Робота частин і механізмів кулемета

Спусковий механізм (рис. 4.41) – безкурковий ударно-наколювального типу дозволяє вести вогонь тільки в автоматичному режимі. Розташовується він у ствольній коробці і призначений для утримання затворної рами на бойовому зводі, спуску її з бойового зводу і постановки кулемета на запобіжник.

Рис. 4.41. Спусковий механізм КК (ККМ): а – у розрізі; б – у розібраному стані

1 – спусковий важіль; 2 – спусковий гачок; 3 – пружина спускового важеля;

4 – запобіжник; 5 – шептало; 6 – округлений скіс; 7 – відросток спускового гачка;

8 – виступ для обмеження повороту спускового гачка; 9 – зачіп для взаємодії зі спусковим важелем; 10 – прапорець запобіжника; 11 – вузький виріз; 12 – широкий виріз;
13 – виступ для кріплення запобіжника; 14 – фіксатор запобіжника

Положення частин і механізмів до заряджання

Затворна рама з газовим поршнем і затвор, під дією зворотно-бойової пружини, знаходяться у крайньому передньому положенні; газовий поршень – у патрубку газової камори; канал ствола замкнутий затвором. Затвор повернутий навколо повздовжньої осі праворуч, його бойові виступи зайшли за бойові упори ствольної коробки; розбивач у передньому положенні, його бойок виходить з отвору остова затвора. Зворотно-бойова пружина має найменше стиснення. Рукоятка перезаряджання знаходиться у крайньому передньому положенні.

Подавач заходить своїм виступом у паз на правій стінці затворної рами і займає крайнє праве положення; палець подачі своєю пружиною піднятий вгору; верхні пальці і важіль подачі у кришці ствольної коробки і під дією своїх пружин притиснуті вниз. Спусковий важіль піднятий вгору, хвіст спускового гачка відведений вперед; запобіжник повернутий вперед (у положення “Вогонь”), при цьому його виріз повернутий вгору і дає можливість спусковому важелю опуститися вниз.

Щиток закриває вікно ствольної коробки для викидання гільз (рис. 4.42).

Рис. 4.42. Положення частин і механізмів кулемета до заряджання:

1 – затвор; 2 – затворна рама; 3 – важіль подачі; 4 – спусковий важіль

У кулемета ККТ шептало і передній кінець коромисла підняті вгору, а кулачок спускового механізму повернутий назад; нижній кінець великого важеля електроспуску під дією своєї пружини повернутий назад, а нижній кінець малого важеля електроспуску – праворуч, завдяки чому штовхач і якір електроспуску зміщені праворуч. Спусковий важіль електроспуску під дією своєї пружини знаходиться у верхньому положенні; запобіжник кулемета повернутий прапорцем уперед, при цьому його виріз повернутий вгору і дає можливість шепталу опуститися вниз. Кришка ствольної коробки закрита; щитки приймача під дією своїх пружин опущені униз.

Робота, частин і механізмів при заряджанні

Для заряджання кулемета необхідно:

– повернути рукоятку кулемета ліворуч;

– відкрити кришку ствольної коробки;

– покласти стрічку на основу приймача так, щоб перший патрон закраїною дна гільзи зайшов у зачепи викидача, а стрічка не мала перекосу;

– закрити кришку ствольної коробки;

– відвести за рукоятку перезарядження затворну раму назад до упору і поставити її на бойовий звід;

– подати рукоятку перезарядження вперед до упору.

Кулемет заряджений. Якщо негайне відкриття вогню не передбачене, то кулемет необхідно поставити на запобіжник (повернути прапорець назад), при цьому виріз для спускового важеля буде знизу і спусковий важіль (шептало кулемета ККТ) не зможе опуститися вниз.

При відведенні рукоятки перезарядження назад вона своїм ведучим виступом заходить за уступ затворної рами, відводить її назад і стискає зворотно-бойову пружину; розбивач, що знаходиться своїм виступом у кільцевій проточині стійки затворної рами, відходить назад.

Зачепи витягача виймають зі стрічки патрон і пересувають його назад. При русі назад патрон підіймає вгору важіль подачі і стискає його пружину, а дном гільзи впирається у скіс гребеня подачі та під дією важеля подачі опускається у приймальне вікно основи приймача і стає перед досилачем затвора.

Після відведення затворної рами на довжину вільного ходу вона, діючи переднім скосом фігурного вирізу на ведучий виступ затвора, повертає його ліворуч; бойові виступи затвора виходять із бойових упорів ствольної коробки – відбувається відмикання затвора, і він разом із затворною рамою відходить назад.

При подальшому відведенні рукоятки затворна рама діє лівою похилою гранню на ролик подавача, а виступом – на скоси штовхача щитка. Верхня частина подавача при цьому повертається ліворуч; палець подачі, впираючись у ланку стрічки, пересуває стрічку ліворуч і встановлює черговий патрон проти зачепів витягача; верхні пальці кришки ствольної коробки пропускають черговий патрон ліворуч і разом із пальцем подачі утримують стрічку в приймачі. Штовхач виступом затворної рами зміщується ліворуч і загином відкриває щиток вікна ствольної коробки.

Спусковий важіль (шептало кулемета ККТ) під дією затворної рами опускається вниз і як тільки затворна рама своїм бойовим зводом пройде шептало спускового важеля, то він під дією своєї пружини підійметься вгору; при зворотному русі затворна рама стає на бойовий звід.

Виступ затворної рами, при проході скосів штовхача, звільнює його, і вікно ствольної коробки закривається щитком. Кулемет заряджений.

Робота частин і механізмів при стрільбі

Для відкриття вогню необхідно повернути прапорець запобіжника вперед у положення “Вогонь”, якщо кулемет стояв на запобіжнику, і натиснути на спусковий гачок (кнопку електроспуску чи спусковий важіль). При повороті широкий виріз запобіжника стає під спусковим важелем (шепталом) і дає можливість йому опуститися вниз.

Спусковий гачок повертається на своїй осі і зачепом натискає на спусковий важіль, виводить його шептало з-під бойового зводу затворної рами; затворна рама разом із затвором під дією зворотно-бойової пружини рухається вперед (рис. 4.43), при цьому затвор досилачем виштовхує патрон із приймального вікна основи приймача і спрямовує його у патронник.

Рис. 4.43. Положення частин і механізмів зарядженого кулемета перед пострілом:

1 – затвор; 2 – затворна рама; 3 – важіль подачі; 4 – спусковий важіль; 5 – патронник

При русі вперед затворна рама впливає своєю правою похилою гранню на виступ подавача і відхиляє його верхню частину праворуч; палець подачі заскакує за чергову ланку стрічки; верхні пальці кришки ствольної коробки при цьому утримують стрічку від випадання; при наближенні затвора до казенного зрізу ствола викидач заходить у його виріз, а зачіп викидача заскакує за закраїну дна гільзи. Затвор спочатку під дією скосу виступу ствольної коробки на скіс правого бойового виступу, а потім заднього скосу фігурного вирізу затворної рами на ведучий виступ повертається навколо повздовжньої осі праворуч; його бойові виступи заходять за бойові упори ствольної коробки – відбувається замикання затвора.

При подальшому русі затворної рами зачепи витягача заскакують за закраїну дна гільзи чергового патрона, бойок розбивача виходить з отвору остова затвора і наколює капсуль патрона – відбувається постріл.

Куля під дією тиску порохових газів рухається по каналу ствола і як тільки вона пройде повз газовідвідний отвір, частина порохових газів спрямовується через нього у газову камору, тисне на газовий поршень і відкидає затворну раму назад. При русі назад затворна рама (як і при відведенні її за рукоятку перезарядження) зачепами витягача виймає зі стрічки і переносить назад патрон, який під дією скосу гребеня і важеля подачі опускається в приймальне вікно основи приймача.

Після проходження затворною рамою шляху вільного ходу (10–15 мм) вона, діючи переднім скосом фігурного вирізу на ведучий виступ затвора, повертає його навколо повздовжньої осі ліворуч і виводить його бойові виступи з бойових упорів ствольної коробки – відбувається відмикання затвора.

Затвор рухається назад разом із затворною рамою і зачепом викидача витягає гільзу з патронника; затворна рама зміщує штовхач ліворуч, який своїм загином повертає щиток і відкриває вікно ствольної коробки; гільза, що утримується зачепом викидача, наштовхується на відбійний виступ ствольної коробки і викидається назовні (вліво униз).

Затворна рама при русі назад впливає своєю лівою похилою гранню на ролик подавача і повертає його верхню частину ліворуч; палець подачі переміщує стрічку ліворуч і ставить черговий патрон проти зачепів викидача.

Після удару затворної рами у крайньому задньому положенні об обмежник вона під дією зворотно-бойової пружини починає рухатись вперед і, якщо спусковий гачок натиснутий, не зупиняється на бойовому зводі, а затвором досилає черговий патрон у патронник, розбивач наколює капсуль патрона – відбувається наступний постріл.

Для відкриття вогню з кулемета ККТ необхідно повернути прапорець запобіжника вперед, якщо кулемет стояв на запобіжнику, і натиснути на кнопку електроспуска чи на спусковий важіль.

При натисканні на кнопку електроспуска кулемета ККТ струм проходить через обмотку електромагніта і переміщує якір зі штовхачем ліворуч. Малий важіль при цьому повертається і просуває вперед нижній кінець великого важеля, під дією якого повертається кулачок. Зуб кулачка підіймає вгору задній кінець коромисла, а передній його кінець і шептало опускаються вниз та звільняють затворну раму; затворна рама разом із затвором під дією зворотно-бойової пружини рухається вперед. Надалі частини і механізми кулемета працюють так само, як і при натисканні на спусковий гачок.

Для виконання стрільби з ККТ вручну необхідно повернути запобіжник спускового важеля вперед і натиснути на спусковий важіль. При цьому нижній кінець великого важеля повернеться вперед; надалі частини і механізми працюють так само, як при натисканні на кнопку електроспуска.

Автоматична стрільба буде продовжуватись, доки натиснутий спусковий гачок (важіль, кнопка електроспуска ) і у стрічці є патрони.

При звільненні спускового гачка (важеля, кнопки електроспуска) затворна рама утримується бойовим зводом у задньому положенні – стрільба припиняється, але кулемет залишається зарядженим (патрон на лінії подачі).

При витраті всіх патронів і натиснутому спусковому гачку (кнопці електроспуска) затворна рама з затвором зупиниться у крайньому передньому положенні.

Примітки:

I. При переведенні регулятора (див. рис. 4.34) у положення 1 на газовий поршень діє найменша кількість порохових газів, що відводяться з каналу ствола, тому що обидва отвори патрубка відкриті і через них частина газів випускається назовні.

2. При переведенні регулятора у положення 2 залишається відкритим тільки лівий отвір патрубка і на газовий поршень діє більша кількість порохових газів, ніж у першому випадку.

3. При переведенні регулятора у положення 3 обидва отвори патрубка закриті і всі порохові гази, що надійшли у газову камору, діють на газовий поршень.

4.5. 7,62-мм СНАЙПЕРСЬКА ГВИНТІВКА ДРАГУНОВА (СГД)

7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова є зброєю снайпера і призначена для знищення різноманітних одиночних цілей, що з’являються та рухаються, як відкритих так і маскованих (рис. 4.97, а). У рукопашному бою до гвинтівки може приєднуватись багнет-ніж. На озброєння прийнята у 1963 році.

Рис. 4.44. Загальний вигляд СГД

Снайперська гвинтівка Драгунова (рис. 4.44) – це самозарядна зброя з вдалим поєднанням спеціальних і “загальних” бойових якостей. Принцип дії автоматики її заснований на використанні енергії порохових газів, що відводяться через отвір у стінці каналу ствола до газового поршня з йогокоротким ходом назад (ІІ-й клас, 1-а група, тип А).

При пострілі частина порохових газів, які рухаються за кулею, спрямовуються через газовідвідний отвір у стінці каналу ствола до газової камори, тиснуть на передню стінку газового поршня і відкидають його зі штовхачем, а разом з ними і раму в заднє положення (рис. 4.45). При відході затворної рами назад затвор трохи повертається та дещо відтягує гільзу назад, полегшуючи її наступне виймання з патронника; відкриває канал ствола; виймає і викидає гільзу зі ствольної коробки назовні, а затворна рама стискає зворотні пружини і зводить курок (ставить його на звід автоспуска).

Рис. 4.45. Принцип дії автоматики СГД

У переднє положення рама з затвором повертається під дією зворотного механізму, затвор при цьому досилає черговий патрон із магазина у патронник і закриває канал ствола, а затворна рама виводить шептало автоспуска з-під зводу автоспуска курка і курок стає на бойовий звід. Замикання каналу ствола здійснюється поворотом затвора ліворуч і заходженням його бойових виступів у вирізи ствольної коробки.

Для проведення чергового пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і натиснути на нього знову. Після звільнення спускового гачка тяга просувається вперед і її зачіп заскакує за шептало, а при натисканні на спусковий гачок зачіп тяги повертає шептало і роз’єднує його з бойовим зводом курка. Курок під дією бойової пружини повертається на своїй осі і різко ударяє по розбивачу, який у свою чергу просувається вперед і наколює капсуль патрона. Відбувається постріл.

При пострілі останнім патроном, коли затвор відійде назад, подавач магазина підіймає вгору зупинник затвора і затвор упирається в нього. Затворна рама зупиняється в задньому положенні, це сигнал, що в магазині закінчилися патрони.

Ударно-спусковий механізмскладається з ударного механізму – куркового типу та спусковогомеханізму, який дозволяє вести тільки одиночний вогонь. Прапорцевий запобіжник – подвійної дії, водночас замикає спусковий гачок і обмежує рух затворної рами назад, закриваючи виріз ствольної коробки. У СГД використаний модернізований напівавтоматичний механізм заряджання.

Гвинтівка складається з таких основних частин і механізмів (рис. 4.46):

– ствол зі ствольною коробкою, відкритим прицілом і прикладом;

– кришка ствольної коробки;

– зворотний механізм;

– затворна рама;

– затвор;

– газова трубка з регулятором газового поршня і штовхачем з пружиною;

– ствольні накладки (права і ліва);

– ударно-спусковий механізм;

– запобіжник;

– магазин;

– щока приклада;

– оптичний приціл;

– багнет-ніж.

Рис. 4.46. Основні частини та механізми снайперської гвинтівки:

1 – ствол зі ствольною коробкою, відкритим прицілом і прикладом; 2 – кришка ствольної коробки; 3 – зворотний механізм; 4 – затворна рама; 5 – затвор; 6 – газова трубка з регулятором; 7 – газовий поршень; 8 – штовхач із пружиною; 9 – ствольні накладки; 10 – ударно-спусковий механізм; 11 – запобіжник; 12 – магазин; 13 – щока приклада; 14 – оптичний приціл;
15 – багнет-ніж

Для стрільби з гвинтівки використовуються 7,62-мм гвинтівочні з закраїною патрони (7,62×54-мм). У залежності від призначення куль їх головні частини мають таке кольорове забарвлення (див. рис. 4.31): звичайна зі сталевим осердям – срібляста; важка зр. 1930 р. – жовта; трасуюча – зелена; бронебійно-запалювальна – чорна з червоним пояском; легка зр. 1908 р. та спеціальна снайперська зі сталевим осердям – кольору не мають.

Місткість магазина коробчастого типу – 10 патронів.

Відмінності конструкції СГД від АК пов’язані передусім з її “снайперськими” завданнями, це: довший ствол – 620 мм (у АК – 415 мм); для забезпечення плавності роботи автоматики зворотний механізм має дві пружини; затворна рама і газовий поршень не з’єднані між собою (короткий хід поршня); поршень і штовхач виконані як окремі деталі з власною зворотною пружиною і повертаються у переднє положення відразу ж після відкидання затворної рами назад. Таким чином, рух автоматики при пострілі “складається” з послідовних рухів окремих деталей.

Затвор гвинтівки має три симетрично розташовані бойові виступи, що робить його замикання більш надійним і одноманітним. Ствольна коробка – фрезерована. Ударно-спусковий механізм зібраний в окремому корпусі, що знижує навантаження на нього при пострілі. Нововведенням є використання курка як роз’єднувача шептала зі спусковим гачком.

На дуловій частині ствола кріпиться циліндричний щілинний полум’ягасник, конструкція якого виявилася дуже вдалою; п’ять повздовжніх щілин розміщені і спрофільовані так, що він працює також і як компенсатор. Висока ефективність полум’ягасника особливо важлива при стрільбі вночі з використанням нічного прицілу. Гвинтівка має дерев’яний приклад складної рамочної форми, так виріз у прикладі і передня його грань утворюють пістолетну рукоятку. Для кращого прицілювання на приклад кріпиться “щока”, яка як і затильник приклада не регулюється.

Цівка складається з двох симетричних ствольних накладок з прорізами для кращого охолоджування ствола, які мають підпружне кріплення на стволі, так що точка опору цівки знаходиться на осі каналу ствола.

Рис. 4.47. Загальний вигляд СГДС

У 1992 році створена модифікація СГДС (рис. 4.47) яка відрізняється: більш масивним укороченим стволом (590 мм); удосконаленим газовідвідним вузлом; прикладом із термопластмаси з невід’ємною щокою, який складається на праву сторону; новим укороченим полум’ягасником.

Прицільні пристрої снайперської гвинтівки складаються з оптичного прицілу ПСО-1 (ПСО-1М2) і механічного (відкритого) прицілу.

Оптичний приціл ПСО-1 (рис. 4.48) кріпиться з лівого боку ствольної коробки і має 4-кратне збільшення з полем зору 6º. Він складається з механічної та оптичної (телескопічної) частини. У приціл вбудований інфрачервоний датчик, що дозволяє використовувати його як пасивний нічний приціл, хоча зазвичай він використовується в сполученні з окремим інфрачервоним прожектором.

Механічна частина прицілу складається з корпусу, верхнього та бокового маховичків, пристрою освітлення сітки прицілу, висувної бленди, гумового наочника і ковпачка.

Оптична телескопічна частина прицілу складається з об’єктива, обертаючої системи, люмінесцентного екрана, окуляра та сітки. Сітка прицілу призначена для прицілювання, вона виготовлена на склі, яке кріпиться у рухомій рамці. На сітці (рис. 4.49) нанесені: шкала бокових поправок; основний (верхній) косинець для прицілювання при стрільбі на дальності до 1000 м; додаткові косинці (нижче основного косинця по вертикальній лінії униз) для стрільби відповідно на дальності 1100, 1200 і 1300 м; далекомірна шкала (суцільна горизонтальна і крива пунктирна лінії).

На “нічній” моделі СГД-Н вибірково може встановлюватися один з нічних прицілів; НСПУМ (СГДСН-2) або НСПУ-3 (СГДСН-3).

Гвинтівка також має механічний відкритий секторний приціл з регульованою мушкою, який використовується у разі пошкодження або виходу з ладу оптичного прицілу. Через високе розташування приклада стрільба з відкритим прицілом менш зручна, ніж з оптичним.

До комплекту снайперської гвинтівки входять: приладдя, ремінь, чохол для оптичного прицілу, сумка для перенесення оптичного прицілу і магазинів, сумочка для перенесення зимового пристрою освітлення сітки, запасних батарейок і маслянки.

Приладдя призначене для розбирання, збирання, чищення та змащування гвинтівки. Воно (крім маслянки) переноситься в сумці для оптичного прицілу і магазинів. До складу приладдя (рис. 4.50) входять: пенал з кришкою, йоржик, викрутка, протирка, виколотка, маслянка та шомпол.

Рис. 4.50. Приладдя гвинтівки:

1 – кришка пенала; 2 – йоржик; 3 – викрутка; 4 – протирка;

5 – виколотка; 6 – корпус пенала; 7 – маслянка; 8 – щока; 9 – шомпол;

10 – подовжувач шомпола; 11 – подовжувач шомпола передній

Шомпол складається з трьох ланок, які згвинчуються одна з одною. На одній ланці він має головку для з’єднання з пеналом, а на іншій – різьбу для нагвинчування протирки або йоржика і щілину для просмикування ганчір’я.

Запасними частинами, інструментом і приладдям до оптичного прицілу є запасні батарейки та електролампочки, світлофільтр, ключ-викрутка для вкручування та викручування електролампочок, серветка і гумовий ковпачок на тумблер. Також надається (рис. 4.51): сумка для перенесення оптичного прицілу і магазинів; чохол для оптичного прицілу; сумочка для перенесення зимового пристрою освітлення сітки, запасних батарейок і маслянки.

Рис. 4.51. Сумки і чохол:

а – сумка для перенесення оптичного прицілу і магазинів; б – чохол для оптичного прицілу;
в – сумочка для перенесення зимового пристрою освітлення сітки, запасних батарейок і маслянки; 1 – кишеня для оптичного прицілу; 2 – кишені для магазинів;

3 – кишеня для шомпола; 4 – кишеня для пенала; 5 – кишеня для ключа-викрутки;

6 – кишеня для світлофільтра; 7 – кишеня для серветки

Неповне розбирання та збирання гвинтівки після неповного розбирання наведено у тренажній карті (дод. 3.3).