Повздовжній паз для проходження відбивного 5 – кільцевий уступ; 6 – виступ для

виступу; 13 – отвір для осі викидача; 14 – канал для з’єднання з задньою стінкою

розташування розбивача; 15 – виступ розбивача ствольної коробки

Стрільба продовжуватиметься, доки не буде відпущений спусковий гачок (кнопка електроспуску) чи доки у стрічці не будуть витрачені всі патрони.

Якщо після пострілу спусковий гачок буде відпущений, то затворна рама з затвором зупиниться у задньому положенні на бойовому зводі, для продовження стрільби необхідно знову натиснути на спусковий гачок.

У 1969 році кулемет КК був модернізований та отримав назву ККМ. Модернізація здійснювалась з метою зменшення ваги (майже на 1,5 кг), спрощення процесу виготовлення та підвищення зручності експлуатації.

Були внесені такі конструктивні зміни:

– полегшений і зменшений зовнішній діаметр ствола, на якому відсутнє оребрення (повздовжні канавки); полегшені: ствольна коробка, затворна рама, трубка газового поршня, основа приймача і деякі інші частини;

– кришка ствольної коробки, що направляє стрижень; подавач із щитком і деякі інші частини для зменшення ваги виготовлені методом штампування з листової сталі. Жорсткість кришки підвищена повздовжніми ребрами;

– для підвищення ефективності стрільби і зручності прикладання змінений зовнішній вигляд приклада і додатково введений наплічник;

– до ствола приєднаний щілинний полум’ягасник замість раструбного;

– пістолетна рукоятка й обмежувач затворної рами стали пластмасовими.

До кулемета ККМ розроблено також новий триногий станок конструкції Степанова (рис. 4.38), який на 3,2 кг легше ніж станок Саможенкова, а деталей у нього менше на 29 одиниць. На правій задній нозі станка вмонтована стійка для кріплення коробки зі стрічкою. Коробки ККМ (ККМС) полегшені, що дозволяє переносити кулемет у бою одним номером обслуги і змінювати позицію без розряджання кулемета.

Рис. 4.38. Триногий станок конструкції: а – Саможенкова, б – Степанова:

1 – основа; 2 – вертлюг з механізмами наведення; 3 – рама; 4 – стійка з механізмом точного наведення; 5 – переносні лямки; 6 – в’ючний ремінь

Бронетранспортерна установка (рис. 4.39) призначена для з’єднання кулеметів КК і ККМ з кронштейном бронетранспортера, а також надання стволу кулемета потрібного напрямку при стрільбі. Металева установка складається з вертлюга для забезпечення горизонтальної наводки кулемета, сектора для забезпечення вертикальної наводки, тримача патронної коробки, рами для з’єднання кулемета з установкою та стрічкозбірника. Маса кулемета ККМБ з установкою без боєкомплекту становить 18,5 кг.

Рис. 4.39. Бронетранспортерна установка для кулеметів КК і ККМ:

1 – вертлюг; 2 – сектор; 3 – рама; 4 – тримач патронної коробки; 5 – стрічкозбірник;

6 – амортизатор; 7 – стопорний болт із рукояткою; 8 – кільцева проточина;

9 – вушко з напівкруглими вирізами для цапф ствольної коробки; 10 – шпилька

Для стрільби та спостереження в умовах природної нічної освітленості кулемет Калашникова (крім кулемета ККТ) має “нічну” модифікацію ККМН, у якої є пристосування для кріплення нічних прицілів НСПУ або НСПУМ.

До комплекту кулемета входять: коробки з патронними стрічками, приладдя, ремінь, чохол і запасний ствол, запасні частини і пристосування для стрільби холостими патронами.

Приладдя (рис. 4.40) призначене для розбирання, збирання, чищення та змащування кулемета.

Рис. 4.40. Приладдя кулеметів КК та ККТ:

1 – шомпол кулемета КК; 2 – витягувач; 3 – рамка для стрільби холостими патронами;
4 – втулка для стрільби холостими патронами; 5 – пенал із кришкою; 6 – виколотка; 7 – йоржик; 8 – викрутка; 9 – протирка; 10 – маслянка кулемета ККТ; 11 – шомпол кулемета ККТ