балансиром і стискається між ними при відкриванні затвора) та вузла синхронізації обидві маси одночасно повертаються у вихідне положення, при цьому імпульс накату під час досилання патрона і замикання каналу ствола затвором значно зменшується.

Автомати АК107 та АК108 складаються з таких основних частин та механізмів (рис. 4.28), це:

– ствол із вкладишем, ствольною коробкою, прикладом та пістолетною рукояткою;

– кришка ствольної коробки з прицільною планкою;

– ударно-спусковий механізм;

– зворотний механізм;

– верхня планка з поршнем та шестірнею, що синхронізує;

– затворна рама з нижньою планкою та другим газовим поршнем;

– затвор;

– газова камора зі сталевим кожухом;

– ложе зі ствольними накладками;

– магазин;

– дуловий гальмо-компенсатор.

Від основи мушки до ствольної накладки проходить кожух газового двигуна, інтегрований зі ствольною накладкою.

Рис. 4.28. Основні частини та механізми автомата АК107 (АК108):

1 – ствол із вкладишем, ствольною коробкою, прикладом та пістолетною рукояткою;

2 – кришка ствольної коробки з прицільною планкою; 3 – ударно-спусковий механізм; 4 – верхня планка з поршнем та шестірнею, що синхронізує; 5 – зворотний механізм; 6 – затворна рама з нижньою планкою та другим газовим поршнем; 7 – затвор; 8 – газова камора зі сталевим кожухом; 9 – ложе зі ствольними накладками; 10 – магазин; 11 –дуловий гальмо-компенсатор

Геометрія вікна для викидання гільзи більш коротша і зі скосом у задній та передній частині. Це пов’язано з тим, що хід рухомих частин АК107 та АК108 менший, ніж у звичайного автомата, у результаті чого темп стрільби в автоматичному режимі з 600 пострілів за хвилину, як у АК74, зріс у АК107 до 850, а у АК108 до 900 пострілів (дод. 2.1).

Автомати можуть вести вогонь у трьох режимах: “АВ” – автоматичним вогнем (перше верхнє положення перевідника після “запобігання”); “3” – короткими чергами з відсічкою після трьох патронів (середнє положення перевідника) та “ОД” – одиночним вогнем (крайнє нижнє положення перевідника). Якщо при стрільбі одиночними пострілами та в автоматичному режимі УСМ працює так, як і у звичайного автомата Калашникова, то для відсікання трьох патронів (“3”) на вісь перевідника насаджується спеціальний зубчатий сегмент – “сухар” (“тріскачка”), який при кожному пострілі (від одного до трьох) утримує автоматичне шептало. Після виконання третього пострілу “сухар” звільняє шептало і воно перехоплює курок та утримує його до чергового натискання на спусковий гачок. При наступному натисканні на гачок цикл стрільби по три патрони знову повторюється.

Канал ствола і патронник хромовані, всередині ствол має 4 правобічні нарізи з кроком 200 мм (АК107) и 178 мм (АК108).

Кришка ствольної коробки кріпиться до ствольної коробки за допомогою важеля, а не кнопкою зворотного механізму, як у всіх АК. Спереду на кришці розташований задній прицільний пристрій (приціл), який своїм виступом заходить у паз ствольної накладки, що закріплює передню частину кришки.

Прицільний пристрій автомата складається з ковзної тангенти з
U-подібним прорізом – задній прицільний пристрій (приціл) та циліндричної шпильки у захисному кожусі – передній прицільний пристрій (мушка). Пластмасові деталі армовані скловолокном і виготовлені з чорного поліаміду з фосфатно-лаковим покриттям. Приклад, що складається, створює зручність при транспортуванні, крім того автомати обладнані пристроєм для установки підствольного гранатомета, оптичних і нічних прицілів.

Автомати АК107 і АК108 дають підвищення купчастості стрільби з нестійких положень у 1,5–2,0 рази по відношенню до штатного АК74М. Випробування на безвідмовність роботи довели, що характеристики, які допускають 0,2 % затримок при стрільбі, значно перевищені. Автомати витримують 10–15 тисяч пострілів без поломок частин і механізмів.

Слід згадати і про автомати АН-94 “Абакан” (Ніконова) та АЕК-971 (Кошкарова). Конструкція їх більш складна, ніж у АК, а це негативно впливає на їх надійність. Також вони дуже чутливі до забруднення частин, що призводить до виникнення більшої кількості затримок при стрільбі.