Напівавтоматів та автоматів.

Тема 2. Напівавтомати, автомати та автоматичні лінії.

Лекція 18. Особливості кінематики та використовування агрегатних

напівавтоматів та автоматів.

Особливості кінематики напівавтоматів та автоматів. Поняття циклу, цикло-грама роботи, аналіз продуктивності. Розподільчий вал, організація допоміжних рухів. Про-філювання кулачків за циклограмою. Класифікація напівавтоматів та автоматів [ 3-5, 7,10 ].

Завдання на самостійну роботу.

Агрегатні верстати як різновид напівавтоматів, працюють за замкнутим автоматичним циклом.

Циклом називається півторюючуяся з обробкою кожної заготовки з пар-тії жорстка послідовність спрацьовування по довжині та часу усіх меха-нізмів та устріїв верстату. Агрегатні верстати запускаються після закріплення заготовки у верстатному пристосуванні або від кнопки « пуск », що натискає верстатник ( якщо він завантажує та розвантажує робочу зону агрегатного верстату при роботі верстату у напівавтоматичному режимі ), або за сигналом системи контролю про завершення закріплення заготовки ( при повній автома-тизації агрегатного верстату ). Цей різновид обладнання структурно складено з нормалізованих модульних частин (які можуть бути замінені у разі техноло-гічних потреб у короткі строки ): уніфікованих столів, агрегатних силових голівок ( рухомі коробки з ріжучим інструментом ) та базових елементів -станин, підставок, стійок, угольників, тощо. Тому кінематика в них простіша та роз”єднана. Кожна агрегатна силова голівка виконує один оперційний рух на усю технологічну наладку на неї незалежно від того, одношпиндельна вона, чи багатошпиндельна. За рахунок диференцювання операцій та інтегру-вання інструментів у голівках, продуктивність агрегатних верстатів - одна з найбільших. Відносно швидке монтування та перемонтування цих верстатів та їх висока продуктивність надають їм великі переваги перед іншими видами обладнання, тому здебільшого їх використовують в умовах крупносерійного та масового виробництв ( мал. 123 - 131 ).

Демонструються файли: 118-122- робота агрегатних верстатів

Мал.123. Агрегатний 4-х позиційний 48-шпиндельний вертикально-

ввердлувальний напівавтомат ( на пердньому плані – позиція

завантаження-зрозвантаження робочої зони )

Мал.124. Агрегатний 4-х позиційний 48-шпиндельний вертикально-

свердлувальний напівавтомат ( наладка інструментальна),

оброблюються по 4 заготовки паралельно ( одночасно )

на кожної з трьох робочих позицій. Поворотний стіл із

заготовками повертається дискретно по 90 ^О

Мал.125. Агрегатний 4-х сторонній 4-х шпиндельний горизонтально-

свердлувальний напівавтомат. Стіл – нерухомий. Завантаження-

розвантаження заготовки – зверху, після виводу ріжучих

інтрументів

Мал. 126. Агрегатний восьмипозиційний напівавтомат для комплексної

обрабки корпусу.

Мал. 127. Компановка агрегатного напівавтомату

Мал.128. Уніфіковані агрегатні частини агрегатного верстату ( станина-

-кругла ):

1 — станина; 2 — стіл; 3 — сило­ві голівки; 4 — кронштейн; 5 — стійка;

6 — проміжна підставка; 7 — багатошпиндельна насадка; 8 — одно-

інструментальна насадка; 9 — пульт управління; 10- — силовий електро-

шкаф. А — вісь; Б — башмаки.

Мал. 129. Варіанти компановок агрегатних верстатів

Мал. 130. Схема компоновок багатопозиційних агрегатних верстатів:

а - карусельного типу з поворотним столом і веєроподібно розташованими горизонтальними і похилими силовими голівками; б - карусельного типу з поворотним столом і з веєроподібно розташованими вертикальними силови-ми голівками, в - карусельного типу з поворотним столом і веєроподібно роз-ташованими горизонтальними і вертикальними силовими голівками; г- кару-сельного типу з поворотним коловим столом і центральною колоною, з вер-тикальним (ліва позиція) і з комбінованим (права позиція) розташуванням силових голівок; д – з поворотним пристосуванням; е – двухстояковий бара-банного типу; ж - портальний барабанного типу; з - з поворотною планшай-бою, що має горизонтальну вісь обертання; і - зі столом маятникового типу.

Мал.131. Компоновка многопозиційного переналагоджувального

агрегатного верстату

Мал. 132. Класифікація агрегатних голівок

Агрегатні силові голівки класифікують по різних критеріях ( мал. 132 ),

основними з яких користуються технологи при складанні заявки на придбан- ня вузлів верстату:

- точність обробки та плавність руху;

- самодіюча чи несамодіюча голівка ( у перших встроєні як привод

головного руху, так і привод подач, тому агрегатні столи не мають при-

водів; у других встроєно тільки привод подач, потому вони потребують

агрегатні столи зі встроєними приводами подач );

- за конструкцією приводів: механічні ( мал. 133 ), гідравлічні

( мал. 134 ), пневматичні, гідро- механічні ( експлуатаційні можливості

підприємства );

- конструкція переднього кінця шпинделя голівки для кріплення

ріжучого інструменту ( мал. 135 ).

- можливість встановлення додакових багатошпиндельних голівок та

коробок( мал. 131 );

- потужність та габарити силової голівки;

- довжина робочого та холостого ходів та їх швидкості;

- діапазони регулювання по швидкості та подачі;

- швидкість та простота переналагоджування.

Для вибору агрегатних силових голівок, столів та інших уніфікованих елементів до них, верстатнобудівні підприємства випускають спеціалізовані каталоги з найменуванням, кодом, характеристиками, описами роботи та ви-

могами до експлуатації, ціною та бланками заявок на придбання цих вузлів.

Найближчий до нашого регіону – Харківський завод агрегатних верста-тів ( ХЗАС ).

Мал.133. Кінематика деяких видів агрегатних голівок

з механічним приводом

Мал. 134. Гідрокінематичні схеми деяких агрегатних голівок

з гідравлічним приводом

Мал. 135. Варіанти кріплення вісьового ріжучого інструменту

у шпинделях агрегатних голівок