Фактори формування валютного курсу

У міжнародних договорах виділяють:

•валюту платежу– валюта, у якій обговорена оплата товару за зовнішньоторговельною згодою або погашення кредиту;

• валюту угоди– валюта, у якій виражена ціна товару або сума наданого кредиту.

В залежності від видів валютних операцій виділяють:

• валюти ціни контракту– валюти, в яких розраховуються ці­ни товарів та послуг в міжнародних контактах;

• валюти кредиту– валюти, в яких видаються міжнародні кредити;

• валюти клірингу– валюти або розрахункові валютні одиниці, в яких ведуться рахунки в банках та проводяться міжнародні операції за кліринговими розрахунками. Розрахункові валютні одиниці функціонують лише в формі бухгалтерських записів на банківських рахунках (СПЗ);

• валюти векселя– валюти, в яких відбуваються вексельні роз­рахунки.

За принципом побудови виділяють звичайні та валюти «кошико­вого» типу.

Валюти «кошикового» типу– валюти, курс яких визначається шляхом врахування динаміки курсів набору певних національних валют.

Валютний паритет– установлене законодавчо й на міжуря­довому рівні співвідношення між валютами різних країн.

Валютний режим– форма існування валютного курсу, що відображає ступінь свободи його зміни стосовно інших валют. Край­німи варіантами є фіксований і плаваючий режими валютних курсів.