ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НС

Наслідками НС бувають: зруйновані будівлі, пожежі, затоплення або зараження місцевості, постраждалі люди. Організація і проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт відбувається в стислі терміни, бо кожна година стану НС має наслідками додаткові жертви, втрати, додаткові збитки.

Основні роботи в осередку ураження виконують спеціально створені сили ЦО:

- війська ЦО;

- спеціалізовані формування (команди, загони);

- невоєнізовані формування об’єктів.

Війська ЦО і спеціалізовані формування мають централізоване підпорядкування, а невоєнізовані формування створюються з робітників і службовців об’єкту.

Ліквідація наслідків НС в осередку ураження починається з проведення рятувальних та невідкладних робіт (РНР). Метою РНР є рятування людей, локалізація аварій та створення умов для подальшого проведення відновлювальних робіт.

Функціонально РНР розглядаються за схемою:

роботи відновлювальних

робіт

Забезпечують

РНР на об’єкті планують, як правило, на одну добу. Якщо не встигають, то можуть продовжити РНР ще на деякий час.

РНР в межах міста або району можуть тривати декілька діб, доки не будуть врятовані всі живі люди.

РНР проводять безперервно до їх повного завершення. Безперервність робіт забезпечується створенням робочих змін.

Після РНР виконуються відновлювальні роботи до повної ліквідації наслідків НС.

Як видно зі схеми, під час проведення РНР основними є рятувальні роботи, вони виконуються в першу чергу і на них зосереджені основні зусилля.

Види рятувальних робіт:

- розвідка маршруту висунення та ділянки робіт;

- гасіння пожеж в будинках, де знаходяться люди;

- подання повітря в завалені захисні споруди та розкриття їх;

- розшук та рятування потерпілих з під завалів;

- надання першої медичної допомоги;

- санітарна обробка людей, знезаражування території, транспорту, техніки.

Розвідка маршруту ведеться з метою швидкого подолання перешкод на марші. Метою розвідки ділянки робіт є визначення місць, де знаходяться люди, та способів їх рятування.

Якщо сталося так що деякі захисні споруди завалені і туди не потрапляє повітря, то люди там можуть витримати 3.-.4 години. Тому в першу чергу потрібно пробити в споруду отвір і подати туди під тиском (від компресорної станції) зовнішнє повітря. Після цього розкривають споруду тобто розбирають завал над входом (аварійним виходом), відчиняють заклинені двері або прорізують в них отвір. Якщо це неможливо, то пробивають у стіні або перекритті сховища (укриття) отвір.

Людей, що залишилися під уламками зруйнованих будівель, розшукують дуже ретельно, подаючи періодично гучні сигнали голосом або ударами по елементам завалу. Широко використовують розшукових собак. Рятують людей розбираючи завал, або шукаючи інші підходи до потерпілих.

Перша медична допомога надається одразу як тільки визволили потерпілого. Вона включає зупинку кровотечі, накладання пов’язок на уражені місця, накладання шин на місця переломів кісток. У необхідних випадках (переломи кісток, значні опіки, тощо) з допомогою шприц-тюбика роблять знеболюючий укол.

Усіх уражених відправляють у найближчий лікарняний заклад.

Санітарну обробку та знезаражування території розглянемо у другому питанні.

Більшість рятувальних робіт неможливо виконати достатньо ефективно і в стислі терміни, якщо не проводяться невідкладні роботи.

Види невідкладних робіт:

- створення проїздів і проходів в завалах і зонах зараження;

- локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах (КЕМ) і лініях зв’язку;

- укріплення або зруйнування нестійких конструкцій будівель і споруд;

- відновлення зруйнованих захисних споруд та ін.

Гасити пожежі, розбирати завали, пробивати отвір в завалені захисні споруди неможливо без широкого використання техніки. Але майже вся техніка колісна і через завали проїхати на може. Тому створення проїздів в завалах є першочерговою роботою, яка забезпечує проведення рятувальних робіт. Якщо висота завалу не перевищує 1м, то проїзд роблять розчищенням завалу. При висоті завалу вище 1м проїзд влаштовують по завалу, використовуючи для цього важку гусеничну техніку.

Будь-який об’єкт має КЕМ і якщо зруйновані електро-, водо-, газо-, каналізаційні мережі, то це дуже перешкоджає проведенню рятувальних робіт, підвищує ризик небезпеки. Тому є невідкладним зупинити (локалізувати) ці аварії на час проведення РНР.

Нестійкі конструкції будівель і споруд можуть впасти , чим створюють небезпеку для бійців формувань і для врятованих людей. Тому вважається за краще закріпити ці конструкції або допомогти їм впасти.

Відновлення захисних споруд доцільно робити в цей час тільки за умов, якщо очікується повторення НС. Найчастіше це буває під час війни, коли очікуються повторні повітряні удари.

Взагалі способи ліквідації НС чисельні і залежать від:

- виду НС;

- розмірів осередку ураження та обстановки що там склалася;

- стану готовності формувань до проведення робіт та забезпечення їх технічними засобами.