Директиви препроцесора. Директиви визначення. Директиви

Оператори циклу..................................................................................................59

Директиви препроцесора. Директиви визначення. Директиви

умовної компіляції...............................................................................................66

10 . Масиви. Ініціалізація масивів. Одновимірні та багатовимірні

масиви....................................................................................................................70

11. Символьні масиви. Стрічки і дії з ними..........................................................75

12. Методи впорядкування даних в масивах........................................................80

13. Адреси даних. Вказівники. Динамічна пам’ять .............................................84

14. Динамічні масиви . Створення і використання динамічних

масивів. Вказівники і стрічки. ..........................................................................90

15. Визначення функції. Оголошення функцій користувача. Рекурсія............97

16. Класи пам’яті . Локальні та глобальні змінні. Шаблони функцій............108

17. Структури в мові С++. Встановлення структурного шаблону.

Визначення і ініціалізація структур.................................................................114

18. Масиви структур. Вкладені структури. Вказівники на структури........119

19. Об’єднання. Робота з елементами об’єднань...............................................125

20. Списки , стеки та черги в мові С++...............................................................129

21. Файли в мові С++. Двійкові і текстові файли. Ввід-вивід даних.............138

22. Графічний режим в мові С++. Функції для графічних побудов...............145

Список використаної літератури...............................................................................154

Тема. Загальні відомості про мову С++. Інтегроване середовище Турбо С++. Допомога, редагування та відлагодження програм в середовищі С++.Опції меню. Редактор Турбо С++.

План.

1. Загальні відомості про мову С++.

2. Інтегроване середовище Турбо С++.

3. Допомога, редагування та відлагодження програм в середовищі С++.

4. Опції меню.

1. Загальні відомості про мову С++.

Важливим кроком в розвитку програмування було створення і широке розповсюдження мови С++. Ця мова стала загальновизнаним стандартом для написання системних і прикладних програм. Мова С++ (процедурно-орієнтована мова), ввела в практику програмування можливості нового технологічного підходу до розробки програмного забезпечення, що отримало назву “об'єктно-орієнтоване програмування”. Впровадження в практику програмування об'єктно-орієнтованої парадигми дає розвиток нових областей інформатики, значне підвищення рівня технологічності створюваних програмних засобів, скорочення витрат на розробку і супровід програм, їх повторне використовування, залучення в процес розширення інтелектуальних можливостей ЕОМ.

С++ - це мова програмування загального призначення, добре відома своєю ефективністю, економічністю, і переносимістю. Вказані переваги С++ забезпечують хорошу якість розробки майже будь-якого виду програмного продукту. Використання С++ як інструментальної мови дозволяє отримувати швидкі і компактні програми. У багатьох випадках програми, написані на С++, порівняні по швидкості з програмами, написаними на мові асемблера.

Перерахуємо деякі істотні особливості мови С++:

- С++ забезпечує повний набір операторів структурного програмування;

- С++ пропонує незвичайно великий набір операцій. Багато операцій С++ відповідають машинним командам і тому допускають пряму трансляцію в машинний код. Різноманітність операцій дозволяє вибирати їх різні набори для мінімізації результуючого коду;

- С++ підтримує вказівники на змінні і функції. Вказівник на об'єкт програми відповідає машинній адресі цього об'єкту. За допомогою розумного використовування вказівників можна створювати ефективні програми, оскільки вказівники дозволяють посилатися на об'єкти так само, як це робить ЕОМ. С++ підтримує арифметику вказівників, і тим самим дозволяє здійснювати безпосередній доступ і маніпуляції з адресами пам'яті.

Проте, слід зазначити, що переваги мови С++ стають очевидними при реалізації великих програмних проектів.

 

2. Інтегроване середовище Турбо С++.

Особливістю Турбо-систем програмування, котрі розробляються фірмою Borland, є їх інтегрований характер. Тобто, для проходження повного циклу створення програм на будь-якій мові програмування потрібно лише Турбо-система цієї мови, котра містить всі необхідні засоби. Інтегрована система Турбо-Сі містить засоби

- вводу і редагування текстів програм,

- компіляції програм з отриманням об'єктних модулів,

- компонування кількох об'єктних модулів (у тому числі бібліотечних) для отримання виконуваної програми,

- відладки програм.

Загальною характеристикою середовища Турбо С++ є його максимальна орієнтація на користувача, тобто забезпечення зручних засобів роботи в оточенні товариської до користувача системи. Це забезпечується розвинутою системою меню для кожного компонента системи та наявністю зручних інтерактивних контекстно-залежних підказок, котрі дають можливість у довільний момент отримати інформацію, що безпосередньо стосується даного сеансу роботи.

Після виклику Турбо С++ на екрані з'являються чотири вікна:

§ вікно основного меню,

§ вікно редагування,

§ вікно повідомлень,

§ довідкове вікно, в котрому перераховані найбільш важливі функціональні ("гарячі") клавіші, котрі керують роботою системи.

Незалежно від того, який режим є активним, натискання функціональних клавіш приводить до таких дій:

F1- отримання підказки про поточний режим;

F2 - збереження на диску файлу, котрий редагується;

F3- завантаження в систему нового файлу;

F5 - збільшення активного вікна до розмірів екрану;

F6 - переключення активного вікна;

F7 - повернення до попередньої помилки, котра була виявлена в процесі компіляції програми;

F8 - перехід до наступної помилки;

F9 - створення виконуваного файлу (типу exe);

F10 - активізація головного меню;

Alt-F1 - активізація попередньої підказки;

Alt-F2 - вибір файлу для завантаження;

Alt-F9 - компіляція поточної програми з утворенням об'єктного модуля (типу obj);

Alt-F10 - вивід інформації про систему програмування;

Alt-С - активізація меню Compile (трансляція);

Alt-D - активізація меню Debug (відладка);

Alt-E - активізація редактора;

Alt-F - активізація меню File (робота з файлами);

Alt-O - активізація меню Options (параметри);

Alt-P - активізація меню Project (проект);

Alt-R - запуск програми на виконання;

Alt-X - вихід з середовища Турбо С++ в операційну систему.

3. Допомога, редагування та відлагодження програм в середовищі С++.

Підсистема допомоги середовища Турбо С++ активізується при натисканні клавіші F1. При цьому виходячи з поточного контексту (тексту поблизу поточного положення курсору) система допомоги знаходить відповідну довідкову інформацію і виводить її у вікні, котре з'являється на екрані. Серед слів цього тексту можуть бути виділені. Це означає, що HELP-система має додаткову інформацію про ці терміни.

Щоб отримати цю інформацію треба підвести курсор до відповідного слова і натиснути Enter. При переходах всередині HELP-система запам'ятовує зворотній шлях для 20 переходів. Ви можете повернутись до попередньої теми, натиснувши комбінацію клавіш Alt-F1. Крім того, якщо ви вийшли з HELP-системи з допомогою клавіші Esc, то при повторному натисканні клавіш Alt-F1 ви повернетесь в те ж вікно, з котрого попередньо вийшли.

Більш повні можливості використання HELP-системи надає використання меню цієї системи, котре запускається подвійним натисканням клавіші F1.В основне меню HELP-системи входять такі пункти:

Help on Help. Коротко описуються правила роботи з підсистемою і відкривається доступ до будь-якої теми.

Menu commands. Опис команд основного меню Турбо С++.

Kyebord hot keys. Опис повного набору гарячих клавіш Турбо С++.

Header Files. Це, очевидно, найважливіша інформація, котру надає HELP-система. Користувач отримує не тільки перелік всіх файлів включення, але опис прототипів і семантики всіх бібліотечних функцій Турбо С++, основних констант і глобальних змінних.

Keywords. Містить перелік і опис семантих ключових слів.

Precedence. Таблиця пріоритетів операцій мови С++.

Debugger. Опис можливостей і правил використання відладчика.

Editor, Cursor movement, Insert & Delete, Block command,

Miscellaneous. Короткий опис команд редактора Турбо С++.

Installation. Command-line options. Описуються варіанти встановлення і запуску системи Турбо С++.

Graphics. Загальні відомості про графічні можливості Турбо С++.

HELP-систему можна використовувати автономно поза межами Турбо-середовища. Для цього в дистрибутивному Турбо С++ є файл thelp.com. При його запуску в ОП залишається резидентна програма HELP, котра активізується при натисканні клавіші 5 в правій частині клавіатури.

5. Опції меню.

МЕНЮ (системне)

Відображається з лівого краю рядка меню. Для виклику слід натиснути ALT -пробіл. При виклику цього меню відображаються команди:

About .При виборі даної команди з'являється блок діалогу, в якому міститься інформація з авторських прав і номер версії TURBO C++. Дане вікно закривається натисненням клавіші ESC або ENTER.

Clear Desktop.Закриває всі вікна і стирає всі списки передісторій. Ця команда корисна в тих випадках, коли починається робота над новим проектом.

Repaint DesktopЗдійснює регенерацію зображення на екрані.

Елементи підміню Transfer.В цьому підміню були показані імена всіх програм, які встановлені за допомогою блоку діалогу Transfer, що викликається командою Options/Transfer. Для запуску програми необхідно вибрати її ім'я з системного меню.

Меню File(ALT F)

МЕНЮ дозволяє відкривати у вікнах EDIT і створювати початкові файли програм, зберігати внесені зміни, виконувати інші дії над файлами, виходити в оболонку DOS і завершувати роботу з TURBO C++.

Open(F3).Команда FILE OPEN відображає блок діалогу, в якому вибирається початковий файл програми, який буде відкритий у вікні EDIT.

New .Команда File New дозволяє відкрити нове вікно Edit зі стандартним ім'ям NONAMExx. З (де замість букв хх задається число в діапазоні від 00 до 99). Файли з ім'ям NONAME використовуються як тимчасовий буфер для редагування; коли файл з подібним ім'ям зберігається на диску, Turbo C++ запрошує дійсне ім'я файлу.

Save (F2).Команда File Save записує на диск файл, що знаходиться в активному вікні Edit (якщо активно вікно Edit зараз, якщо ні, то даним елементом меню не можна скористатися.)

Save As.Команда File Save As дозволяє зберегти файл в активному вікні Edit під іншим ім'ям, в іншому каталозі або на іншому дисководі.

Change Dir. Команда File Change Dir дозволяє задати ідентифікатор і ім'я каталога, які слід зробити поточними. Поточним є той каталог, який використовується в Turbo C++ для збереження і пошуку файлів. (При використанні відносних маршрутів в Options Directories вони задаються тільки відносно поточного каталога).

Print. Команда File Print друкує вміст активного вікна Edit Turbo C++ "розкриває" символи табуляції (замінює їх відповідною кількістю пробілів), а потім посилає файл на пристрій друку, заданий в DOS.

Get Info Команда File Get Info відображає блок, в якому міститься інформація відносно поточного файлу.

DOS Shell. Команда File DOS Shell дозволяє тимчасово вийти з Turbo C++, щоб виконати команду DOS або запустити програму. Для повернення в Turbo C++ необхідно ввести з клавіатури EXIT і натиснути Enter.

 

Quit (Alt-x). Команда File Quit здійснює вихід з системи Turbo C++, видаляє її з пам'яті і передає управління DOS. Якщо були внесені зміни, які ще не були збережені, то перед виходом Turbo C++ видасть запит на їх збереження.

Меню Edit(Alt-E)

Дозволяє виконувати видалення, копіювання і вставку тексту у вікнах Edit. Можна також відкрити вікно текстового буфера для перегляду або редагування його вмісту. Вибрати текст це значить виділити його кольором.

Після виділення фрагмента тексту стають доступними команди, розташовані в меню Edit, і можна використовувати текстовий буфер (Clipboard).Він взаємодіє з командами меню Edit. Restore Line, Cut (Shift-Del), Сopy (Ctrl-Ins), Paste (Shift-Ins), Show Clipboard, Clear (Ctrl-Del).

 

Меню Search (Alt-S)

Меню Search виконує пошук тексту, оголошень функцій, а також місцеположення помилок у файлах.

 

Меню Run (Alt-R)

Команди цього меню виконують програму, а також ініціалізували і завершують сеанс відладки.

Run(Ctrl-F9). Команда Run виконує програму, використовуючи ті аргументи, які були передані програмі за допомогою команди Run Arguments.

Тrace Into(F7). Ця команда виконує програму пооператорно.

Program Reset(Ctrl-F2). Команда Run Program Reset припиняє поточний сеанс відладки, звільняє пам'ять програми і закриває всі відкриті файли, які використовувалися в програмі.

Over. Команда Run Step Over виконує наступний оператор в поточній функції без входження у функції більш низького рівня, навіть якщо ці функції доступні відладчику.

Arguments.Команда Run Arguments дозволяє задати виконуваній програмі аргументи командного рядка точно так, якби вони вводилися в командному рядку DOS.

Меню Compile .

Команди з меню Compile використовуються для компіляції програми в активному вікні, а також для повної або вибіркової компіляції проекту:

ЕXE File Команда Compile Make EXE File викликає Менеджер проектів для створення EXE-файлу.

Link EXE File . Команда Compile Link EXE File використовує поточні OBJ і LIB-файли і компонує їх, не проводячи виборчої компіляції.

 

Меню Debug (Alt F9)

Команди меню Debug керують всіма можливостями інтегрованого відлагоджувача.

Inspect (Alt F4). Команда Debug Inspect відкриває вікно Inspector, якому дозволяє проаналізувати і модифікувати значення елемента даних.

 

Меню Options(Alt-O)

Меню Oрtions містить команди, які дозволяють переглядати і модифікувати стандартні параметри, що визначають функціонування Turbo C++.

Тема. Основні поняття мови. Алфавіт мови та структура програми.

 

План.

1. Основні поняття мови. Алфавіт мови.

2. Структура програми.

 

1Основні поняття мови. Алфавіт мови.

Опис мови-це опис чотирьох елементів:

1.опис символів полягає в перечисленнi допустимих символів мови;

2.опис елементарних конструкцій - правила їх утворення;

3.опис виразів - це правила утворення будь-яких виразів, що мають зміст в даній мові;

4.опис операторів складається із розгляду всіх типів операторів, допустимих в мові.

Опис кожного елементу мови задається його синтаксисом і семантикою.Синтаксис встановлює правила побудови елементів мови. Семантика визначає зміст і правила використання тих елементів мови, для яких були дані синтаксичні визначення.

Символи мови - це основні знаки, за допомогою яких пишуться всі тексти на мові.

Елементарні конструкції це мінімальні одиниці мови, що мають самостійний зміст. Вони утворюються із основних символів мови.

Вираз в алгоритмічній мові складається із елементарних конструкцій і символів, він задає правило обчислення деякого значення.

Оператор задає повний опис деякої дії, яку необхідно виконати. Для опису складної дії може бути потрібною група операторів. Дії, задані операторами, виконуються над даними. Речення алгоритмічної мови, в яких даються відомості про типи даних, називаються описами або невиконуваними операторами.

Об'єднана єдиним алгоритмом сукупність описів і операторів утворюють програму на алгоритмічній мові.

Синтаксичні означення можуть задаватись формальними чи неформальним засобами. Існують три формальних засоби:

- металiнгвiстична символіка, яка називається формулами Бекуса-Наура;

- синтаксичні діаграми;

- дужкові конструкції.

При складанні програми на мові С використовуються певні симво­ли, котрі утворюють алфавіт мови. В алфавіт мови входять великі та малі літери латинського та украјнського (національного) алфавіту, цифри (0,1,…9),та спеціальні символи. Букви нижнього регістру (a,b,...,z) відрізняються від літер верхнього регістру (A,B,...,Z). Це означає, що ідентифікатори prog, ProG, PROG, pRoG вважаються різними.Спеціальні символи та їх комбінації використо­вуються для запису операторів та операцій.

Найбільш поширеними спеціальними символами є:

 

1. = оператор присвоєння;
2. +, - , / , * знаки арифметичних операцій;
3. <, >, ==, >=, <=, != знаки операцій відношення;
4. % Остаток від ділення
5. /*,*/ знаки, що використовуються для запису коментарів;
6. ; символ, котрим закінчується кожен оператор та кожен виклик функції;
7. ++,-- унарні операції збільшення та зменшення на одиницю;
8. &&,||,! знаки логічних операцій "і", "або", "ні";
9. &, | ,^ знаки порозрядних логічних операцій, котрі виконуються над однойменними бітами машинного слова ("і", "або", "ні", "виключаюче або");
10. << , >> зсув вліво, зсув вправо
11. ~ інверсія
12. ?: знаки, котрі використовуються в тернарній операції;
13. *, & знаки адресних операцій;
14. *= Множення з привласненням
15. /= Ділення з привласненням
16. %= Залишок від ділення з привласненням
17. -= Віднімання з привласненням
18. += Додавання з привласненням
19. <<=, >>= Зсув вліво з привласненням, зсув управо з привласненням
20. [,] дужки, котрі використовуються для запису індексів масивів;
21. (,) дужки, що використовуються для встановлення порядку виконання операцій та для запису аргументів функцій;
22. " знак, що використовується для задання символьної інформації (наприклад, для виводу її на екран дисплею чи на принтер);
23. ' знак, котрий використовується для задання символьних констант.

 

Щоб використовувати певні елементи пам'яті, програми використовують літерали, константи та змінні – це найпростіші програмні об’єкти. Простіше кажучи, елементи пам'яті, в яких можна зберігати конкретне значення. Будь-який, навіть найпростіший, об’єкт має:

- позначення (назву, ім’я);

- значення;

- тип;

Для об’єкта визначені ті чи інші операції, які можна застосувати до даного об’єкта.

Для кожного об’єкта виділяється ділянка в пам’яті комп’ютера. Тобто, перш ніж використовувати ті чи інші об’єкти в програмі, їх спочатку необхідно створити або, інакше кажучи, описати. Пам’ять під об’єкт виділяється згідно з їх описом.

Важливим поняттям мови є ідентифікатор Ідентіфікатори- це імена змінних, функцій і міток, що використовуються в програмі. Ідентифікатор створюється оголошенням відповідної йому змінної або функції. Після цього його можна використовувати в подальших операторах програми. Ідентификатори повинні вибиратись з врахуванням наступних правил:

1) вони повинні обов'язково починатись з літери латинського ал­фавіту або символу підкреслення (_),

2) в них можна використовувати літери латинського алфавіту, символ підкреслювання (_) і цифри; використання інших симво­лів заборонено.

Букви нижнього регістру (a,b,...,z) відрізняються від літер верхнього регісру (A,B,...,Z). Це означає, що ідентифікатори prog, ProG, PROG, pRoG вважаються різними.

Ідентифікатори можуть містити довільну кількість символів, про­те транслятор сприймає і використовує для розпізнавання різних об'єктів (імен) тільки перші 32.

Приклади ідентифікаторів:

temp1

toofpage

skip12

Компілятор С++ не допускає ідентифікаторів, які мають ту ж саму орфографію, що і ключові(службові) слова.

Ключові слова- це ідентифікатори, які мають спеціальне значення для компілятора С++. Імена об’ектів програми не можуть співпадати з назвами ключових слів.

Ключові слова - це зарезервовані ідентифікатори, які наділені певним сенсом. Змінювати їх не можна.

Основні ключові слова мови Сі.

 

asm double mutable switch
auto else new template
bool enum operator this
break extern private throw
case explicit protected try
catch float public tupedef
char for register typename
class friend return union
const goto short unsigned
continue if signed virtual
default inline sizeof void
delete int static volatile
do long struct while

 








Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 923;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.041 сек.