Характеристика дивізіональних організаційних структур.

Дивізіональна структура передбачає вирішення проблем управління шляхом розподілу організації на елементи і блоки за видами продукції (продуктова структура) (рис. 6.4), групами покупців (ринкова структура) і географічними регіонами (регіональна структура).

Навколо певного виробництва формується організаційний підрозділ з автономією у здійсненні своєї повсякденної операційної діяльності. Частина функціональних підрозділів має загальноорганізаційний статус, інші – виділяються для виконання певних функцій в окремих дивізіональних підрозділах.

Рис 6.4. Продуктова організаційна структура управління

Основні переваги дивізіональних структур:

- прозорість структур і легке пристосування до особливостей ринку, продукту, регіону;

- розвантаження вищого керівництва і структур зв’язку між підрозділами;

- ліпші можливості професіонального росту, так як менше виражена функціональна спеціалізація.

Основні недоліки:

- більша потреба в кваліфікованих керівниках;

- потреба в складних механізмах координації і використання для них додаткових ресурсів;

- небезпека втрати єдиної політики всієї організації;

- збільшення витрат на утримання апарату управління.