Концепція такої оцінки виходить з того, що капітал, як один з важливіших факторів

виробництва, має як і інші його фактори. Певну вартість, яка формує рівень операційних і інвестиційних витрат підприємства. Ця концепція є однією з базових в системі управління фінансовою діяльністю підприємства. При цьому вона не зводиться лише до визначення ціни залученого капіталу, а визначає цілий ряд напрямів господарської діяльності підприємства в цілому.. Основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства наступні:

1. Вартість капіталу підприємства служить мірою прибутковості операційної

діяльності операційної діяльності. Так як вартість капіталу характеризує частину прибутку, яка повинна бути сплачені за використання сформованого або залученого нового капіталу для забезпечення випуску і реалізації продукції, цей показник виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, нижньою його межею при плануванні її розмірів.

2. Показник вартості капіталу використовується як критеріальний в процесі

здійснення реального інвестування. Перш за все, рівень вартості капіталу конкретного підприємства виступає як дисконтна ставка, з якої сума чистого грошового потоку приводиться до теперішньої вартості в процесі оцінки ефективності окремих реальних проектів.

3. Вартість капіталу підприємства служить базовим показником формування

ефективності фінансового інвестування.

4. Показник вартості капіталу підприємства виступає критерієм прийняття

управлінських рішень відносно використання оренди (лізингу) або придбання у власність виробничих основних засобів.. Якщо вартість використання (обслуговування) фінансового лізингу перевищує вартість капіталу підприємства, застосування цього напрямку формування виробничих основних засобів для підприємства невигідно.

5.Показник вартості капіталу в розрізі окремих його елементів використовується в процесі управління структурою цього капіталу на сонові механізму фінансового левериджу.

6.Рівень вартості капіталу підприємства є важливим вимірювачем рівня ринкової

вартості цього підприємства;

7.Показник вартості капіталу є критерієм оцінки і формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів (в першу чергу оборотних).

Таким чином, капітал підприємства може формуватися з кількох джерел.

Кожне з яких має свою вартість. Прогнозна вартість капіталу, який використовуватиметься підприємством, розраховується його середньозважена вартість (СС)

де СС –Ціна капіталу;

ki – ціна i-го джерела коштів;

di - питома вага i-го джерела коштів в загальній їх сумі.

Слід розрізняти два поняття - “ціна капіталу” даного підприємства і “ціна фірми” в цілому як суб’єкта на ринку капіталів. Перше поняття кількісно виражається у відносних річних витратах по обслуговуванню своєї заборгованості перед власниками і інвесторами, які складися на підприємстві., і складає за своєю суттю ціну фірми. Друге може характеризуватися різними показниками, зокрема величиною власного капіталу. Обидва ці поняття кількісно взаємопов’язані. Та, якщо підприємство приймає участь в інвестиційному проекті, доходність якого менша, ніж ціна капіталу, ціна фірми по завершенні цього проекту зменшиться. Аналіз структури пасиву балансу, що характеризує джерела коштів, показує, що основними їх видами є: внутрішні джерела )кошти власників або учасників у вигляді статутного капіталу, нерозподіленого прибутку ф додаткового капіталу, позикові кошти (кредити і позики банків та інших інвесторів), тимчасово залучені кошти (кредитори). Причини їх створення, а також величина і частка в загальній сумі джерел можуть бути різними.

Статутний капітал з самого початку формується як основа стартового капіталу,

необхідного для створення фірми. При цьому власники або учасники фірми формують його виходячи з власних фінансових можливостей і в розмірі, достатньому для виконання тієї діяльності, заради якої вона створюється.. Фонди власних коштів, які представляють собою по суті відкладений до розподілу прибуток, формуються або вимушено, або свідомо – власники передбачають, що розширення таким чином обсягів виробництва представляє більш вигідніше т розміщення капіталу, ніж вилучення прибутку і спрямування його на споживання або в іншу сферу бізнесу. Тимчасово залучені кошти створюються на фірмі, як правило, в результаті тимчасового лагу між отриманням товарно-матеріальних цінностей і їх оплатою.

Ціна кожного з наведених джерел коштів різна, тому ціна капіталу фірми

знаходять за формулою середньої арифметичної зваженої.. Показник “ціна капіталу” показує, яку суму слід заплатити за залучення одиниці капіталу з даного джерела. Показник вираховується у відсотках і, яка правило, за річними даними.

Можна виділить три основних джерела капіталу: позиковий капітал; акціонерний капітал; відкладений прибуток (фонди власних коштів і нерозподілений прибуток).

Основними елементами позикового капіталу є позики банку і випущені підприємством облігації. Ціна першого елементу повинна розглядатися з урахуванням податку на прибуток. Справа в тому, що відсотки, що користування позиками банку включаються у собівартість продукції. Тому ціна одиниці такого джерела коштів (Кбс) менше, ніж сплачений банку відсоток (р):

К бс= рх(1-Н),

де Н- ставка податку на прибуток.

Ціна такого джерела як облігації господарюючого суб’єкта, приблизно дорівнює величині сплачуваного відсотка.

В деяких країнах відсотки за облігаціями також дозволено відносити на прибуток до оподаткування. Для знову планованого випуску облігаційних позик при розрахунку його ціни необхідно враховувати вплив можливої різницею реалізації облігацій та їх номінальної вартості не нерідко може бути вища, зокрема за рахунок витрат по випуску облігацій і продажу їх на умовах дисконту

Сн . р + (Сн – Ср)/ к

Коб=----------------------------- х (1-Н)

(Сн – Ср)/2

де Коб – ціна облігаційної позики як джерела коштів підприємства;

р – ставка відсотка в частках одиниці; Сн – величина позики (номінальна вартість);

Ср –реалізаційна ціна облігацій; К- термін позики (кількість років);

Н – ставка податку на прибуток (в частках одиниці)