Стрілецькі ПРИЦІЛИ та прилади

Під дією сили тяжіння куля відхиляється від лінії кидання вниз і описує деяку криву лінію (траєкторію), яка спрямована випуклістю вгору, тому перед пострілом осі каналу ствола зброї необхідно надати відповідне положення у просторі як у горизонтальній, так і у вертикальній площині, щоб забезпечити влучення кулі у ціль, ураховуючи при цьому відстань до цілі та швидкість її руху, силу вітру та деривацію.

Надання осі каналу ствола зброї потрібного для стрільби положення у просторі називається прицілюванням або наведенням.

Надання осі каналу ствола зброї потрібного для стрільби положення у горизонтальній площині називається горизонтальним наведенням.

Надання осі каналу ствола зброї потрібного для стрільби положення у вертикальній площині називається вертикальним наведенням.

Наведення здійснюється за допомогою прицільних засобів та механізмів, при цьому ручна стрілецька зброя наводиться безпосереднім наведенням (візуванням) на ціль, а станкова має ще й додаткові механізми для наведення.

Приціли – це прилади та пристосування, призначені для наведення зброї у ціль, які також можуть використовуватись для спостереження за полем бою і вибору цілі. Тільки вид зброї визначає структурну схему будови прицілу, його технічні характеристики й фізичні принципи візування цілі (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Класифікація прицілів

Будова прицілів сучасної зброї залежить від її призначення та застосування, але всіприціли повинні відповідати таким вимогам:

– бути зручними при встановленні на різні відстані стрільби і не змінюватись самостійно під час стрільби;

– забезпечувати достатню точність наведення і надавати можливість прицілюватись в умовах зменшеної видимості та вночі;

– бути простими за конструкцією та способом виготовлення;

– мати як найменше частин, що виступають і заважають стрільбі;

– забезпечувати легкість вивірення прицільних пристроїв.

Приціли стрілецької зброї поділяються на: механічні та оптичні.