ЛОКАЛІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ АВАРІЙ.

Щоб локалізувати та ліквідувати аварію та знизити імовірність ураження людей, які були на зараженій місцевості або мали контакт із зараженою технікою чи транспортом, необхідно здійснити так звану спеціальну обробку. Вона складається із санітарної обробки людей та знезаражування території, транспорту, техніки.

Санітарна обробка людей може бути частковою або повною.

Часткова санітарна обробка виконується людиною самостійно після виходу на незаражену місцевість і включає:

- видалення радіоактивного пилу із одягу, взуття, відкритих частин тіла;

- знезаражування одягу та обробка відкритих частин тіла з допомогою індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8).

Після виходу із зони РЗ треба видалити радіоактивний пил з одягу витрушуванням одягу, вибиванням палкою, очищенням щіткою або віником. Стояти треба обличчям в бік, куди дме вітер. Взуття очищують віником або миють водою. Відкриті частини тіла обмивають водою в останню чергу.

Після виходу із зони хімічного зараження знезаражують одяг від СДОР у крапельному стані. Для цього з флакону з дегазуючим розчином, що входить до складу ІПП-8, змочити ту частину одягу, куди потрапила СДОР, і марлевими тампонами протерти ці місця.

Для обробки відкритих частин тіла змочити тампон дегазуючим розчином і зняти краплини СДОР.

Після часткової проводиться повна санітарна обробка, яка включає:

- миття під гарячим душем з милом та мочалкою;

- заміну білизни та одягу на незаражене.

Повна санітарна обробка здійснюється на санітарно-обмивних пунктах (СОП). Під СОП часто пристосовують звичайні банно-пральні комбінати, а в польових умовах встановлюють намети.

Один дезинфекційно-душовий автомобіль забезпечує гарячою водою дві паралельні лінії, кожна з яких включає:

- намет, де люди роздягаються і здають забруднений одяг і взуття;

- намет, де працює душ і відбувається миття людей;

- намет, де перевіряють ступінь зараження людей, що помилися, і видають їм чистий одяг і взуття.

Забруднений одяг збирають і знезаражують окремо.

Знезараження території , транспорту, техніки та інших предметів поділяється на види:

- дезактивація;

- дегазація;

- дезінфекція.

Дезактивація– це видалення радіоактивних речовин з поверхні будь-якого зараженого об’єкту чи предмету.

Способи дезактивації:

- змивання водою з миючими засобами;

- змивання розчинниками;

- зняття верхнього шару ґрунту товщиною 5.-.10см;

- засипання території незараженим ґрунтом товщиною 8.-.10см;

- перекопування поверхні землі на глибину до 20см.

Дегазація – розкладання СДОР до нетоксичних продуктів з подальшим видаленням їх з поверхні зараженого об’єкту. Для розкладання (нейтралізації) СДОР кислотного характеру використовують розчини їдкого натру, соди та ін. Для розкладання СДОР лужного характеру використовують гіпохлориди, хлораміни та ін.

Способи дегазації:

- хімічний (обробка дегазуючими розчинами або сухими речовинами);

- механічний (зрізання та вилучення верхнього зараженого шару ґрунту, використання настилів з дощок, матів з соломи або очерету тощо).

Знезаражування території з твердим покриттям відбувається: під час дезактивації – змиванням водою, під час дегазації обробкою сухою дегазуючою речовиною з наступним змиванням водою.

Звичайний заражений ґрунт зрізують бульдозером або засипають незараженим ґрунтом.

Для знезаражування інженерної техніки і транспорту створюють станції знезаражування техніки. Техніку обмивають водою під тиском (під час дезактивації) або дегазуючими розчинами (під час дегазації). Масляні плями видаляють розчинниками. Під час дезактивації у воду можуть додавати миючі засоби.

Крім того, автотранспорт може знезаражувати сам водій з допомогою дегазуючого комплекту (ДК-4) або ранцевого дегазуючого приладу (РДП-48).

Дезінфекція – це знешкодження хвороботворних організмів та переносників інфекційних захворювань (дезінсекція – знешкодження комах, дератизація – знешкодження гризунів).

Дезінфекцію проводять санітарно-епідемічні служби і формування.

Ліквідація наслідків НС є заключним етапом послідовності заходів, спрямованих на захист людей і оточуючого середовища. Від того, як організовані та проведені РНР залежить кількість врятованих людей і масштаби можливої заподіяної шкоди. Це дуже складна робота і відповідальна робота.