Створення проекту в векторизаторі Easy Trace

Для створення проекту в EasyTrace необхідно:

1. Запустити EasyTrace;

2. Увійти в меню «Файл» → «Новий проект ...»

Рис. 5 Створення Нового проекту

і у вікні (рис. 6) натискаємо на кнопку «Далі».

Рис. 6 Діалогове вікно «Визначення прототипа»

Після натискання кнопки відкриється діалогове вікно «Визначення системи координат» (рис. 7). Це вікно можна згодом відкривати з оболонки EasyTrace меню «Проект» → «Властивості проекту ...».

Рис. 7 Діалогове вікно «Визначення системи координат»

У діалоговому вікні необхідно встановити наступні параметри:

1. Напрям осей координат.

2. Масштаб майбутньої карти. Чим детальніше масштаб, тим частіше EasyTrace буде ставити вузли при векторизації лінійних об'єктів в автоматичному режимі.

3. «Одиниці виміру». У цьому вікні встановлюються одиниці виміру в майбутній карті. Якщо ми будемо працювати з проекцією Гауса-Крюгера, то цими одиницями будуть метри.

4. «DPI віртуального растра». У цьому вікні встановлюється дозвіл растрового зображення, яке буде векторизованних.

5. У відповідних полях вказуємо значення X і У координат лівого нижнього і правого верхнього кутів векторного поля проекту, які можуть не збігатися з координатами кутів реєстрового поля.

При цифрованні топографічної основи необхідно пам'ятати, що на топокартах, координати проекції Гаусса-Крюгера наводяться в кілометрах. Тому, якщо одиниці проекту вказані в метрах, то при введенні координат лівого нижнього і правого верхнього кутів, нам необхідно кілометри перевести в метри.

Після заповнення всіх полів діалогу тиснемо кнопку «Далі». Далі відкриється діалогове вікно «Підключення растра».

Рис. 8 Діалогове вікно «Підключення растра»

У цьому вікні вибираємо опцію «Я зроблю це пізніше» і тиснемо «Готово».

Далі необхідно встановити топологічні правила. Це робиться в меню «Проект» → «Правила топології».

Рис. 9 Перехід до «Топологічних правил»

Відкриється діалогове вікно «Топологічні правила» (рис. 10).

Рис. 10 Діалогове вікно «Топологічні правила»

У діалоговому вікні необхідно встановити необхідні топологічні відносини, які виникатимуть при створенні поліліній.

Після заповнення полів у діалоговому вікні «Топологія», переходимо в «Проект» → «Властивості проекту»

Рис. 11 Перехід до «Властивостей проекту»

Далі переходимо в закладку «Інформація» (рис. 12).

Рис. 12 закладка «Інформація»

У діалоговому вікні необхідно встановити час початку роботи і ввести виконавця проекту. Дату та час початку роботи можна встановити шляхом натискання кнопки , яка розташовується праворуч від поля введення дати початку роботи.

Після натискання кнопки «ОК», діалогове вікно «Властивості проекту» закривається.

Далі необхідно зберегти виконану роботу: «Файл» → «Зберегти», або натиснути кнопку на панелі інструментів EasyTrace.

Наступний крок при створенні проекту - створення векторних шарів і атрибутивних баз даних.

Управління шарами в EasyTrace здійснюється в меню «Проект» → «Шари» (рис. 13).

Рис. 13 Створення векторних шарів в EasyTrace

У діалоговому вікні можна побачити, що при створенні проекту EasyTrace, автоматично створив один векторний шар з ім'ям «0».

Для створення нових векторних шарів необхідно зайти в меню діалогового вікна «Налаштування шарів проекту» «Векторні шари» → «Додати векторний шар» (рис. 14).

Рис. 14 Додавання векторного шару

Після активації пункту меню «Додати векторний шар», необхідно вести ім'я векторного шару. Створені векторні шари можна перейменовувати, у шарів можна змінювати колір, тип лінії (для лінійних об'єктів).

Векторні шари можна створювати в будь-який момент ведення проекту. Також в будь-який час можна міняти колір векторного шару, тип ліній (для лінійних шарів).

Після створення векторних шарів діалогове вікно «Налаштування шарів проекту» буде виглядати наступним чином (рис. 15).

Рис. 15 Вигляд діалогового вікна «Налаштування шарів проекту» після створення векторних шарів

Після того, як визначені необхідні векторні шари, переходимо до створення атрибутивних баз даних до векторних шарів. Ця операція проводиться в меню «Проект» → «Бази даних ...» (рис. 16).

Рис. 16 Перехід до операції «Бази даних ...»

Після активації опції «Бази даних ...», EasyTrace пропонує вибрати каталог у якому зберігатимуться атрибутивні бази даних (рис.17).

Рис. 17 Вікно вибору каталогу атрибутивних баз даних

Задати каталог можна двома способами: за допомогою командного рядка, тобто безпосередньо ввести з клавіатури каталог, або за допомогою провідника, натиснувши кнопку , після чого в стандартному діалозі Windows, вибрати каталог і натиснути кнопку «ОК».

Після завдання каталога відкривається вікно «Бази даних проекту» (рис. 18). У діалоговому вікні вибираємо шар, для якого буде створюватися атрибутивна база даних і, в залежності від типу шару (точкового або лінійного), активуємо функцію «БД точок» або «БД ліній».

Рис. 18 Діалогове вікно «Бази даних проекту»

У діалоговому вікні «Атрибути шару» (рис. 19) у рядку «База даних» вводимо ім'я файлу бази даних для обраного векторного шару. Доцільно іменувати базу даних шару так само як і ім'я векторного шару.

Рис. 19 Діалогове вікно «Атрибути шару»

Після цього EasyTrace створить рядок для нового атрибуту в якому необхідно внести ім'я атрибута (у нашому випадку - Abs), вибрати тип атрибутивних даних (колонка «Тип»), визначити їх розмір (колонки «Розмір» і «Дес. Знаків»).

Рис. 20 Діалогове вікно завдання параметрів атрибутивного поля

Так задається необхідна кількість атрибутів просторових об'єктів.

Після створення структури атрибутивної таблиці натискаємо «ОК» у діалоговому вікні «Атрибути шару» і повертаємося в діалог «Бази даних проекту», де вибираємо інший векторний шар і створюємо структуру атрибутивної бази даних для знову обраного шару.

Після створення атрибутивних баз даних можна переходити до реєстрації растрового (відсканованного) зображення.